Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Функціональний стан працездатність спортсменів при переміщенні в контрастний кліматичний район без зміни часового поясу






У літературі наводиться достатньо фактів, які характеризують порушення добового ритму впливом різних агентів (С.І.Степанова, 1978; К.М.Смирнов, 1980, М.О.Агаджанян, 1986), представлена класифікація типів добових кривих (С.О.Руттенбург, А.Д.Слонім, 1976). З урахуванням наявних еталонів рекомендацій нами розроблена методика, яка дозволяє при дворазових обстеженнях (у 7-8 і 16-18 годин) судити про добову циклічність адаптивність функцій осіб, які тренуються. Аналіз величезного матеріалу, отриманого під час обстеження спортсменів в умовах постійного місце проживання, дозволив встановити існування в основному достовірних відмінностей вранішніми та вечірніми показниками, фізіологічних функцій, що свідчать про добову ритміку. В той же час виявлені досить часті випадки більш менш значного порушення. При цьому загальна картина функціонального стану тісно пов'язана специфікою спортивної підготовки, структурою, змістом обсягами тренувальних навантажень. Тому в осіб, що займаються різними формами м'язової діяльності, поряд з характерними є і специфічні відмінності в параметрах функціональної фізичної підготовленості. Так, при порівнянні даних, отриманих у представників ациклічних (швидкісно-силових) та циклічних видів, у перших виявився вищий рівень анаеробної продуктивності (52, 7±0, 73 ум.од. и 50, 0±0, 83 ум.од.; Р< 0, 05), коротше час рухової реакції (Р< 0, 01), тривалість серцевого циклу ЕКГ (Р< 0, 01), нижчий вміст формених елементів крові (Р< 0, 05), але вищий вміст сечовини і глюкози в крові, калія та натрію в слині. Необхідно також мати на увазі, що тренувальні навантаження великої та середньої важкості, психоемоційний стан, пов'язаний з майбутнім змаганнями, суттєво впливають на параметри, що характеризують структуру добового ритму. Виявляється це в ущільненні, а в окремих випадках в показників, зокрема, нервової системи, кровообігу. Слід зазначити, що до подібних змін більше схильні спортсменів, що займаються ситуаційними (ігровими) видами спорту. Викладені факти набувають особливого змісту, по-перше, у зв'язку з визначенням типів стратегії адаптивної поведінки (В.П.Казначєєв, 1977, 1986), по-друге, при виборі етапу днів обстеження з метою елімінування після фізичних навантажень на періодичні процеси функцій. Виходячи з цього, обстеження спортсменів планувалися, як правило, в дні після відпочинку або «малих-помірних» за обсягом інтенсивністю тренувальних навантажень. В ході досліджень стану при переміщенні і тимчасовому проживанні піддослідних в пунктах, що не мають поясно-часової різниці з постійним місцем проживання, отримані дані, дозволили судити про вплив на організм лише погодно-кліматичних факторів. Відомо, що основною ознакою, що характеризує порушення функціонального стану організму при багатогоденному поясо-часовому зсуві, ущільнення або інверсія добового ритму. Нами не виявлено суттєвої зміни його структури. Про це свідчать середні значення амплітуди ранішніми та вечірніми показниками при тимчасовому проживанні спортсменів в пункті без зміни часового поясу. У Хабаровську параметри для ЧСС у спокої складали 4, 583±0, 42 уд/хв., на другу добу мешкання в Південно-Сахалінську -5, 167±0, 359 уд/хв. (Р> 0, 1), на шосту добу -4, 583±0, 390 (Р> 0, 1). Ідентичні дані отримані при обробці показників інших