Система поточного контролю і оцінювання знань студентів напряму підготовки підготовки 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці» за модулями

Продовження табл. 9.1.

Закінчення табл. 9.1.

Поточно – модульний контроль здійснюється та оцінюється за двома складовими: практичний модульний контроль і теоретичний модульний контроль. Оцінка з практичного модульного контролю ставиться на основі поточних оцінок, одержаних на практичних (семінарських) заняттях. Теоретичний модульний контроль проводиться на лекційному занятті у письмовій формі після того як розглянуто увесь теоретичний матеріал та виконані практичні (семінарські) завдання.

Поточний модульний контроль роботи студентів з навчальної дисципліни «Фізіологія та психологі праці» здійснюється два рази протягом вивчення дисципліни.

Перший контроль припадає на 8 – 9 навчальний тиждень сьомого семестру, після вивчення таких тем: 1 – 6.

Другий контроль припадає на 17 – 18 навчальний тиждень сьомого семестру, і включає теми: 7 – 15.

У відповідності з нормативами, Контрольна модульна робота містить два блоки завдань. Перший блок – теоретико – методичне завдання (оцінюється від одного до 12 балів), другий блок – практичне завдання (оцінюється від одного до 12 балів).

Оцінки за перший та другий теоретичний та практичний модуль, а також підсумкові оцінки за модулями відповідно до Положення вносяться до «Відомості обліку успішності поточної». Підсумкова оцінка модульного контролю вноситься до «Відомості обліку успішності (підсумкової екзаменаційної)».

Порядок підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Умовою допуску до іспиту є позитивні оцінки з поточного модульного контролю знань. Іспит здійснюється у письмовій формі за екзаменаційними білетами. Кожний білет складається з 5 практичних ситуацій, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень теоретичної підготованності студента та рівень його компетентності за навчальною дисципліною «Фізіологія і психологія праці».

Рівень практичної готовності (компетентності) передбачає: контроль готовності студента до вирішення професійних завдань, якість виконання ним технічних та економічних розрахунків, якість зроблених висновків.

Кожне екзаменаційне завдання має перевіряти ступінь оволодіння компетенціями. Відповідно до компетентісного підходу виділяють наступні рівні компетентності:

Рівень 1. Здатність вирішувати різні робочі завдання, здебільшого стандартні та передбачувані (стереотипні завдання).

Ріевнь 2. Здатність вирішувати широке коло завдань в різному контексті. Деякі з цих завдань є складними та нестандартними, що вимагає певної особистої відповідальності або автономії індивіда.

Рівень 3. Здатність вирішувати широке коло різних завдань в дуже широкому контексті. Більшість з цих завдань є складними та нестандартними, що вимагає певної особистої відповідальності або автономії індивіда (діагностичне завдання).

Рівень 4. Здатність вирішувати широке коло складних технічних і професійних завдань в найширшому контексті. Передбачається значна відповідальність й автономія індивіда (евристичне завдання).

Рівень 5. Здібність до застосування набору фундаментальних принципів і комплексних методик в широкому і часто непередбачуваному контексті. Відмітними ознаками виступають дуже значна автономія індивіда та серйозна відповідальність за роботу інших. Часто передбачається особиста відповідальність за проведення аналізу та виявлення причин відхилень, розробку, планування, виконання й оцінку (еврестичне завдання).

Екзаменаційний білет вкючає одне стереотипне, два діагностичних та два евристичних завдання, які оцінюються від 1 – 12 балів кожна. Кожне завдання екзаменаційного білета оцінюється окремо, після чого на підставі середньоарифметичного значення отримується підсумкова оцінка за кожним завданням (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Система оцінювання екзаменаційних робіт за навчальною дисципліною «Фізіологія і психологія праці»

Максимальна оцінка за виконання завдання складає дванадцять балів. Загальна екзаменаційна оцінка розраховується як зважена сума оцінок за кожне завдання: 0, 10 за перше завдання; за друге завдання 0, 15; за третє завдання 0, 20; за четверте завдання 0, 25; за п’яте завдання 0, 30.

Якщо одна з оцінок «один, два або три бали», то загальна оцінка не може бути вищою за «шість балів». Якщо всі завдання оцінені на «один, два або три бали», загальна оцінка «три бали» є приводом для повторного перескладання іспиту студентом; загальна оцінка «один або два бали» ініціює повторне вивчення дисципліни. Підсумкова кількість балів за результатами іспиту відповідно до положення вноситься до «Відомості обліку успішності (підсумкової) екзаменаційної». Після чого за результатами підсумкової оцінки модульного контролю та кількості балів за результатами іспиту на підставі середньоарифметичного розраховується загальна кількість балів за шкалою ХНЕУ, виводиться підсумкова оцінка за національною (4 бальною) системою та оцінка за шкалою ECTS (табл. 9.3), які також заносяться до «Відомості обліку успішності (підсумкової екзаменаційної)». Підсумкова оцінка з дисципліни згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів Університету в систему оцінювання за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS (табл.9.3).

Таблиця 9.3