Севериненко Н.А.

Природознавство - сукупність наук про природу, які вивчають будову, властивості і перетворення неживої та живої природи. Серед природничих наук виділяються провідні – фізика, хімія, біологія, математика з їхніми численними розгалуженнями.

Головним завданням навчання розумово відсталих дітей є забезпечення їх загальноосвітніми значеннями, розвиток пізнавальних можливостей, максимальна підготовка до життя, сформувати у учнів природничі поняття і уявлення, показати взаємозв’язок між природніми явищами. Учні повинні засвоїти певні знання про воду, повітря, корисні копалини, грант, про будову і життя рослин, тварин і людей. Вивчення рідного краю передбачає ознайомлення учнів з природними умовами і багатством нашої країни, господарською діяльністю населення, національним складом, засвоєння специфічних елементарних знань і умінь природничо – географічного змісту і застосування їх на практиці.

Спілкування з природою сприяє розвитку у розумово відсталих дітей уваги, інтересу до навчання, спостережливості, пам’яті, привчає їх мислити, тим самим коригуючи розумові недоліки.При формуванні природничих уявлень велике значення має не тільки підбір навчального матеріалу, але і вміння вчителя використовувати життєвий досвід дітей, організувати самостійну роботу учнів, пробуджувати їх творчу ініціативу.

Програма по природознавству потребує організації практичних робіт, екскурсій, які проводяться в тісному зв”язку з вивчення тієї чи іншої теми.

Вчителю слід уяснити зв”язок окремих тем по змісту, щоб у процесівивчення формувати і свідомості учнів взаємозв”язані поняття.Навчання учнів тісно пов”язане з формуванням у них уміння спостерігати об”єкти і явища, які вони вивчають, виділяти суттєві ознаки, знаходити у них подібні і відмінні риси, об”єднувати і класифікувати предмети, робити висновки та узагальнення. Для того, щоб сформувати у розумово відсталих учнів навички і прийоми використання набутого досвіду, необхідно систематично підводити їх до правильних узагальнень у процесі навчання та виховання.При вивченні даної дисципліни навчальні і виховна завдання вирішуються в тісній єдності, що сприяє корекції психічного розвитку, актуалізації пізнавального процесу й всебічному розвитку особистості учня.

Своєрідна організація індивідуальних занять вимагає особливих методів і прийомів.Поряд з бесідою і розповіддю вчителя використовуються такі специфічні прийоми і методи, як цілеспрямоване спостереження за явищами природи, працею людей і практична діяльність, демонстрування макетів, муляжів, ілюстрацій, демонстрація діафільмів, виготовлення макетів, проведення дослідів, особистий досвід учителя. Відомо, що дитина мислити починає лише тоді, коли з”являється потреба щось зрозуміти; що мислення починається з проблеми або питання, із здивування або протиріччя; створення проблемної ситуації захоплює особистість в процесі мислення, завжди направлений на вирішення якогось завдання.Шлях розв”язання таких проблем можна відобразити так:

проблема – гіпотеза – дослід – висновок – нова

гіпотеза – практична робота – висновок.

Самостійність вивчення матеріалу займає значне місце у навчанні розумово відсталих учнів. На це відводиться 10-12 % уроку і відіграє важливу роль при вивченні матеріалу.

5 клас (36 год.) „ РІДНИЙ КРАЙ”

6 клас. (36 год.) „НЕЖИВА ПРИРОДА”

7 КЛАС (36 год.) „БУДОВА І ЖИТТЯ РОСЛИН„

8 клас (36 годин) „ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИННОГО СВІТУ„

9 клас (72 год.) „ БУДОВА І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ЛЮДИНИ„

Рекомендована література

1. Програма з природознавства для допоміжної школи.

2. Корекційна направленість уроків природознавства (методичні рекомендації). 1987 р.

3. А.В.Усвайська. Природознавство, 5 клас. – Київ: Освіта. - 1978 р.

4. М.С. Стожок, О.В. Любарець. Природознавство, 5 клас. – Київ: Освіта. - 2002 р.

5. Н.І.Нікішов, С.П. Меншова. Природознавство, 7 клас. – Київ: Освіта, 1986 р.

6. А.І.Гуріна, Г.Я.Чопик. Природознавство, 7 клас. – Київ: Освіта. - 2003 р.

7. Г.Е. Безтовська. Людина, 8 клас. Київ: Освіта. -1988 р.