Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Eacute;inheitensystemn Internationales ~Міжнарóдна систéма одиниц, СІ






é inher|gehen (i, a) vi (s) іти, ходити; крокувá ти; виступá ти

é in|klammern vt 1. скрí плювати скó бами; 2. брá ти в дужки

é in|leiten vt 1. починá ти; ввó дити; впускá ти; 2. ініціювá ти (реакцію); 3. порý шувати (справу)

É inleitung f -, -en 1. встý п; перед-мó ва; 2. почá ток; ввé дення; впровá д-ження; впуск (пари, повітря); 3. інстрý кція; 3. ініціювá ння (реакції); 4. вступний курс (розділ науки); посібник

é inleuchtend part I від é inleuchten part, adj очевидний, ясний; ~e Grü n-de перекó нливі причини

É inmischen n -s, - ввé дення (в суміш), змí шування

é in|nehmen (a, o) vt 1. займá ти (місце); 2. одé ржувати (гроші); 3. приймá ти (ліки)

É inrichtung f -, -en пристрій

é insam adj 1. самí тний; відлюдний; 2. поодинó кий

É insatz m -(e)s,..sä tze 1. напó вню-вач; 2. проникнення; заглиблення; впровá дження; 3. застосувá ння; вжи-вá ння; використá ння; 4. встá вка (пресформи); офó рмлююча вставка (матриці); 5. ввé дення до експлуа-тá ції; 6. завантá ження, засипка

É insatzbedingungen pl. умó ви експлуатації

É insatzbereich m -(e)s, -eгалузь застосування

é in|sä uern vt 1. підкисляти; підкис-лювати; підкислити; 2. квасити; заквашувати (овочі)

É inschluss m -es,..schlü sse 1. вклю-чення; включá ння; mit ~ (G., von D.) включаючи (що-н.); fré mder ~ сто-роннє включення; glasá rtiger [glá siger] ~ склоподібне включенння; homogé ner ~ гомогенне включенння; 2. додá ток, дописка (у листі)

é in|setzen 1. vt 1) ввó дити в дію; 2) всталяти; поміщá ти; вправляти; вши-вá ти; 3) застосó вувати, вживá ти; ви-користó вувати; 4) мет. завантажува-ти, засипати (шихту); 5) мет. це-ментувати (сталь); 2. vi починá тися; наставá ти; 3. sich ~ 1) напрý жувати всі сили; 2) (fü r A.) вступá тися (за кого-н., що-н.)

É insetzen n -s 1. ввé дення в дію; упровá дження (в практику); застосу-вá ння; вживá ння, експлуатá ція; 2. встá вка; 3. мет. завантá ження, за- сипá ння (шихти); завá лювання (печі); 4. встанó влення; замí на; 5. почá ток; утвó рення

é in|stellen vt 1. устанó влювати; на-стрó ювати; настрó їти; 2. стандарти-зувá ти (хімікалії); sá uer ~ підкислю-вати

é in|tauchen 1. vt занý рювати; 2. vi (s) занý рюватися

é in|tauschen vt (gegen A.) обміню-вати; міняти

é in|teilen vt (in Akk.) розподіляти, класифікувá ти (на що-н.)

É inteilung f -, -enрозпó діл; класифікá ція

é in|wirken vi (auf A.) впливати (на)

É inwirkung f -, -en дія; вплив, chemische ~ хімí чна реá кція; durch ~ завдяки дії (впливу); auß er ~ пó за дí єю

É inzelgruppe f -, -enокрé ма грý па

Eis n -es 1. лí д, крига; 2. морó зиво

É isen n -s, -залізо, Fe

é isenartig adj 1. хім. залí зистий; 2. біол. залó зистий; ~e Zelle залó зиста клітина

É isenblé chwá nne f -, -n вá нна з металé вою обшивкою

É isenerz n -es, -e залí зна рудá

É isenerzeugung f - 1. виробництво чавуну; 2. чó рна металургія

É isenerzfö rderung f - видобування залізної руди

É isenhü ttenwerk n -(e)s, -e металургійний завод

É isenlegierung f -, -en сплав заліза

É isenkí es m пірит, залí зний колче-дан, сірчá ний колчедá н, FeS2

É isenmetall m -s, -e чорний метал

É isensulfit n сульфіт залí за, FeSO3

É isenvitrió l n залí зний купорó с, семивó дний сульфá т двохвалé нтного залí за, FeSO4·7H2O

