Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Полтава - 2011
|
|
Міністерство охорони здоров’я України
Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»
«Затверджено»
на засіданні кафедри
внутрішньої медицини № 1
завідувач кафедри
професор Скрипник І. М.
____________________
Протокол № 2 від 1.09.2011р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| Навчальна дисципліна | ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА |
| Модуль № 4 | «Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю «Лікувальна справа») |
| Змістовний модуль 6 | «Ведення хворих в гематологічній клініці» |
| Тема заняття | Курація хворого з тяжкою анемією. |
| Курс | |
| Факультет | медичний |
Полтава - 2011
1. Актуальність теми: Анемія – єодним із найбільш розповсюджених захворювань на землі, яке відрізняється різноманітністю клінічних проявів, складністю діагностики. Анемії часто призводять до втрати працездатності, а деякі і до смерті, 40% хворих на апластичну анемію помирають у перші шість місяців з часу уточнення діагнозу. Тому рання діагностика, своєчасне і адекватне лікування, попереджають виникнення ускладнень, зберігають на довгі роки працездатність хворих.
2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:
І. Ознайомитись:
1. з поширеністю анемій;
ІІ. Знати:
1. Сучасні визначення поняття різних форм анемій.
2. Сучасні класифікації анемій.
3. Етіологію, патогенез найбільш поширених форм анемій.
4. Основні клінічні синдроми при дефіцитних, гемолітичних, гіпопластичних анеміях.
5. Основні принципи лікування анемій.
6. Клінічну фармакологію засобів, які використовуються в лікуванні даної патології.
ІІІ. Вміти:
1. Провести диференційну діагностику: дефіцитних, гемолітичних, гіполастичних анемій.
2. Провести антианемічне лікування при дефіцитних, гемолітичних, гіпопластичних формах анемій.
3. Надати невідкладну допомогу при анемічних комах.
IV. Опанувати практичні навички:
1. Обстеження хворих гематологічного профілю.
2. Визначити основні кількісні показники дослідження крові (загального аналізу крові).
3. Правильно інтерпретувати цитологічні та біохімічні дослідження крові при патологічних станах ураження крові, органів кровотворення згідно навчальної програми.
4. Скласти план обстеження хворих з різними формами анемій.
5. Скласти план лікування (медикаментозний, гемотрансфузійний) окремо для кожної засвоєної форми анемій.
6. Скласти план профілактики окремо для кожної засвоєної форми анемій.
3.Міждисциплінарна інтеграція.
| ДИСЦИПЛІНА | Отримані навики |
| 1. Нормальна анатомія | Виявляти зміни з боку органів кровотворення |
| 2. Патофізіологія | Визначити патогенетичний механізм розвитку захворювання |
| 3. Патанатомія | Визначати патологічні зміни на клінічному рівні |
| 4. Пропедевтика внутрішніх хвороб | Провести клінічну, лабораторну та інструментальну діагностику хворого. Провести фізікальне обстеження тематичного хворого і оцінити зміни лабораторних та інструментальних обстежень |
| 5.Фармакологія | Фармакокінетику, фармакодинаміку антиметаболічних та цитостатичних препаратів |
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| № п/п | Термін | Визначення |
| 1. | Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті | визначається розподілом вмісту гемоглобіну в г/л на число еритроцитів у 1 л. Для переведення кольорового показника в середню концентрацію гемоглобіну (у пікограмах) кольоровий показник варто помножити на 33, 3. |
| 2. | Анізоцитоз | Зміна величини еритроцитів |
| 3. | Пойкілоцитоз | Зміна форми еритроцитів |
| 4. | Анізохромія | Різноманітність у забарвленні еритроцитів в наслідок різного насичення гемоглобіном |
| 5. | Тільця Жоллі | Дрібні круглі фіолетово-червоні включення розміром 1-2 мкм, по 2-3 в одному еритроциті, являють собою рештки ядерного хроматину мегалобласта |
| 6. | Кільця Кебота | Залишки ядерної оболонки, мають вигляд кільця, висімки, забарвлені у червоний колір |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
- Які причини приводять до розвитку дефіцитних, гемолітичних та гіпопластичних анемій.
- Особливості обміну заліза, віт.В12, фолієвої кислоти.
3. Значення ізо- та аутоімунних процесів у розвитку гемолітичних анемій.
4. Класифікація анемій.
5. Основні клінічні симптоми при різних формах анемій.
6. Які основні зміни при лабораторному, інструментальному дослідженнї хворих з анеміями
7. Диференційна діагностика анемій.
8. Диференційоване лікування анемій.
9. Профілактика різних форм анемічних станів.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- Провести клінічне обстеження хворого.
- Обґрунтувати попередній діагноз хворого.
- Скласти план додаткового обстеження хворого:
- І загальноклінічні методи;
- ІІ спеціальні методи;
- ІІІ інструментальні методи.
- Дати інтерпретацію даних додаткових методів обстеження.
- Обґрунтувати клінічний діагноз хворого.
- Скласти план лікування хворого.
Зміст ТЕМИ:
Анемії – клініко-гематологічний синдром, зумовлений зменшенням кількості еритроцитів та гемоглобіну (або одного з цих показників) в одиниці об'єму крові.
Класифікація
1. Анемії після крововтрат - постгеморагічні
1.1. Гостра постгеморагічна анемія
1.2. Хронічна постгеморагічна анемія
2. Анемії, викликані підвищеним розпадом еритроцитів - гемолітичні анемії
2.1. Гемолітичні анемії, зумовлені порушенням
мембран еритроцитів:
а) спадкові форми гемолітичної анемії (серповиноклітинні, овальноклітинні, таласемія, мікросфероцитоз–хвороба Мінковського-Шоффара);
б) набуті форми гемолітичної анемії (пароксизмальна нічна гемоглобінурія - анемія Маркіафави-Мікелі).
2.2. Гемолітичні анемії, викликані екзогенними причинами:
а) аутоімунні;
б) викликані безпосередньою дією на еритроцити (плазмодій малярії, стрептококки, хімічні речовини);
в) гемолітичні спленогенні анемії.
3. Анемії, викликані порушенням утворення еритроцитів (порушенням еритропоезу)
3.1. Вітамін В12-дефіцитна анемія.
3.2. Фолієво-дефіцитна анемія.
3.3. Вітамін В6-дефіцитна анемія.
3.4. Апластична анемія.
3.5. Анемії внаслідок токсичної дії на еритропоез
(свинцеві, бензолові, уремічні).
4. Анемії, викликані порушенням утворення гемоглобіну
4.1. Залізодефіцитна анемія.
4.2. Білководефіцитна анемія.
|
|