функцій. В ході спостережень за артистами балету Хабаровська, що тимчасово проживали в Уссурійську, Находці визначалися параметри просторової координації засобом точності відтворення 25, 50 75% максимального результату стрибка в довжину. Встановлено, що (відносно хабаровських показників) помилки допускаються в перші 5 днів проживання в Примор'ї. На сьому добу тимчасового проживання відмінностей контролю не спостерігалося. Підтвердженням того, що рухові в цих умовах схильні до погодно-кліматичних впливів, свідчить рівень зв'язку сумарним метеоіндексом величинами помилок, зареєстрованими при виконанні вправ. Так, вранці коефіцієнти кореляції сумарним метеоіндексом точністю просторових параметрів руху, рівних 25, 50 75% максимальної довжини стрибка, складали: r = 0, 42 (Р> 0, 05); r =0, 727 (Р< 0, 001) r = 0, 556 (Р< 0, 05) відповідно. Отже, діяльність функціональних систем спортсменів при тимчасовому проживанні в інших географічних пунктах, що не мають поясо-часової з постійним місцем проживання, змінюється значною мірою відповідно до особливостями погодно-кліматичного режиму. Характерними ознаками зміни вегетативних психомоторних діастолічних функцій в таких умовах з'являються коливання величин, що нерідко досягають значних відмінностей з цифрами контролю. Отже, варто відзначити, що параметри, характеризують загальну структуру добового біологічного ритму, суттєвих змін не зазнають. Теоретичною основою пояснення процесів поясо-кліматичної адаптації діалектичне уявлення про комплексну дію на організм всіх елементів зовнішнього середовища. Відомо, що кліматогеографічне середовище діє на людину не тільки прямо, але опосередковано - через умови його життя. Тому для правильного розуміння пояснення адаптації організму потрібні конкретні відомості про основні чинники життя людини. Метеопогодні умови, атмосферні явища, тісно пов'язані з факторами космічної геомагнітної природи, відіграють важливу роль в адаптації людини, безсумнівно повинні враховуватися при функціонального стану, організації оздоровчих спортивно-масових заходів в різних географічних регіонах. У характері механізмах адаптації спортсменів до комплексу погодно-кліматичних і соціально-побутових факторів велике значення має стан нервової системи, а також психоемоційної сфери. Отже, з показаних вище даних витікає, що найбільш значні зміни вищої нервової діяльності, серцево-судинної та інших систем спостерігаються в зимово-весняний періоди. Дані весняного періоду свідчать про активність напруженість нейродинамічних процесів. Причому показники, які ми вивчаємо (час простої та складній реакції, стан вегетативного апарату ін.), вказують на активацію висхідних та низхідних впливів з боку лімбіко-ретикулярного комплексу, підвищення симпатико-адреналової активності. Значною мірою такий стан пояснюється перебудовою зміною погодного режиму, коли в результаті збільшення сонячної активності змінюється геомагнітне поле, відбувається барична перебудова атмосфери, змінюється напрям повітряних мас (зимовий мусон змінюється літнім), зазнає змін хід всіх метеофакторів, збільшується контрастність змін погоди. В умовах літнього мусону, що характеризується незначним зниженням сонячної активності, зниженням атмосферного тиску, вмісту кисню в повітрі, коли на територію вноситься потік теплих вологих мас, разом з тим зменшується повторюваність контрастних змін погоди, значніші порушення спостерігалися у осіб, які не займаються спортом. У них значно знижувалися параметри оксилярної температури, ЧСС, максимального і мінімального АТ, збільшувався час простої та складної реакції. Дана обставина вказує на зниження симпатико-адреналової активності, напруженості аферентних систем регулюючих центральних механізмів, імовірно залежних від неспецифічних структур мозку. Про сезонній змінні кровообігу, терморегуляції і інших систем розглядається в роботах А.