é isern adj залізний

É iweiß n -es, - 1. білó к, протеí н; 2. альбумí н; яєчний білó к

É iweiß stoff m -es, -e білó к; білкó ва речовинá

elé ktrisch adj електричний

Elektrizitä t f -елé ктрика

Elektró de f -, -n електрод; zweilagige ~ двохшаровий електрод

Elektró denflä che f - робоча поверхя електрода

Elektrolý se f -, -n електоліз, роз-кладá ння електричним струмом

Elektrolý t m -es, -електролí т

Elektró n n -s, -enелектрон

elektophí l adj електрофільний

Elemé nt n -(e)s, -e 1. (хімí чний) елемé нт; 2. елемé нт; детá ль; лá нка; 3. (складó ва) частина; сé кція; комí рка

Elemé nte n pl. елемé нти

eliminí eren vt 1. хім. відщé плювати; виділяти; вивó дити; 2. виключá ти, елімінувá ти; виробляти елімінацію (тж. мат. - невідомого)

Eliminí erung f -, -en елімінувá ння, відщé плення

eluí eren vi елюювá ти, вимивá ти із адсорбенту

Elutió n f -, -en 1. елюювá ння; вимивá ння (із адсорбенту); 2. про-явлення елююванням (в газовій хро-матографії)

Elutió nmittel n -s, - елюент; елюю-чий зá сіб; розчинник для вимивання

Emissió n f -, -en фіз. висилання, емí сія; викиди (в атмосферу); випро-мí нювання

Emissió nіanteil m -(e)s, -eемí сійна частка

Empfí ndlichkeit f -, чутливість (хімічних сполук); ~ gegenü ber inter-kristallí ner Korrosió n чутливість стосовно міжкристалітної корозії; spektrale ~ спектральна світлочутли-вість

Empfí ndung f -, -en почуття, від-чуття, сприйняття

empó r adv вгó ру, догори

Emulgá tor m -s, -en емульгатор

Emulsió n f -, -en емульсія; eine ~ bré chen деемульгувати; eine ~ entmí -schen відшарувати емульсію; eine ~ spalten розшарувати емульсію

Ená ntiomé res n енантіомé р; оптич-ний [дзеркá льний] ізомé р

Ená ntioselektivitä t f - енантіо-селективність

É nde n -s, -n кінé ць, закí нчення; ein ~ má chen закí нчувати; zu ~ sein за-кí нчуватися; ~ né hmen закí нчувати-ся; zu ~ bringen довó дити до кінця

é ndgü ltig adj остатó чний

é ndlich 1. adj кінцé вий, остá нній (про результат); остатó чний (про рішення); 2. adv нарé шті, кінé ць кінцем

É ndpunktbestimmung f - визначен-ня кінцевої точки (титрування)

Energí e f -,..gí |en енé ргія

Energí eaufwand f -,..wä nde витрати енергії, енергетичні збитки

Energí eeinhalt m -(e)s кількість енергії; запас енергії

Energí eerhá ltungssatz m -(e)s закон зберé ження енé ргії; = der Satz von der Erhá ltung der Energí e

Energí ekapazitä t f - енергоємкість, енергомісткість

Energí eprinzip n закон зберé ження енé ргії

Energí esatz m -(e)s закон зберé жен-ня енé ргії

entá rten vi (s) вирó джуватися; пе-рерó джуватися, дегенерувá ти; псувá -тися (про смак, нó ров)

Entá rtung f -, -en вирó дження; перерó дження, дегенерá ція; псувá ння (смаку)

Entá schung f -, -en знезó лювання

entdé cken vt відкривá ти

Entdé ckung f -, -en відкриття

Entfé rnung f - 1. виведення (плями і т.і.); 2. тех. (ви)добування; ви-дó буток; 3. вí дстань; віддá лення

Entfé ttung f - знежирювання

Entflá mmen n -s спалá хування; займá ння

Entflá mmunspunkt m -(e)s, -e точка (t°) займá ння [спалá хування]

entgé gengesetzt part. протилé жний, зворó тний

entgé gen|strö men vi (s) линути [ринути] в протилежному (зворот-ньому) напрямку

Enthalpí e f ентальпія

enthá lten (ie, a) vt мí стити

Entkó pplung f -, -en розрив зв’язку; розв’язка

entlá den (u, a) 1. vt 1) розряджá ти; 2) розвантá жувати; 2. sich ~ 1) роз-рядитися; 2) вдá рити (про блискавку)

Entlá dung f -, -en 1. розрядження; розряд (акумулятору); 2. розвантá -жування; розвантаження деталей із ванни); 3. (електричний) розряд

entló cken vt визнати, дізнá тися (про що-н.); j-m das Geheimnis ~ визнати таємницю (у кого-н.)

