Споживчий банківський кредит та його особливості.

Споживчий кредит - кредит, який надається як в націо­нальній так і в іноземній валютах фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Суб'єктами споживчого кредитування є фізичні особи (позичаль­ники), а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи (ломбарди, пункти прокату тощо). Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад торговельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.

Об'єктом кредитування є витрати, пов'язані з задоволенням поточного попиту населення.

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов'язаних із особли­востями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид кредиту відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб'єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб'єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний харак­тер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем-підвищенню життєвого рівня населення.

Залежно від цільового призначення споживчі кредити поділяються на:

> інвестиційні;

> для купівлі товарів та сплати послуг;

> на розвиток підсобного господарства;

> цільові кредити окремим соціальним групам;

> на нецільові споживчі потреби;

> чекові;

> банківські кредитні картки.

Кредитна картка - це іменний грошовий платіжно-розрахунковий банківський документ, який використовується для надання споживчого кредиту. Використання кредитних карток виражає економічні відносини між трьома суб'єктами:

> банком;

> власником картки;

> торговельною організацією.

Власники кредитних карток постійно отримують інформацію про залишок ліміту кредитування за нею і, відповідно, про необхідність продовження кредиту.

Строки надання споживчих кредитів різноманітні: короткострокові кредити, довгострокові - кредити вида­ються на інвестиційні цілі. Банк може надавати споживчі кредити безпосередньо позичальникам (прямі кредити), що звертаються в банк за позикою, або через посередників (торговельну організацію, пункт прокату).

Отже, споживчий кредит є засобом задоволення різних потреб насе­лення. Він може надаватися лише в грошовій формі.

Банки переважну більшість споживчих кредитів надають під забез­печення. Це означає, що у формі носія гарагаїї повернення позики виступає застава майна або майнових прав.

Процес споживчого кредитування містить такі етапи:

- попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

- розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв'ю з майбутнім позичальником;

- оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику, пов'язаного з видачею кредиту;

- підготовка кредитного договору (структурування кредиту)та його підписання;

- контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Для отримання кредиту та оформлення кредитного договору позичальник подає до установи банку перелік таких документів:

1.Заява на одержання кредиту (за формою банку)

2.Паспорт громадянина України (пред'являє).

3.Довідка про присвоєння єдиного коду платника податків (іденти­фікаційного коду).

4.Довідка з місця роботи із зазначенням посади, терміну роботи па даному місці, отриманої суми доходу у розрізі останніх 12 місяців, за підписами директора, головного бухгалтера та завірена печаткою підприємства.

5.Для приватних підприємців - свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, копія патенту на здійснення підприємницької діяльності і довідка з податкової інспекції за місцем проживання про доходи підприємця як фізичної особи. При сплаті єдиного податку - довідку про сплату податку за останні 3 облікові періоди (копії платіжних доручень).

6.Рахунок-фактура на придбання товару (послуги), проектно-кошторисна документація (у випадку одержання кредиту на оплату будівельних, ремонтних послуг).

Страховий поліс (заява на страхування) для одержання кредиту на оплату страхових послуг та інші документи, що підтверджують обсяги та вартість наданих послуг.