Бартона, О.Едхолма (1957), М.Е.Маршака, Г.М.Данішевського (1968), Матюхіна (1970). дані свідчать про значно високі показники артеріального тиску, частоти пульсу, інших показників людини в холодну пору року у порівнянні з періодом, що значною мірою узгоджується з нашими результатами. Специфіка використовуваних фізичних вправ, вплив інших соціальних чинників (режим тренувань, навчання, відпочинку) відображається на характері показників досліджуваних функцій, значною мірою відрізняються таких осіб контрольної групи. Так, у легкоатлетів, основний період підготовки яких припадає на період, саме влітку (коли у решти обстежуваних спостерігається зниження) спостерігалося достовірне підвищення температури тіла. У плавців, та інших груп спостережуваних, влітку значно підвищувалася працездатність, збільшувався вміст еритроцитів, гемоглобіну, параметри ж дихання кровообігу не змінювалися. Дані факти можна розцінити як показники перебудови організму на новий базовий рівень, що викликає певне розузгодження в діяльності фізіологічних систем, що виявляється в значних порушеннях вегетативних функцій, відчутті дискомфорту, зниженні емоційного фону. Більше уявлення про специфічні впливи на організму спортсмена можливо отримати при аналізі перш за все показників температури тіла. На основі наших спостережень виявилося, що спільним для більшості піддослідних було зниження температури, яке відбувалося в найтеплішу пору року, тобто влітку, а підвищення в холоднішу (взимку і весною). Можна вважати, що в умовах мусонного (континентального) клімату півдня Хабаровського краю процес пристосування до холодного сезону здійснюється шляхом перебудови механізмів терморегуляції, що полягає в посиленні тепловтрат. Необхідність такої перебудови, ймовірно, пов'язана з тим, що при цьому створюються сприятливіші умови для кровонаповнення шкіри, завдяки чому знижується можливість озноблення охолоджування. Вплив калоригенна в цих умовах здійснює підвищене виділення норадреналіну - " гормону не скорочувального термогенезу", що підвищує артеріальний тиск, температуру різних ділянок тіла (Е.ВМайстрах, 1981). Аналогічні нашим даним сезонні зміни температури тіла шкіри зареєстровані у осіб, що не займаються спортом. При цьому протягом всіх сезонів відзначались випадки, коли температура тіла перевищувала 37, 1°С. Проте в зимовий період кількість осіб з такою температурою було 27, 3%, тоді як влітку - 18, 9%. показали, що у осіб, тривалий час пропрацювали на півночі, при збільшенні тепловтрат ефект оберігання охолоджуваних ділянок (рівень температури шкіри) був вищим, ніж у осіб з незначним терміном роботи в цих умовах.

Біологічна суть вказаних явищ І.П.Павлов (1949) бачив в загальних особистих потребах організму. Загальна потреба на холоді - звуження судин, а особиста - необхідність зігріти вуха, щоки т.д., тобто розширити судини. В цьому випадку між загальними та особистими потребами виникає конкуренція. Підтвердженням напруження симпатико-адреналової системи в холодних умовах є виражена гіпертрофія коркового мозкового шару наднирковиків.