Entmí schung f -, -en 1. відшаруван-ня; розшарування; 2. фіз. ліквація; 3. хім. деемульгування

entné hmen (a, o) vt 1. (D.) брá ти, вибирá ти, запозичувати (з чого); 2. (D. aus D) робити висновок (з чого)

entré iß en (i, i) 1. vt (D.) виривá ти, вихó плювати, віднімá ти; 2. sich ~ (D. aus D.) вирватися

Entropí e f - ентропія

Entropí eprinzip n, Entropí esatz m другий закон термодинá міки, закон зростання ентропії

Entsä uerung f -, -en зниження кислотності, нейтралізація

entsché iden (ie, ie) 1. vt, vi (in D., ü ber A.) вирí шувати, розв’язувати (питання, проблему); 2. sich ~ 1) вирí шуватися (про долю); 2) (fü r A.) звá жуватися (на що-н.)

Entschwé felung f -, -en видалення сí рки; ~ mit Wasserstoff видалення сірки за допомогою вó дню; trockene ~ сухе видалення сірки

Entspá nnung f -, -en 1. релаксá ція; зняття внутрішньої напрý ги; 2. знят-тя напрý ги; змé ншення напрý ги; 3. розширення; дроселювá ння; 4. змен-шення тиску (напр. пá ри)

entspré chen (a, o) vt відповідá ти (вимогам)

Entspré chen n -s відповідність; кореляція; спорідненість

entspré chend 1. adj відповí дний; 2. prp (D.) відповí дно; seinem Vor-schlag ~ згí дно з його пропозицією

entsté hen (a, a) vi (s)виникá ти; походити; утвó рюватись

entweder... oder cj або... або, чи... чи

entwé ichen (i, i) vi (s) звí трюватися; витікати (про гази); втрачати (струм)

Entwé ichen n -s звí трювання; витік; втрá та (струму)

entwé rfen (a, o) vt проектувá ти; кpé слити; einen Plan ~ розробити план

Entwí cklung f -, -en1. рó звиток; 2. виділення (газу); unter ~ з виділен-ням (газу); 3. проявлення (хрома-тограми); 4. розрó бка; 5. обрó бка (фотоматеріалу)

Entwú rf m -(e)s,..wü rfe нá черк, ескí з; план; проé кт

entzí ehen (o, o) 1. vt (D.) 1) позбав-ляти (чого-н.); віднімати (що-н. у кого-н.); 2) видаляти; знімати (по-криття); sich ~ ухилятися (від чого-н.); уникати (чого-н.)

Entzug f -, -en m -(e)s (G.) 1. позбавлення; позбавлення; відніман-ня; 2. добування; витягування (чого)

Entzü ndung f -, -en спалá хування; займá ння

Eprouvette [epru'vε t(ə)] f -, -n австр. пробí рка

É rdalkalí metall n -s, -eземельно-лужний метал

É rde f -, -n 1. земля, грунт; 2. Земля (планета)

É rdgas n -es, -e природний газ

É rdö l n -(e)s нафта; ~ auf gemí sch-tes Bá sis нафта змішаної оснó ви

É rdö lderivate pl. нафтопродукти

É rdö lleiting f -, -en нафтопровід

É rdö lraffinerí e f - нафтоочисна установка; нафтопереробний (нафто-перегонний) завод

É rdö lrü ckstand m -(e)s,..stä nde мазут (нафтовий залишок)

É rdö lverarbeitung f -, -enперероб-ка нафти

É rdpech n -es асфá льт

É rdreich n -(e)s 1. світ; 2. земля; ґрунт

É rdrinde f - земнá корá

erfá hren (u, a) vt дізнаватись про щось

Erfá hrung f -, -en дó свід

Erfá hrungsformel f -, -n емпірична фó рмула

Erfá hrungswerte m pl. дá ні дó сліду, експериментá льні дані; емпірí чні знá чення

erfá ssen vt 1. хапá ти(ся); 2. розумí -ти; 3. охó плювати; включá ти; 4. за-чепити, збити; наїхати (на кого)

