В частотно-регульованих електроприводах використовують

   АД загального призначення

   двигуни постійного струму з паралельним збудженням

   двигуни постійного струму з незалежним збудженням

   спеціальні багатошвидкістні двигуни

72. Для сільськогосподарських машин і агрегатів розроблені частотно-регульовані двигуни з межами регулювання

   частоти 150-600 Гц, а напруги 30 - 380 В

   частоти 50-60 Гц, а напруги 30 - 380 В

   частоти 50-60 Гц, а напруги 380 - 6000 В

   частоти 5-60 Гц, а напруги 30 - 380 В

73. До якого способу регулювання відносяться дані механічні характеристики:

   зміна числа пар полюсів

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

   зміна напруги живлення статора АД

74. До якого способу регулювання відносяться дані механічні характеристики:

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

   зміна числа пар полюсів

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   зміна напруги живлення статора АД

75. До якого способу регулювання відносяться дані механічні характеристики:

   зміна числа пар полюсів

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

   зміна напруги живлення статора АД

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

76. До якого способу регулювання відносяться дані механічні характеристики:

   зміна напруги живлення статора АД

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   зміна числа пар полюсів

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

77. Аналіз характерних крапок штучних механічних характеристик: швидкість холостого ходу не змінюється; крапки екстремуму М_к і s_к – зменшуються, як і пусковий момент. До якого способу регулювання координат АД відноситься даний аналіз.

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   зміна напруги живлення статора АД

   зміна числа пар полюсів

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

78. Аналіз характерних крапок штучних механічних характеристик: швидкість холостого ходу не змінюється; не впливає на критичне ковзання s_k, але суттєво змінює критичний момент Мк. До якого способу регулювання координат АД відноситься даний аналіз.

   зміна числа пар полюсів

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   зміна напруги живлення статора АД

79. Аналіз характерних крапок штучних механічних характеристик: швидкість холостого ходу не змінюється; пусковий момент можна підвищувати до критичного значення М_кпри одночасному зниженні пускового струму; критичний момент М_к залишається незмінним. До якого способу регулювання координат АД відноситься даний аналіз.

   зміна числа пар полюсів

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   зміна напруги живлення статора АД

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

80. Аналіз характерних крапок штучних механічних характеристик: швидкість холостого ходу змінюється вдвічі; пусковий момент зменшується; критичний момент М_к залишається незмінним. До якого способу регулювання координат АД відноситься даний аналіз.

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

   зміна числа пар полюсів (перемикання зірка - подвійна зірка)

   зміна числа пар полюсів (перемикання трикутник - подвійна зірка)

81. Представлені механічні характеристики отримані шляхом різного з’єднання фаз обмоток статора, яким чином:

   зірка - подвійна зірка

   трикутник – подвійна зірка

   трикутник - зірка

   подвійна зірка – потрійний трикутник

82. Представлені механічні характеристики отримані шляхом різного з’єднання фаз обмоток статора, яким чином:

   трикутник – подвійна зірка

   подвійна зірка – потрійний трикутник

   зірка - подвійна зірка

   трикутник - зірка

83. Представлені механічні характеристики отримані шляхом різного з’єднання фаз обмоток статора, визначте залежність характеристик від числа пар полюсів:

   1 механічна характеристика має в 2 рази більше число пар полюсів, ніж 2

   1 механічна характеристика має в 3 рази більше число пар полюсів, ніж 2

   2 механічна характеристика має в 2 рази більше число пар полюсів, ніж 1

   1 і 2 механічні характеристики мають однакове число пар полюсів

84. Представлені механічні характеристики отримані шляхом різного з’єднання фаз обмоток статора, визначте залежність характеристик від числа пар полюсів:

   1 і 2 механічні характеристики мають однакове число пар полюсів

   1 механічна характеристика має в 3 рази більше число пар полюсів, ніж 2

   1 механічна характеристика має в 2 рази менше число пар полюсів, ніж 2

   1 механічна характеристика має в 2 рази більше число пар полюсів, ніж 2

85. Який спосіб регулювання координат трифазного АД може бути реалізований тільки при використанні спеціальних АД, що одержали назву багатошвидкістних?

