Сухі плоди

Сухі плоди мають сухий оплодень, їх поділяють на нерозкривні і розкривні.

До нерозкривних плодів належать:

— сім'янка,

— зернівка,

— горіх,

— горішок,

— крилатка.

Нерозкривні плоди характеризуються тим, що в них розвивається лише один насінний зачаток. При дозріванні плід не розкривається.

Сім'янка — плід із шкіристим оплоднем, розвинулася з паракарпного гінецею, що має нижню зав'язь. Насіння не зростається із стінками плоду. Маточка, що утворює плід сім'янку, складається з двох плодолистків. У деяких рослин сім'янки мають волоскоподібні вирости чашечки у вигляді парашутика або летючки (кульбаба, скереда), за допомогою яких вони переносяться вітром і тому швидко поширюються. Плід сім'янка зустрічається у складноцвітих, селерових (зонтичних) і деяких розоцвітих. Зонтичні мають плід двосім'янку, яка утворюється внаслідок роз'єднання плодолистків при дозріванні. Сім'янки бувають і складними (збірними), як у перстачу або гостриці.

Зернівка теж паракарпний плід, як і сім'янка. Одночасно зернівка відрізняється від сім'янки тим, що оплодень у неї зростається з насінними оболонками і становить з ними єдине ціле, тому зернівку називають не лише плодом, а й насіниною. Формується вона з гінецею, який має два плодолистки. Плід — зернівка, характерний для злакових рослин. Серед тропічних злакових зустрічаються рослини, в яких розвиваються плоди горіхи (дендрокаламус) або ягодоподібні плоди.

Горіх — однонасінний плід з дерев'янистим оплоднем, насінина не зростається із стінками плоду і лежить вільно. За своєю генетичною класифікацією такий плід утворився з синкарпного гїнецею внаслідок редукції гнізд і насінних зачатків до одного. Плід розвивається з двогніздої зав'язі, яка формується за рахунок двох плодолистків. У кожному гнізді закладається по одному насінному зачатку, але повного розвитку досягає лише один з них. Під час розвитку спочатку в плоді розвивається губчаста тканина, яка заповнює всю його порожнину. Пізніше вона дегенерує, а її місце займає насінина. При розрізі молодого горіха всередині видно колонку, зверху якої розташована насінина у початковій фазі розвитку. Колонка утворюється за рахунок країв плодолистків. До плодів горіхів належать жолуді, горіхи ліщини, бука, берези, вільхи, конопель, а також гречкових.

Жолудь хоч і належить до плодів горіхів, але має своєрідну будову. Формується він з 3-гніздової зав'язі з 6 насінними зачатками (у кожному гнізді їх по 2). У процесі розвитку зав'язь стає однокамерною з одним розвиненим насінним зачатком. Таким чином, жолудь — це однонасінний плід, плодова оболонка якого шкіряста, а не дерев'яниста В основі жолудь має плюску. Спочатку вона вкриває майже весь плід, а потім відстає в рості і при дозріванні відокремлюється від плоду і жолудь з неї випадає.

Горішок утворився з апокарпного гінецею, який має лише один насінний зачаток, решта — редукувалася в процесі філогенезу. У зв'язку з тим що горішок розвинувся з одного плодолистка, він має іншу природу, ніж горіх. Крім того, плодова оболонка у горішка шкіряста, а не дерев'яниста, як у горіха. Горішки розвиваються у жовтецевих, багатогорішки — в шипшини лотоса, гравілату. Плід суниці часто називають несправжнім. Для того щоб довести наскільки це правильно, спробуємо проаналізувати його будову і походження.

Плід шипшини належить до апокарпних збірних горішків з верхньою зав'яззю, але морфологічно дещо відрізняється від першого типу. Якщо у суниць опукле квітколоже, то тут воно угнуте, келихоподібне. Таку форму плоду називають цинородієм, а угнуте квітколоже — гіпантієм, до краю якого прикріплюються частини квітки, крім маточок. Маточки закладаються у нижній частині квітколожа.

У лотоса плід теж збірний апокарпний — багатогорішок. Горішки містяться у заглибленнях розширеного квітколожа.