Erfó lg m -s, -e ý спіх, результá т; досягнення; mit ~ успí шно

erfó lgen vt (s) 1. бути (після чого-н.); відбувá тися; 2. відбувá тися, ставá тися

erfó lglos adj невдá лий

erfó rderlich adj необхí дний, по-трí бний

erfó rdern vt вимагá ти

erfó rschen vt дослí джувати

Erfó rschung f -, -en дослí дження, випрó бування

erfü llen 1. vt 1) напó внювати; 2) викó нувати; 2. sich ~ здí йснюватися, спрá вджуватися

ergé ben (a, e) 1. vt 1) виявляти; свí дчити; 2) становити; 2. sich ~ 1) виявлятися, бути ясним; 2) (in A.) скорятися; 3) здаватися; капітулю-вá ти

Ergé bnis n -ses, -se висновок; результá т; пí дсумок; нá слідок

erhá lten (ie, a) vt отримувати, одé ржувати

Erhaltungsgesetz n -es, -eзакон збереження (напр. енергії)

Erhaltungsatz m -es див. Erhaltungsgesetz n

erhé blich adj 1. значний; чимá лий; ~e Zeit чимá лий час; 2. визначний; важливий

Erhí tzung f - нагрівá ння; про-грівá ння; (ро)зігрівá ння

erhö hen 1. vt 1) підвищувати, збí ль-шувати; 2) нарощувати; звеличувати; 2. sich ~ підвищуватися, збí льшува-тися

Erhó lung f - 1. фіз. віднó влювання, регенерá ція (первинних властивостей в матеріалі); прý жне [еластичне] від-нó влення (первинного об’єму або форми); 2. відпочинок; одý жання

Erká ltung f -, -en охолодження; охолó джування

erké nnbar adj 1. видимий, поміт-ний; 2. пізнаванний, доступний для пізнання

Erké nnung f - розпізнавання (напр. ó бразів)

Erké nnungsmittel n -s індикатор

erklä ren 1. vt 1) пояснювати; 2) за-являти, оголó шувати; проголó шува-ти; 2. sich ~ 1) вислó влювати; по-яснювати; 2) з’ясó вуватися, ставá ти зрозумілим

erlé iden (erlitt, erlitten) vt зазнавá ти (чого-н.)

Erlenmeyr-Kolbe f -, -nколба Ерленмейера, конусна колба

ermí tteln vt 1. визначá ти; встанó в-лювати; виявляти; 2. дізнавá тися (про що-н.); з’ясó вувати (що-н.)

Ermittlung f -, -en 1. визнá чення; виявлення; устанó влення; знахó д-ження; 2. обчислювання; розрахунок; 3. мед. розслí дування (інфекційного захворювання)

ermö glichen vt робити можливим (що-н.); сприяти (чому-н.); дати можливість

Ernä hrung f -, -en 1. годування; вигодовування; 2. харчування, їжа; 3. живлення

Erné uerung f -, -en віднó влювання, віднó влення, регенерá ція

Erö ffnung f -, -en відкриття; почá ток

Erré gung f -, -en 1. збý дження; 2. хвилювання

erré ichen vt діставати; досягатися (до чого-н.); досягати; доганяти

Ersá tz m -es 1. замінник; сурогá т; 2. замí на; 3. компенсá ція

ersché inen (ie, ie) vi (s) 1. з’являти-ся; 2. здавтися; 3. виходити (з друку)

Ersché inung f -, -en1. явище, 2. поява, з’явлення; 3. зó внішність

erschwé ren vt усклá днювати; утрý днювати

ersé hen (a, e) vt вбачá ти; daraus ist zu ~ … з цього видно …

ersé tzen vt 1. заміщá ти; 2. від-шкодó вувати, компенсувá ти (втрати)

ersí chtlich adj явний, очевидний; daraus ist ~ звідси зрозумí ло (видно)

É rstá rren n -s, - i Erstarrung f -, -en 1. твердí ння, твé рднення; (при ви-сихá нні) тужавí ння; 2. застигá ння

erstá rren vi (s) 1. затвердí ти; тужавіти; 2. застигати; заціпенí ти

ersté llen vt 1. виготовляти, вироб-ляти, приготовляти; 2. встановлюва-ти (норми); складати, розробляти (плани)

