Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 р.).

Галичина: за 1-им авс переписом 1773р тут 19 тис шляхетських сімей. Найбчисельна група дрібнопомісна шляхта. У Сх Г шляхта міцніша тут домінують латифундії, а зх. Част дрібнопомісні володіння. На поч ХХ бл 200 сімей багатопдданої шляхти: Станіслав Любомирський, Потоцький-Щесний. В 1776 72% підданих селян. Поділ на приватних та державних.. 1787р-піші(мали робочу худобу, панщина 52 дні), халупники(не мали польової землі, 12 днів панщини), коморники(сиділи в халупах тяглових господарів). Взх.р-нах майнове розшарування глибше, ніж у сх. Мішани – щаг к-сть 333 тис 12%. Нас гал міста склад з залежних від короля і від староств торговців і ремісників-євреїв, що займали торгову площу; жителів передмістя-землероби, які не відріз від селян.Привілей: право ярмаркової торгівлі. Міщани: ткачі, кушніри, шевці, гончарі, обслуговували нас домінії і відб чиншові натуральні і грошові повнності. Найб част міщанства ремісники 44 тис.

Закарпаття: поміщицкі та державні селяни, а також монастирські, які поділ на кріпосних, желярів, напівжелярів(ниймити). Незна група вільних селян лібертинів.Окрема група німецькі колоністи. Такі повинності: грошовий чинш, велика десятина, 52-денна з тягловим або 104 денна, піша, панщина від повного наділу, 12-18денна панщина желярів і напівжелярів. У 40-х р 19 понад 20 видів повинностей. Шляхта(немиші) їм належала переважна б-сть земельних угідь. В сер 19 44тис. Власники вел маєтків: Дюла Апполі, Юлія та Жофія Стара, Брещовичі(з україн середов) У 1787 у 4х комітетах проживало бл 12 тис шляхтичів; вони не обкладались податками.

і приписано до Бузького козацького війська. Половину складу цієї дивізії з 1817 р. було переведено до міста Чугуєва на Слобожанщині, де вона й дала початок військовим поселенням.

Галичина: головним показником економічної відсталості були низький рівень суспільного поділу праці і застій у промисловості і торгівлі. Економ відсталість Г була наслідком слабкого викор виробних можливостей землеробства. Єдине вільне м з своїми магістром Львів→ щоріні ярмарки. Центром соляної промисловості – Бохнія; ТЕКСТИЛЬНОЇ- Андрухів; ткацтва-Самбір; Сколе-залізничної промис. Тютюнова фабрика в Виниках. В 30-х 19 50 металургійних підприємств, найб рівня в 1847р. Горілчане і пивоварне в-во розвинена галузь. Закарпаття: основою економіки 18-п.п.19-с/г, займ 90% нас.У І п 19 тютюництво розв ще слабко. Вирощували в Сасові, Чорнотисові, Карачині. Теплий клімат сприяв р-ку садівництва та виноградарства(Мукачів). Найкращі виноградники в Мукачівського монастиря. Великі доходи від вина. Крупне вел поміщицьке землеволодіння набирало торговельного, підприємницького х-ру. З городництва не вел прибутки; найб понирені капуста, червоні буярки. Майже в кожному вел поміщицькому господареві існували молочнотоварні ферми. У низиних р-нах: трипілля, а в гірськиї двопілля. Буковина: Основна част с/г угідь в Прут-Дністровському межиріччі. Тут орні землі становили 78% заг угідь. Важлива роль в економіці краю тваринництво. 1789 90 міцсь потошоварння. 1832р утв папірня. 30-ті р перші парові машини. Харчова помис: на поч ХХ 215 млинів, 82 гуральні, 3 броварні(Чернівці, Рогізна, Кіцмань). На експорт: шкіра, худоба, ліс, зерно. Пропінація- право на продаж горілки поміщиків.

13. Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 р. Згідно патентом з 15 травня 1848р в Галичині скасовувалаось всі панщинні і ін..феодальні повинності земельних господарів. 7 вересня 1848 віденський парламент звільнив селян від примусової купівлі горілки та ін. алкогольних напоїів, правом на виробництво яких володіли поміщики. Право сервітутів(право селян на часткове корист поміщицькою власністю) у квітневому патенті не відокремлювалось від скасування панщинських і ін кріпосних повинностей. У патенті вказувалось, що існуючі сервітути залишаються недоторканими, а ті шо бажають ними користу мають заплатити на них. Патент визначив розміри плати за сервітути.

Патент від 7 вересня підписаний Фердінандом І → проголош ліквідацію різниці між поміщицькими і рустикальними землями; проголош скасування панщини ін. повинностей, але передбач їх компенсацію. Індемнізація -відшкодування збитків поміщику за те, що віддали землю селянам. Стягування коштів з селянства на ідемнізацію відб у формі сплати ними спец додатків до постійних податків. Таким чином, за звільнення селянам доводилось платити вел викуп. В 1853р уряд відокремив розгляд сервітутних справ від індемнізації.

