Політика й ідеологія

Політична сфера суспільного життя регулюється і таким феноменом, як ідеологія. Однак потрібно підкреслити, що не тільки політична сфера, а й усі інші сфери суспільного життя мають ідеологічне забарвлення. Для того щоб побачити, як саме забезпечується функціонування різноманітних сфер суспільного життя (в тому числі політичного), потрібно визначитися із поняттям ідеології.

Існує кілька визначень поняття ідеології. Але, з нашого погляду, найбільш прийнятним є таке. Ідеологія — це ілюзорне бачення людиною (або певним формуванням спільності людей: сім'я, колектив, соціальна група, нація, народ та ін.) дійсності, яке з необхідністю вимагає свого теоретичного обґрунтування і практичної реалізації.

Таке визначення поняття ідеології можна вважати найбільш прийнятним тому, що воно підкреслює таку досить важливу думку: всі сфери людського життя пов'язані з пошуком людиною своєї мрії. Як свідома, суспільна і діяльна істота, людина завжди прагне пояснити, теоретично окреслити вибір мети свого життя і шляхи її досягнення. Ідея шляху до мети потребує логічного завершення. Те, що робить будь-яку ідею логічно визначеною, постає як ідеологія. Тому найбільш образно можна сказати так: ідеологія — це теоретично обґрунтована мрія. А оскільки без мрії людина не може любити, вірити, надіятись, не може стати вільною, то цілком закономірним є твердження, що життя людини і суспільства неможливе без ідеології.

Таким чином, ідеологія здатна проникати в усі сфери суспільного життя. Тому цілком справедливо вважати, що існує ідеологія політичного, правового, морального, економічного, естетичного, релігійного тощо життя суспільства. Однак найбільш завершеним явищем ідеологія постає все-таки у політичному вимірі. Адже політика охоплює всі сфери суспільного життя завдяки владі. А будь-який вплив, у тому числі ідеологічний, неможливий без влади.

Політична ідеологія — це теоретичне окреслення практичного шляху реалізації влади певної соціальної сили в суспільстві. У своєму існуванні вона торкається усіх сфер ідеологічного життя, а ті, хочуть вони того чи ні, підкоряються їй, бо вона має владу. І залежно від того, яка політична ідеологія працює в суспільстві, така його і доля.

При цьому слід підкреслити досить важливий момент. Політична ідеологія як особливе явище співорганізації політики й ідеології може бути започаткована державою чи недержавними утвореннями, наприклад, політичними партіями. Коли ж держава або політичні партії, отримавши виключну владу в суспільстві, починають використовувати політичну ідеологію у суто власних інтересах, то відбувається процес ідеологізації. Ідеологізація — явище, коли ідеологія певної соціальної сили, в руках якої зосереджена влада, починає проникати, як владарююча сила, у всі сфери життя суспільства, знищуючи на своєму шляху інші ідеології. Процес ідеологізації з необхідністю призводить до панування певної окремої ідеології. А коли ідеологія починає панувати, то вона втрачає працездатність, отже, приречена на загибель. Таким чином, ідеологія здатна жити і постійно вдосконалюватись тільки у взаємодії, боротьбі, конкуренції з іншими типами ідеології. Політична ж ідеологія здатна мати успіх тільки у змаганні з іншими ідеологічними системами. Підсумком цього змагання будуть ті реальні практичні звершення, які здійснять люди, спираючись на ті чи інші ідеологічні принципи.

Тільки та політична ідеологія є життєздатною, яка не тільки привабливо показує людям шлях до щастя, а й не менш вагомо підтверджується реальним практичним життям.