Хребтовий стовп, хребет в цілому

Він складається з усіх справжніх хребців, крижової кістки та куприка і міжхребцевих симфізів із зв’язковим апаратом.

Функціональне значення хребтового стовпа:

- підтримує голову;

- є гнучкою віссю стовбура або тулуба;

- бере участь в утворенні стінок грудної, черевної і тазової порожнин.

У хребтовому каналі міститься спинний мозок, його оболонки і судини.

Спереду хребет є найширшим біля крижової кістки, догори поступово звужується до рівня V грудного хребця; звідси поперечник хребта починає наростати до ділянки нижніх шийних хребців), потім знову звужується.

Розширення хребта у верхній грудній ділянці пояснюється тим, що тут фіксується верхня кінцівка.

Ззаду на хребтовому стовпі відмічаються дві борозни; посередині вони відокремлені одна від одної гребенем з остистих відростків, з боків обмежованіпідвищеннями, утвореними поперечними відростками.

Збоку хребта видно 23 пари міжхребцевих отворів, які служать для виходу спинномозкових нервів з хребтового каналу; з них нижні – найширші, верхні – найвужчі.

Хребтовий стовп має такі кривини:

- первинну кривину;

- вторинну кривину.

Первинна кривина знаходиться в ембріоні та в плоді, що обумовлено черевним згинанням в утробі матері. Ця кривина зберігається і в дорослого у вигляді грудного і крижового кіфозів.

Вторинна кривина формується після народження дитини. Коли дитина починає тримати голову, а це у 2–3 місяці, формується шийний вигин хребтового стовпа вперед – шийний лордоз.

Вигин грудного відділу хребтового стовпа назад – грудний кіфоз, що зміцнюється після народження, при сидінні дитини.

Коли дитина починає стояти та ходити, а це у 1–1, 5 роки, утворюється поперековий лордоз.

Вищеперераховані вигини є природними (нормальними) і фізіологічними.

До фізіологічних вигинів деякі автори відносять і незначний вигин хребта убік – сколіоз (scoliosis), що з’являється внаслідок фізіологічного розвитку м’язів правої або лівої половин тіла людини.

Патологічними вигинами є вигини хребтового стовпа вперед, назад або вбік.

Довжина хребта чоловіка становить приблизно 73 см (шийний відділ – 13 см, грудний – 30 см, поперековий – 18 см, крижово–куприковий – 12 см). Хребет жінки має завдовжки в середньому 69 см. У старечому віці спостерігається вкорочення хребта на 7 см. Загалом довжина хребтового стовпа становить близько 2/5 всієї довжини тіла.

Рухи хребтового стовпа:

- навколо лобової осі (axis frontalis) – згинання і розгинання (flexio et extensio);

- навколо стрілової осі (axis sagittalis) – згинання вбік (відведення [abduction] хребта від серединної площини

- навколо вертикальної осі (axis verticalis) – повороти (rotationes);

- пружинний рух, при якому змінюють свою величину кривини хребта (наприклад при стрибках).

Більшою рухомістю відзначаються верхній поперековий і шийний відділі. I і II шийні хребці дають можливість голові робити найрізноманітніші і досить великі екскурсії.

Міжхребцеві диски зменшують поштовхи і струси, утворюють з’єднання міцні, але разом з тим досить еластичні, які допускають рухи в усі боки.