   включення додаткових резисторів R_2д у ланцюг ротора

   включення додаткових резисторів R_1д у ланцюг статора

   зміна напруги живлення статора АД

   зміна числа пар полюсів

86. Представлена схема з'єднання секцій обмотки статора для зміни числа пар полюсів АД

   секції з'єднані паралельно та зустрічно р = 2

   секції з'єднані паралельно р = 1

   секції з'єднані послідовно та зустрічно р = 1

   секції з'єднані послідовно та згідно р = 2

87. Представлена схема з'єднання секцій обмотки статора для зміни числа пар полюсів АД

   секції з'єднані послідовно та зустрічно р = 1

   секції з'єднані послідовно та згідно р = 2

   секції з'єднані паралельно та зустрічно р = 2

   секції з'єднані паралельно р = 1

88. Представлена схема з'єднання секцій обмотки статора для зміни числа пар полюсів АД

   секції з'єднані паралельно р = 1

   секції з'єднані паралельно та зустрічно р = 2

   секції з'єднані послідовно та зустрічно р = 1

   секції з'єднані послідовно та згідно р = 2

Модуль №3 «Автоматизація виробничих процесів. Замкнені схеми управління електроприводом»

1. Визначити за яким принципом побудована дана замкнена структура електропривода:

   принцип відхилення

   частотне регулювання

   принцип зворотного зв'язку

   компенсації зовнішніх збурювань

2. Визначити за яким принципом побудована дана замкнена структура електропривода:

   компенсації зовнішніх збурювань

   частотне регулювання

   принцип відхилення

   програмно-керований електропривод

3. Зворотні зв'язки, які використовуються в замкненому електроприводі діляться на

   жорсткий та гнучкі

   лінійні та нелінійні

   диференційні та інтегральні

   позитивні та негативні

4. В замкненому електроприводі позитивним називається такий зворотний зв'язок

   сигнал якого діє тільки в перехідних режимах електропривода

   сигнал якого діє як в перехідному режимі, так і в режимі, що встановився

   сигнал якого спрямований згідно із сигналом, що задається

   спрямований зустрічно із сигналом, що задається

5. В замкненому електроприводі негативним називається такий зворотний зв'язок

   сигнал якого спрямований згідно із сигналом, що задається

   сигнал якого діє тільки в перехідних режимах електропривода

   сигнал якого діє як в перехідному режимі, так і в режимі, що встановився

   спрямований зустрічно із сигналом, що задається

6. В замкненому електроприводі жорстким називається такий зворотний зв'язок

   сигнал якого діє тільки в перехідних режимах електропривода

   спрямований зустрічно із сигналом, що задається

   сигнал якого спрямований згідно із сигналом, що задається

   сигнал якого діє як в перехідному режимі, так і в режимі, що встановився

7. В замкненому електроприводі гнучким називається такий зворотний зв'язок

   сигнал якого діє тільки в перехідних режимах електропривода

   сигнал якого діє як в перехідному режимі, так і в режимі, що встановився

   сигнал якого спрямований згідно із сигналом, що задається

   спрямований зустрічно із сигналом, що задається

8. Представлена схема замкненого електропривода із загальним підсилювачем забезпечує регулювання

   двох координат – положення та ЕРС

   двох координат – напруги та струму (моменту)

   двох координат – швидкості та струму (моменту)

   двох координат – ЕРС та магнітного потоку

9. Представлена схема замкненого електропривода реалізує регулювання координат яким способом?

   сумуються всі сигнали пристроєм керування

   підлеглим регулюванням координат

   компенсація зовнішніх збурювань

   незалежним регулюванням координат

10. Дайте визначення основній перевазі для схеми замкненого електропривода підлеглого регулювання координат

   основна перевага такої схеми полягає у відсутності можливості регулювання кожної координати, а підпорядкованість контурів струму та швидкості не дозволяє спростити перехідні процеси

   основна перевага такої схеми полягає в простоті реалізації, але недолік – вона має високі експлуатаційні витрати

   основна перевага такої схеми полягає в можливості оптимального настроювання регулювання кожної координати, а підпорядкування контуру струму контуром швидкості дозволяє спростити процес обмеження струму та моменту

   основна перевага такої схеми полягає в простоті реалізації, але вона не дозволяє регулювати координати електропривода незалежно один від одного

11. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленому диференційному рівнянню:

   П

   ПІ

   ПД

   І

12. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленому диференційному рівнянню:

   П

   І

   ПД

   ПІ

13. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленому диференційному рівнянню:

   ПД

   І

   П

   ПІ

14. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленому диференційному рівнянню:

   ПД

   П

   І

   ПІ

15. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленому диференційному рівнянню:

   ПІД

   ПІ

   І

   П

16. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленій передатній характеристиці:

   ПІД

   П

   ПІ

   І

17. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленій передатній характеристиці:

   І

   ПІ

   П

   ПІД

18. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленій передатній характеристиці:

   І

   П

   ПІ

   ПД

19. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленій передатній характеристиці:

   ПІ

   П

   І

   ПД

20. Визначте закон регулювання автоматичного регулятора по представленій передатній характеристиці:

   П

   ПД

   ПІ

   ПІД

21. Автоматичний регулятор з реалізацією якого закону забезпечуює високу якість стабілізації параметру незалежно від навантаження об'єкта:

   І

   ПІД

   П

   ПІ

22. Автоматичний регулятор з реалізацією якого закону може стійко працювати тільки на об'єктах, що мають значне самовирівнювання:

   ПІД

   І

   П

   ПІ

23. Автоматичний регулятор з реалізацією якого закону може стійко працювати практично в будь-яких технологічних системах, однак його недолік — залежність регульованої величини від навантаження об'єктів:

   ПІД

   ПІ

   П

   І

24. Пристрій, який сприймає різницю між поточним і заданим значеннями регульованої величини та перетворює її у вплив на регулювальний орган відповідно до закладеного закону регулювання, називають

   об’єктом керування

   регулювальним органом

   виконавчим механізмом

   автоматичним регулятором

25. У більшості випадків під автоматичним регулятором розуміють пристрій, що ухвалює сигнал від первинного перетворювача і формує керуючий сигнал, який передається на:

   об’єкт керування

   виконавчий механізм

   автоматичний регулятор

   регулювальний орган

26. Автоматичні регулятори класифікуються по наступних ознаках:

   по виду диференційного рівняння

   по виду регульованого параметру та по виду регулюючого впливу

   по роду енергії та по конструктивному виконанню

   за законом регулювання

27. Що визначає представлена формула

   втрати потужності в ланцюзі обмоток статора

   змінні втрати потужності у трифазному асинхронному двигуні

   втрати потужності в ланцюзі обмоток ротора

   постійні втрати потужності у трифазному асинхронному двигуні

28. Що визначає представлена формула

   втрати потужності в ланцюзі обмоток ротора

   повні втрати енергії при роботі двигуна з постійним навантаженням

   втрати потужності в ланцюзі обмоток статора

   повні втрати енергії при роботі двигуна із циклічно мінливим навантаженням

29. Що визначає представлена формула

   повні втрати енергії при роботі двигуна із циклічно мінливим навантаженням

   втрати потужності в ланцюзі обмоток статора

   втрати потужності в ланцюзі обмоток ротора

   повні втрати енергії при роботі двигуна з постійним навантаженням

30. У перехідних режимах струми, що протікають по обмотках двигуна, істотно перевищують номінальні значення:

   що викликає підвищені втрати енергії, тобто додаткове нагрівання двигуна

   майже не викликають втрати енергії, за причиною своєї короткочасності

   невеликі втрати енергії не призводить до додаткового нагрівання двигуна

   що викликає підвищені втрати енергії, тобто додаткове охолодження двигуна

31. Втрати енергії за час перехідного процесу визначаються:

  

  

  

  

32. Втрати енергії під час пуску двигунів вхолосту () дорівнюють:

  

  

  

  

33. Втрати енергії при динамічному гальмуванні двигунів () дорівнюють:

  

  

  

  

34. Втрати енергії при гальмуванні двигунів противімкненням () дорівнюють:

  

  

  

  

35. Втрати енергії при реверсі двигунів () дорівнюють:

  

  

  

  

36. Визначте основні способи зниження втрат електроенергії в перехідних процесах двигунів:

   регулювання швидкості в перехідних процесах

   збільшення моменту інерції електропривода

   зменшення моменту інерції електропривода

   регулювання швидкості холостого ходу в перехідних процесах

37. Як можна зменшити момент інерції привода:

   застосовувати перетворювачі енергії

   заміною одного двигуна двома, що мають половинну потужність замінюваного двигуна

   застосуванням малоінерційних електродвигунів, що мають знижений момент інерції ротора

   раціональним конструюванням механічної передачі

38. Найбільш ефективний спосіб зниження втрат під час перехідних режимів – це керовані перехідні процеси. Визначте залежність зменшення втрат енергії в роторі при пуску у декілька ступенів:

  

  

  

  

39. Коефіцієнт корисної дії електродвигуна являє собою

   відношення повної механічної потужності на валу до потужності, споживаної з мережі

   відношення реактивної потужності на валу до потужності, споживаної з мережі

   відношення реактивної потужності на валу до активної потужності, споживаної з мережі

   відношення активної потужності на валу до реактивної потужності, споживаної з мережі

40. Номінальне значення навантаження ((0, 6-0, 7) Р _н) вибирається при ККД трохи нижчому, ніж максимальне значення. Чим це пояснюється:

   багато установок працюють зі змінним навантаженням

   реактивна потужність забезпечує створення електромагнітних полів двигуна, а безпосередньо корисної роботи не виконує

   при розрахунку електродвигунів передбачається запас потужності

   при збільшенні навантаження АД зростає і cos, досягаючи свого максимального значення в області номінального навантаження

41. Визначте вірні затвердження:

   коефіцієнт потужності електропривода характеризує його як споживача електроенергії