Аграрне законодавство: мета: пристосов країну до ринкової економіки. Завд монархії яка розпоч р-ми в Г було збереження феод порядків. 25 лютого 1774р були встановлені номінальні податки в розмірі 12% від всіх домніальних доходів і податки на селян-чверть панщинних повинностей. 1775 вводились поземельний і житловий податок. Січень 1773 всі королівщини і станові маєтки короля проголошув власністю д-ви, а всі доходи від них доходами казни.1774 всі селяні родовища оголошув власністю д-ви.

1775 Марія Терезія видала патент який: заборонив примус селян брати у корчмаря горілку, відбувати панщину в неділю і в свята, катувати підданих без спец присуду пана; вимагав: точного врегулювання і обліку позових повинностей. Йосип ІІ→ прагнув перетворити кріпосних селян на підданих. Патентом від 5 квітня 1782р було скасовано особисту кріпосну залежність селян і надано їм громадянські права. Селяни отр право одружуватись на свій розсуд, навчатись ремесла. 1796р Робопатент → встановлювались і підтверджувались норми щодо кріпосних повинностей селян. Було встановлено панщину у розмірі 3-х днів, робочий день не більше 12 год, з перервою 2 год. 1786- проведений 1-ий кадастр земель (йосифінська метрика ). МЕТА: для правильного оподаткування для кожного виду земельних угідь, але земельні власники часто уникали точного обліку. 26 квітня 1787 для Галичини декрет → усі землі, які перебували у користув селян оголошувались навічно селянськими. Дотація –право на земельний наділ, на користув пасовищами, лісами, допомогу ренаментом. 10 лютого 1789 Урбаріальний патент-розміри повинностей неможуть перевищувати 30% заг доходу від селянської землі; встановлювався однаковий для всіх категорій власності поземельний податок.

14. Етнічний склад населення Наддніпрянської України в ХІХ ст. В Росії 1-ий перепис нас 1897р В укр. губерніях проживало українці(русини) 17 млн 72%, росіяни 3 млн12%, євреї 2млн 8, 5%, німці 500тис 2, %, поляки 1, 7%, білоруси 0, 9%, молдавани 0, 8%, греки 0, 3%, чехи 0, 2% інші. Нас 9 укр губерній становило 1897р бл 24 млн чол.. Перевадна більшість українців жила в селах. Бл 16% жило лише в містах(Хаоків, Одеса, Катеринослав) до 30%. Єдинне мсто з нас більше половини українців Полтава. Нац склад міського нас на 1897р росіяни 34%, українці 30%, євреї 27%, інші 9%. Щодо Галичини то тут регулярний перепис нас нас з 60-х 19 ст, але не зазначаласть національність. Визначають за мовою та конфесійною ідентичністю. Усі етнічні підрахунки спираються на конфесійність. На 1910р полки тут становили 3млн 900 тис чол. – 45%, українці, 43%, євреї 11%, німці 0.8%, чехи 9тис. Заг.к-сть 8млн. За 19 ст приріст нас. Специфіка провінції- укр. і польське нас було нерівномірно розподілене. В сх. Част проживали українці, а в Зх.поляки. В межах Сх. Галичини на 1910р українці 66%)селяни, інтелігенція), поляки 22%, євреї11%, ін1%.

Буковина: на 1909р- українці 41%, ромуни 32%, євреї13%, німці8%, поляки3%. Немає виразно вираженої, домінуючої групи. Тут треба брати до уваги, що 19 ст коли нац.. ідентичність не є сталою. Маємо такі групи, які зараз не можливо вичислити. Ми не знаємо що ховається під назвою малоруси. Не ВСІ СтАЛИ УКРАЇНЦЯМИ. Поляки – значна роль нп Правоб у Пд=зх. Краї. Завдяки д-сті Адама Чортиройського польська шляхта не русифікувалась, а врегіоні мещкало чимало патріотів; утв підпільні т-ва: Т-во об’єднаних словян 1823р. В економ сфері польська шляхта була задіяна в тектильній, порцеляновій, скляній, металургійній, а надто у цукровій пром. Надніпрян. Єреї займ переважно торгівлею, лихварством,, утримували крамниці, шинки,, дрібні підприємства. Субгромада –штетл. В них утв політ рух сабатаїзм-віра що месія вже прийшов в особі Сабатия; Хасидизм- милосердя бога та заохочує радісну релігію через музику та танок. 1881-83, 1903-06 –євр погроми.-еміграція; ідея еміграції до Палестини. Ідиш рідна мова. Щодо німців то нім колонізація поч з маніфесту КатеринииІІ 1763р, що запошувала німців оселитись в неосвоєних землях Рос імп, і надавала їм привілеї: безкоштовно або за номінальну плату землю, релігійну свободу, звільнялись від військовї повинності та податків до 30р. 1860-80 німці масово преселелись на Волинь.