2.3. Функціональний стан працездатність спортсменів при переміщенні в географічний пункт багатогодинною поясно-тимчасовою різницею

Відомо, що при швидкому переміщенні через декілька часових поясів відбуваються порушення в діяльності організму. Внаслідок неоднакової швидкості перебудови розвивається взаємне розузгодження добових ритмів фізіологічних функцій. Наявні в літературі відомості про зміну нервово-психічних, моторних вегетативних функцій у спортсменів та осіб, які не займаються спортом здійснюють перельоти в широтному напрямі, неоднакові. Це можна пояснити неоднорідністю піддослідних, вікового і психофізіологічного статусу, професійної спортивної діяльності. До того ж дослідження нерідко проводяться в різних сезонних кліматичних умовах, що суттєво впливає на процеси адаптаційної перебудови. З урахуванням вище вказаного, цікавим для вивчення стає функціональний стан та працездатність спортсменів, що займаються одними тими ж видами спорту, в однакових режимах рухової діяльності, що перебувають в ідентичних сезонно-кліматичних умовах та дотримуються однакового режиму рухової діяльності. Для виявлення думки спеціалістів уточнення даного питання в практиці спорту було здійснене анкетування та опитування провідних тренерів і спортсменів. В результаті оброблено і проаналізовано думку 174 спеціалістів - заслужених та старших тренерів збірних команд СРСР республік, більше 700 анкет заслужених майстрів спорту СРСР, майстрів спорту СРСР міжнародного класу, майстрів спорту СРСР спортсменів I-ІІІ розрядів. Всі опитані є представниками олімпійських найпопулярніших видів спорту. Аналіз даних анкетного опитування показав, що, не дивлячись на єдину точку зору, щодо важливості досліджуваної проблеми, думки спеціалістів, що стосуються зміни психофізіологічних функцій спеціальної працездатності, розходяться. Так, тренери і спортсмени відзначали, що не завжди та не у всіх спортсменів переміщення в контрастну поясо-географічну місцевість супроводжується негативними змінами в організмі. При цьому 23, 3% опитаних звернули увагу на збереження, навіть підвищення якості сили, 16, 5% - на покращення якості швидкості, 20% вказали на підвищення витривалості, 50, 4% на збереження або покращання техніки фізичних вправ. Проте в більшості випадків багатогодинне поясо-часове зрушення викликає суттєве погіршення якісних сторін рухової діяльності. Неоднакових поглядів дотримуються спеціалісти в питаннях про терміни поясо-часової адаптації, пропоновані ними варіанти рухової діяльності зводяться до того, що в перший період після переїзду спортсмени повинні знижувати рівень навантаження (61, 5% опитаних), або активно відпочивати в поєднанні з різними варіантами тренувальних занять. Ця обставина ще раз підкреслює актуальність даної проблеми необхідність ретельного вивчення. Аналіз суб'єктивних показників стану організму спортсменів дав можливість отримати дані про зміну самопочуття, настрою, працездатності, бажання тренуватися, відчуття середовища, сну, апетиту. При цьому у більшості спостережуваних (67, 8%) в перші дні проживання в нових умовах виявляється психо-емоційний дискомфорт. Перш за все, це відображається на характері сну, який часто зривається. Піддослідні раніше пробуджуються (в 3-5 годин), відчувають сонливість в 16-17 годині за місцевим часом. З першого по четвертий день у спортсменів (особливо жінок) знижується апетит. Найбільше це відчувається увечері, вночі ж часто з'являється відчуття голоду. Покращання апетиту спостерігається на шосту добу адаптації. Аналогічні зміни відзначені з боку інших функцій. Темп плавання у чоловіків знижувався з 56, 9 до 55, 8, у жінок - з 51, 3 до 50, 0 цикл./хв. Найбільше його зниження спостерігалося на другий день поясо-кліматичної адаптації. Під час участі в змаганнях (5 день) темп плавання різко збільшувався у чоловіків (до 57, 5 цикл/хв.), у жінок був на фонових значень (51, 0 цикл/хв.). Однак спортивний результат як у тих, так в інших погіршувався внаслідок значного зменшення довжини " кроку" гребків. Дослідження функцій нервово-м'язового апарату здійснювалося за допомогою вимірювання латентного часу напруження м'яза (ЛЧН), латентного часу його розслаблення (ЛЧР), і стабілографічного запису коливань загального центру тяжіння тіла (ЗЦТ) з розплющеними, закритими очима після вестибулярного роздратування. В умовах постійного місце проживання показники ЛВН і ЛВР були менші, ніж ранішні. В період тимчасового проживання спортсменів в Архангельську (поясна різниця в часі складає 7 годин) відбуваються неістотні зміни обох показників з достатньо вираженою тенденцією скорочення тимчасових інтервалів реагування. Результати аналізу стабілограм показали, що в умовах постійного проживання амплітуда частота коливання ЗЦТ більш виражені вранці, ніж ввечері, проте значні відмінності встановлені переважно для амплітудних характеристик. У перші доби перебування в новій місцевості показники мали менші (в порівнянні з початковими) показники вранці - увечері. З четвертого по сьомий день адаптації частотні амплітудні характеристики наближаються до початкових значень, що свідчить про становлення нового добового ритму, стабілізація якого спостерігається на дев'ятий день перебування в нових умовах. Не можна не звернути увагу на те, що в міру адаптаційних змін відбувається зменшення коливань ЗЦТ, що досягається у ряді випадків істотних відмінностей з показниками контролю. Дослідження морфологічного складу крові показало, що у спортсменів, які займаються циклічними видами спорту, в умовах поясо-кліматичної адаптації при багатогодинному зміщенні часу спостерігаються зміни червоної крові.

