Організація інструментального господарства

Одним із шляхів зростання продуктивності у машинобудуванні є поширення централізованого виробництва різних видів інструмента і технологічного оснащення, яке повинно бути передбаченим у великих інструментальних цехах діючих заводів та нових машинобудівельних заводів. При цьому мається на увазі також все більше поширення розвитку галузевого та міжгалузевого кооперування виробництва інструмента. Забезпечення заводів інструментами та пристосуваннями може здійснюватися підприємствами верстатоінструментальної промисловості. Інструментальні цехи машинобудівельних заводів є допоміжними цехами, які призначені переважно для виготовлення та ремонту спеціальних різальних, контрольних та допоміжних інструментів, спеціальних верстатних, збиральних та контрольних пристосувань, штампів, прес-форм та інших видів технологічної оснастки. Інструментальне виробництво заводу в цілому залежно від характеру виробів та об’єму випуску може бути організованим у вигляді одного комплексного інструментального цеху, який виконує всі роботи по виготовленню, ремонту та відновленню всіх видів інструментів, пристосувань та оснастки, чи у вигляді кількох цехів: інструментального, для виготовлення різальних, контрольних та допоміжних інструментів та різних видів пристосувань; цеха штампів для листового штампування; цеха ковальських штампів; цеха металевих моделей, прес-форм.

У першому випадку до складу інструментального цеху звичайно входять такі відділення: верстатне, слюсарно-збиральне, лекальне, шліфувально-заточувальне, заготівельне, термічне, хромувальне, зварювальне, склади, контрольно-вимірювальні лабораторії, службові та побутові приміщення. У другому випадку вказані відділення входять до складу спеціалізованих цехів. Проектування інструментальних цехів може здійснюватися за такими методами: за точною програмою; за приведеною програмою та за техніко-економічними показниками. При проектуванні за точною програмою в якості вихідних даних використовується номенклатура та кількість виготовлених та відновлених інструментів та оснастки, за якими здійснюється виробнича програма цеху. При цьому враховується, що інструментальний цех переважно повинен виготовляти спеціальний інструмент, а нормалізований та стандартний – лише у обмеженій кількості.

Річна потреба у різальному інструменті механічного цеху визначається переважно за основним (технологічним) часом, який витрачається на механічну обробку деталей, за основною річною виробничою програмою цеху, а також за тривалістю служби інструмента. Найбільш точно річну потребу в окремих видах контрольних інструментів можливо визначити на основі урахування їх зносостійкості. При серійному типі виробництва кількість комплектів контрольного інструмента для робочих звичайно визначається за кількістю робочих місць. Річну потребу у допоміжному інструменті та пристосуваннях за

Норми технологічного проектування інструментальних цехів машинобудівельних заводів передбачають окремий розрахунок обладнання за основними відділеннями: відділення виготовлення різального інструмента та пристосувань (дільниці різального, контрольного та допоміжного інструмента); відділення технологічного оснащення (штампи, прес-форми). Залежно від організаційної структури заводу вказані відділення (дільниці), можуть входити до складу одного цеху чи знаходитись в різних цехах, але їх розрахунок залишається однаковим. Загальна чисельність верстатів інструментального цеху, при єдиному цеху, визначається сумою числа верстатів, які включені до відділення (дільниці).

До складу працівників інструментального цеху входять основні та допоміжні робітники, інженерно-технічні працівники, службовці та молодший обслуговуючий персонал. До основних працівників відносяться верстатники, слюсарі, термісти, ковалі та інші. Кількість основних працівників при проектуванні за точною чи приведеною програмами визначається аналогічно розрахункам виробничих працівників механічних цехів. Коефіцієнт завантаження обладнання для інструментальних цехів приймається 0, 6-0, 8. число слюсарів у відділення цеху приймається у відсотковому співвідношенні до числа верстатників цеха. У загальнозаводських штатах всі працівники інструментального цеху відносяться до категорії допоміжних працівників. При детальному проектуванні площа інструментального цеху визначається плануванням всього технологічного, допоміжного, підйомно-транспортного обладнання та робочих місць, а також проїздів, проходів та інших площ.

Інструментальні цехи залежно від величини заводу, типу виробництва та величини виробничої програми інструментального цеху можуть розташовуватися: в окремій будівлі (великі цехи великих заводів), в одній будівлі з ремонтно-механічним чи основним механічним цехом (середні та малі заводи), у загальному заводському корпусі (при розташуванні кількох цехів невеликого заводу в одній будівлі).

У одно етажних будівлях інструментальних цехів ширина прольотів дорівнює 18 та 24 метра, крок колон 12 метрів, використовують підвісні крани-балки вантажопідйомністю до 2 тон. Всі отвори по ширині та висоті повинні бути однаковими. При компоновці відділень та приміщень інструментального цеху повинні передбачатися прямо точність та послідовність проходження основних матеріалів та виробів за стадіями їх обробки. У цьому зв’язку обладнання доцільніше розташовувати за предметно-замкненими дільницями, які призначені для виготовлення, ремонту чи відновлення певних видів інструмента та оснастки. Біля кожної такої дільниці слід розташовувати слюсарно-збиральні дільниці для інструмента цього ж виду. Шліфувальне та заточувальне відділення, термічне, зварювальне та ковальське відділення рекомендовано розташовувати біля зовнішніх стін будівлі з метою кращого забезпечення природної вентиляції у доповнення до приточно-витяжної. У

Планування верстатів, визначення відстані між ними та визначення розмірів головних та допоміжних проходів визначається тими ж самими методами, що й при проектуванні основних механічних цехів. При цьому використовують такі схеми розташування обладнання:

- за типами верстатів, коли верстати всього цеху концентруються за ознакою однорідності обробки (використовують у невеликих цехах);

- у порядку виконання технологічних операцій, у цьому випадку верстати розташовуються у порядку послідовності операцій технологічного процесу виготовлення інструмента певної групи (використовують у великих цехах).

При будь-якому методі планування обладнання шліфувальні та заточувальні верстати слід відокремлювати у самостійну групу та розташовуються у приміщенні, яке відокремлено від всього цеху скляною перегородкою та оснащено потужною приточно-витяжною вентиляцією. Для прибирання абразивного пилу, який утворюється при шліфуванні біля кожного верстата повинні бути встановлені вентиляцій відсмоктуючи пристрої. Обладнання та робочі місця для обробки найбільш точних виробів (різьбових та вимірювальних інструментів), лекальних та доводочних робіт, координатно-розточувальні верстати повинні розташовуватися у найбільш освітленій частині цеху біля зовнішніх стін. Доводочні та координатно-розточувальні верстати

Підйомно-транспортне обладнання інструментальних цехів визначається характером виробів, які виготовляються в окремих цехах. В цехах крупних штампів встановлюють мостові крани вантажопідйомністю 50 тон, в цехах з крупним обладнанням - мостові крани з вантажопідйомністю 10, 20 та 30 тон, в цехах з дрібним та середнім обладнанням - підвісні кран-балки з вантажопідйомністю 5 тон. Крім того внутрішніх перевезень використовують електропогрузчики, електрокари та ручні теліжки.

Основними техніко-економічними показниками проекту інструментального цеху є: річна програма цеху; площа цеху; кількість одиниць основного обладнання; встановлена потужність обладнання річний випуск продукції на одного основного робітника в гривнях та тонах; відсоткове співвідношення кількості основних верстатів інструментального цеху до загальної кількості одиниць обладнання, яке обслуговується; загальна та виробнича площа цеху, яка припадає на один основний верстат; середня вартість 1 тони продукції за її видами; середня потужність встановлених електродвигунів на один верстат.