   асинхронні двигуни є основними споживачами реактивної потужності в системі електропостачання

   малопотужні електродвигуни звичайно мають кращі енергетичні характеристики, ніж потужні

   потужні електродвигуни звичайно мають кращі енергетичні характеристики, ніж малопотужні

42. Електропривод змінного струму споживає з мережі

   кут φ

   cosφ

   активну Р потужність

   реактивну Q потужність

43. Активна потужність витрачається електроприводом

   на створення електромагнітних полів двигуна

   на зсув фаз між напругою мережі й струмом електропривода

   на зниження споживання АД реактивної потужності

   на здійснення корисної роботи

44. Реактивна потужність витрачається електроприводом

   на зсув фаз між напругою мережі й струмом електропривода

   на зниження споживання АД реактивної потужності

   на здійснення корисної роботи

   на створення електромагнітних полів двигуна

45. Коефіцієнт потужності cosφ електропривода характеризує його як споживача електроенергії і визначається:

  

  

  

  

46. Коефіцієнт потужності cosφ електропривода характеризує його як споживача електроенергії, а кут φ визначає

   зсув фаз у трьохфазній мережі напруги

   здійснення корисної роботи

   зсув фаз між напругою мережі й струмом електропривода

   зниження споживання АД активної потужності

47. Для більшості АД . Для цих значень на кожен кіловат активної потужності АД споживає з мережі:

   0, 95 квар реактивної потужності

   0, 95 кВт реактивної потужності

   0, 5...0, 75 квар реактивної потужності

   0, 5...0, 75 кВт реактивної потужності

48. Що необхідно виконати для зниження споживання АД реактивної потужності і тим самим підвищити коефіцієнт потужності

   замінити недовантажені АД двигуном меншої потужності або понизити напругу в АД, що працює з малим завантаженням

   обмежити холостий хід АД

   використати компенсуючи пристрої

   застосувати СД замість АД

49. Визначте, який саме датчик рівня представлений на малюнку -

   електродний датчиків рівня

   електроконтактний манометр

   диффиренційний манометр

   поплавковий датчик рівня

50. Контроль за рівнем води у водонапірному баку може здійснюватись за допомогою

   поплавкових датчиків рівня

   електродних датчиків рівня

   електроконтактних манометрів

   індуктивних датчиків

51. Представлена електрична схема автоматизації заглибного насоса за рівнем води у водонапірній вежі. Визначте, який саме датчик захищає насос від сухого ходу -

   датчика сухого ходу SL2

   датчика сухого ходу SL1

   датчика сухого ходу HL3

   датчика сухого ходу SL3

52. Представлена електрична схема автоматизації заглибного насоса за рівнем води у водонапірній вежі. Визначте, які саме датчики рівня слідкують за нижнім та верхнім рівнем води -

   датчики рівня HL1 та HL2

   датчики рівня HL3 та HL4

   датчики рівня SL2 та SL3

   датчики рівня SL1 та SL2

53. Представлена електрична схема автоматизації заглибного насоса за рівнем води у водонапірній вежі. Визначте, за що відповідає елемент схеми SА1 -

   SА1 слідкує за нижнім та верхнім рівнем води

   датчик сухого ходу SА1

   SА1 вмикає сигнальні лампочки

   режим роботи схеми задається перемикачем SА1

54. Представлена електрична схема автоматизації заглибного насоса за тиском водяного стовпа водонапірної вежі. Визначте, який саме датчик захищає насос від сухого ходу

   датчик сухого ходу KM

   датчика сухого ходу HL3

   датчика сухого ходу SL

   датчика сухого ходу KV2

55. Представлена електрична схема автоматизації заглибного насоса за тиском водяного стовпа водонапірної вежі. Визначте, який саме датчик слідкує за нижнім та верхнім рівнем води -

   KV2

   SL

   HL3

   SP

56. Представлена електрична схема автоматизації заглибного насоса за тиском водяного стовпа водонапірної вежі. Визначте, яку саме функцію відпрацьовує реле часу КТ -

   захищає від ложного спрацювання електроконтактного манометра

   подає напругу на схему керування

   дистанційно керує електродвигуном

   захищає від сухого ходу

57. Схема пуску електродвигунів у потоковій лінії може бути:

   одночасний пуск

   музичний пуск

   лавинний пуск

   пуск з витримкою часу

58. Представлена схема керування електроприводом кормороздавача РКА-2000. Щоб здійснити ручне керування, які дії необхідно здійснити:

   встановити перемикачі SA3, SA5, SA 7 у положення " Ручне"

   встановити перемикачі SA3, SA5, SA 7 у положення " Автоматичне"

   встановити перемикач SA1 і подати напругу на схему керування

   ввімкнути автомат QF