На першу і другу добу після прибуття в пункт призначення, більш високим (Р< 10, 05; Р< 0, 01) у порівнянні з початковим рівнем був вміст в периферичній крові еритроцитів, лімфоцитів, еозинофілів, збільшився кольоровий показник. В той же час знизився вміст загальної кількості лейкоцитів, моноцитів, сегментованих палочко-ядерних лейкоцитів, зменшилася СОЕ. На п'яту-восьму добу адаптації наближаються до показників контролю вміст гемоглобіну, кольоровий показник, СОЕ, загальні лейкоцити та лімфоцити. Вищим був вміст еритроцитів, моноцитів, паличко-ядерних лейкоцитів, нижчим - сегментованих лейкоцитів еозинофілів. Влітку у плавців і легкоатлетів параметри максимального АТ після незначного збільшення вранці на першу-четверту добу адаптації (Р< 0, 1 - Р> 0, 05) трохи знижуються (відносно фонових величин) в наступні дні проживання в новій місцевості. Мінімальне значення АТ і ЧСС протягом всього періоду адаптації перевищували показники контролю, однак збільшення статистично не доведене. Помітно, що у легкоатлетів з цієї ж групи аналогічне переміщення в зимових умовах супроводжувалося (у перші п'ять днів) значним (Р< 0, 01 - Р< 0, 05) збільшенням максимальних значень АТ і ЧСС, спочатку підвищенням (Р< 0, 05) з незначним зниженням в наступні дні мінімального АТ. В групі швидкісно-силових видів (футболісти, баскетболісти) влітку відбувається значне (Р< 0, 01 Р< 0, 05) підвищення максимального і мінімального АТ. Показники тиску та пульсу значно (Р< 0, 05) перевищували показники контролю. Особливістю цього (перша – третя доба після перельоту) етапу адаптації спрощення або інверсія показників кровообігу, відносно до максимальних показників АТ і ЧСС. На 4-5 добу тимчасового проживання (другий етап адаптації) величини і параметри, виявляють структуру добового ритму, у більшості випадків ще суттєво (Р< 0, 05) відрізняються числа контролю. Разом з цим яскраво видно ознаки становлення нового добового ритму, стабілізація якого при деякому перевищенні (Р< 0, 05) початкових даних спостерігається на 6-12 добу – третій етап адаптації.

Результати, отримані під час виконання стандартного навантаження, певною мірою однакові з результатами, якщо б людина перебувала в спокої. Виявлена тенденція зниження, особливо на третій хвилині відновлюючого періоду, простежується у показниках максимального АТ. Параметри мінімального АТ зранку та ввечері були вищі (Р< 0, 01 Р< 0, 05), як на першій, так на третій хвилині відновлення. Винятком є дані, отримані ввечері, зареєстровані згідно в перший, другий, четвертий-п'ятий дні тимчасового проживання, коли статистичні зміни не доведенні. Звертає на себе увагу той факт, що параметри тиску та пульсу, особливо на третій хвилині відновлення, протягом 13-денного проживання в нових умовах були значно нижчі (Р< 0, 01 Р< 0, 05) у порівнянні з фоновими показниками.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.