Аналогічна будова і походження плодів у гравілату. Цей тип плодів, як і попередні, належить до примітивних форм. Тут розвиваються відповідні пристосування для розмноження плодів — стилодії, які мають причіпки, сприяючи цим зоохорії.

Крилатка — синкарпний плід із шкірястим або перетинчастим виростом — крилаткою, як у в'яза, ясеня. У клена однокрилатки зрослися з утворенням двокрилатки.

Сухі розкривні плоди бувають одно- і багатонасінні, з шкірястим, дерев'янистим або перетинчастим оплоднем. Характерною особливістю цих плодів є те, що при дозріванні вони розкриваються і насіння випадає. За характером розкривання та наявністю гнізд розкривні плоди об'єднуються в такі типи: листянку, біб, коробочку, стручок і стручечок.

Листянка — плід одногніздий, розвивається з простого апокарпного гінецею, розкривається по лінії зростання країв плодолистка, тобто по черевневому шву. Листянку мають рослини родини магнолієвих, жовтецевих, деякі розоцвіті. Є також складна листянка, наприклад у калюжниці, канатника.

Біб — одногніздний, одно- або багатонасінний плід. Сформувався він з одного плодолистка, тому є апокарпним. На відміну від листянки розкривається двома стулками по черевному і спинному швах. Насіння прикріплюється на черевному шві. Плід розкривається з верхівки до основи. Однонасінні боби часто не розкриваються (еспарцет). У деяких рослин біб інколи розкривається раптово і насіння з силою розкидається в усіх напрямках. Таке явище можна спостерігати у багаторічного люпину. Це є не що інше, як пристосування до поширення насіння. Плід біб властивий рослинам з родини бобових, цезальпінієвих, мімозових.

Коробочка — багатонасінний плід, утворений двома або багатьма плодолистками. Буває одногніздий або з кількома камерами, оплодень шкірястий. За походженням коробочки бувають синкарпні (у тюльпана, бавовника та ін.), паракарпні (у родини макових).

Форми коробочок і характер розкривання їх досить різноманітні і є спадково сталими для відповідних видів рослин. У блекоти, портулаку, подорожника вони розкриваються за допомогою кришечок, а в ротиків, маку, дзвоників — дірочок. Розкривання коробочок поздовжніми щілинами відбувається у дурману, молочаю, орхідних, фіалки, багатьох лілійних. Плоди коробочки мають рослини багатьох родин: гвоздичних, фіалкових, пасльонових, лілійних, макових, верескових, ранникових та ін

Стручок — видовжений двогніздий плід, утворений двома плодолистками Всередині плоду розвивається несправжня перегородка, до якої прикріплюється насіння. Форма перегородки подібна до рами з натягнутою на неї плівкою. У стручку закладається кілька насінних зачатків, він розкривний, багатонасінний, паракарпний. Розкривається плід від основи до вершини двома стулками. Плід стручок характерний для більшості хрестоцвітих.

Однією з різновидностей стручка є стручечок. За будовою і походженням він подібний до стручка і відрізняється лише формою. Довжина стручечка не перевищує 3-кратну ширину його. Стручечки бувають у грициків, талабану, хрінниці.

Членисті плоди — сухі нерозкривні однонасінні плодики. Розвиваються з однієї зав'язі шляхом поділу її справжніми і несправжніми перегородками на членики за кількістю насінних зачатків, утворюється така сама кількість однонасінних плодиків. За походженням членисті плоди бувають апокарпні, синкарпні і паракарпні.

У членистих плодів бобових і капустяних в ході еволюційного процесу кількість насінних зачатків зменшувалась до одного. Такі плоди має конюшина і деякі представники капустяних.

Крім раніше зазначених типів плодів у деяких рослин утворюються своєрідні супліддя. Вони формуються із суцвіть, в яких окремі квітки розташовані дуже скучено і під час розвитку таких плодиків вони зростаються між собою. Супліддя мають такі рослини, як буряки, шовковиця, інжир, ананас та ін.

Форма плодів — характерна видова ознака. У дводольних рослин плоди різноманітніші порівняно з однодольними.