Ertrá g m -(e)s,..trä ge 1. прибý ток; додá ток; 2. вихід продукту; продук-тивність

erträ glich adj терпимий; стерпний

erwä rmen vt нагрівá ти; зігрівá ти

Erwä rmung f -, -en нагрів; нагрівання

Erwé ichung f -, -en розм’якшення; розм’якшування

Erweiterungsverhä ltnis n -ses, -se коефіцієнт розширення (сопла)

erwé isen, sich (ie, ie) (als A.)виявлятися (чим-н., ким.-н)

erwé itern vt 1. розширювати, збí ль-шувати; 2. sich ~ розширюватися, збільшуватися

É rz n -es, -e1. руда; метал; 2. бронза; мідь

erzé ugen vt виробляти, випускати, створювати

Erzé ugnis n -ses, -seвиріб, продукт

Erzé ugung f -, -en 1. виробництво, випуск; ствó рення; 2. продý кція, про-дукт, виріб; eletrolytische ~ електро-виділення, виділяння речовини на електроді

É rzfö rderung f - видобуток руди

É rzgrube f -, -n рудник

É rzhü tte f -, -n металургійний завод

ESR [Elekronenspinresonanz] f електронний парамагнітний резонанс

ЕПР, електронно-спіновий резонанс

essentié ll adj 1. незамінний (напр. про амінокислоту); 2. суттєвий

É ssig m -s, -e оцет

 

É ssigsä ure f -, -n оцтова кислота, CH3COOH

É ssigsä urebildung f - ацетифікація; окислення етилового спирту в оцтову кислоту

Ester m -s, - складний ефір

Etá ge f -, -n поверх; ярус; під (про піч); полиця; склепіння (пічки)

Etá genó fen m -s ярусна піч (з багатьох подів)

Etá genkontaktó fen m -s ярусна піч з багатьма полицями, на яких зна-ходиться контактна речовина

Etá genreá ktor m -s, …tó ren багато-секційний [секційний, з багатьох шарів, з багатьох полиц (на яких знаходиться каталізатор)] реактор

eventué ll [-v-] (скор. evtl.) 1. 1) adj можливий (за відомих обставин), евентуальний; 2) випадкó вий; 2. adv на випадок, коли; дивлячись на обставини; мабуть

exergó nisch adv з поглинá нням

Existé nz f -існувá ння

existí eren vi існувá ти, бý ти; жити

Experimé nt n -(e)s, -e експеримé нт, дó слід

experimenté ll adj експерименталь-ний

Explosió n f -, -en вибух

extrahí eren vt 1. витягувати; 2. мед. вилучати, діставати; 3. екстрагувати, витягати, виймати

Extrá kt m -(e)s, -e екстракт, витяж-ка, екстрактивність, вміст екстраго-ваних (витягнених) речовин

Extraktió n f -, -en 1. екстракція; екстрагування; витягання; виймання

Ff

Fabrikatió n f -, -en виробництво; виготовлення; фабрікá ція

Fá ch m -(e)s, Fä cher предмé т, фах, спеціá льність

Fá den m -s, Fä den 1. нитка; 2. ниткоподí бний кристá л, вý сик

Fä higkeit f -, -en ( zu D.)1. здá тність (до чого-н.); 2. здí бність, умí ння; обдарó ваність

Fá hrzeugbau m -s машинобудувá н-ня; будівництво трá нспортних зá со-бів

Fá ktor m -s, …tó ren 1. фá ктор; обстá вина; 2. коефіцієнт; innerer ~ внý трішній фактор; van’t Hoffscher ~ коефіцієнт Вант Гоффа

Fall m -(e)s, Fä lleвипадок, подí я

Fä llbehä lter m -s, - відстí йник

Fá llen n -s, - 1. падí ння; 2. спадá н-ня; змé ншення; змé ншування

fá llen (ie, a) vi (s) 1. пá дати; 2. пá -дати; змé ншуватися; спадá ти; 3. заги-нути (в бою)

Fá llflü ssigkeit f -, -enосá джувач, осá джувальна рідина

falls cj якщо; на випадок, якщо...

falsch adj фальшивий; помилковий

Fä llung f -, -en 1. осá джування; седиментація; 2. вісаджування; 3. коагуляція; 4. виділення; 5. ó сад

Fá rbe f -, -n 1. кó лір; 2. фá рба; 3. кольоровість; 4. пігмент (іноді)

fá rblos adj безбá рвний; блідий

Fá rbstoff m -es, -e фарбник; пігмент

Fá ser f -, -n волокнó

fá ulen vi гнити; тý хнути; псувá тися

fá ulig adj підгнилий, тý хлий

Fä ulnis f - тлí ння; псувá ння; гниття

fä ulnisfest adj стійки до гниття

Fé der f -, -n 1. перó (птаха); пух; 2. перó (для писання); 3. пружина; ресó -ра; 4. рапí ра

Fé hler m -s, - 1. пó милка; похибка; 2. вá да; дефé кт

Fehlerabschä tzung f -, -en оцінка помилок; визначення дефектів

fé hlerhaft adj 1. помилкó вий; 2. не-доброякісний

Fé hló rdnung f - неупорядкованість; дефектність (кристалічної решітки)

fein 1. adj 1) тонкий; 2) дрібний; 3) тó чний; ein ~es Instrument тó чний інструмент; 4) чуткий; 5) витонче-ний; чудó вий; 6) хитрий, розумний; 2. adv 1) тó нко; 2) чудово

Fé inpapier n -s, -eвисокоякісний папí р

Feld n -(e)s, -er пó ле; elektrisches ~ електричне пó ле

Fé ldspat m мін. польовий шпат

Ferrá t n -es феррат, M2FeO4

Fé rrum n -s залізо, Fe

Fé rtigprodukt n -es, -eкінцé вий продý кт

fest adj 1. твердий; 2. міцний, трив-кий

Fé stigkeit f -, -en тривкість, ста-лість; міцність; нерухливість

fé stlegen vt призначá ти; визначá ти

fé ststellen vt 1.визначá ти; констату-вá ти, фіксувá ти; 2. запирá ти; зупиня-ти

Fé ststoff т -(e)s, -e 1. тверда речовинá; твердий матеріал; тверда фá за; 2. тверде (ракé тне) пá ливо

Fé tt n -(e)s, -e жир; сá ло; жирова речовинá; natú rliches ~ прирó дний жир; pflá nliches ~ рослинний жир, tí erisches ~ тваринний жир; ~ á b-stoß en віддаляти [усувá ти] жир

Fettlö ser m -s, - 1. розчинник жирів; 2. речовина, яка розчиняє жир

Fettpolster n -s, - розм. жирові відклá дення [подушки]; опá систість

Fettsä ure f -, -n кислотá жирного ряду; кислотá, яка одé ржана розщé п-ленням жиру

Fettspaltung f - розщé плення жирів, ліполіз

fé ucht adj волó гий, сирий, вогкий

Fé uchte f - волó гість

Fé uchtlagerung f - 1. зберігá ння у вологій атмосфері; 2. експозиція на вологому повітрі

Fé uer n -s, - 1. вогó нь, полум’я; 2. смолоскип, фá кел, яскрá вість (за-бá рвлення, кó льору); 3. пожé жа; 4. лá кова повé рхня з особливо сильним блиском та яскрá вістю, яка подібна глазý рі; 5. стрільбá

fé uerfest adj 1. вогнетривкий; 2. жаростí йкий; тугоплавкий

Fé uerlö scher m -s, - вогнегá сник

Fí chte f -, -n 1. ялина; 2. ялиця

fiktiv adj фіктивний; удá ваний, уявний; гіпотетичний

Fí lter n -s, - фільтр

Fí ltergestell n -s, - підставка для фільтру

Filterlauge f -відфільтрована рідина

Filtrá t т -(e)s, -e фільтрá т

Filtrí erkolbe f -, -n кó лба для фільтрувá ння

finden (a, u) 1. vt 1) знахó дити; від-шý кувати; Anerkennung ~ дістá ти визнá ння; 2) знахó дити, заставá ти; 3) вважá ти; визнавá ти; 2. sich ~ 1) знахó дитися, знайтися; 2) трапляти-ся; виявлятися; 3) (in A.) пристосó -вуватися (до чого-н.); примиритися (з чим-н.)

Flä che f -, -n 1. площинá; плó ща; повé рхня; пó ле; теритó рія; 2. рівнина

Flä chendichte f -, -enповерхнева густинá

Flä chenkeim т -(e)s, -e двовимір-ний зародок (кристалу)

Flá mme f -, -n 1. полум’я, вогонь; 2. вогонь, запал, завзяття

flá mmen 1. vi палá ти; 2. vt 1) запá -лювати; 2) підпá лювати

Flá mm(en)ó fen m -s, - полуменé ва піч; піч, яка відбиває полум’я

flammsicher adj який не спалахує

Fleck т -(e)s, -e 1. пляма; 2. місце, точка

flexí bel adj 1. гнучкий; прý жний; еластичний; 2. грам. змí нний

Fliehkraftabschneider m -s, - від-центрований сепаратор






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.