Україна й єеп

Україна підтримує ідею про створення більш діючого інтеграційного утворення - Єдиного економічного простору (ЕЭП).

ЕЭП починав формуватися в 2003 р., як особлива інтеграційна структура в рамках СНД. Президенти Росії, Бєларусі, Казахстану й України заявили про намір сформувати ЕЭП 23 лютого 2003 р., 19 вересня 2003 р. була підписана угода із цього приводу, 20 квітня 2004 р. відбулася ратифікація Угоди парламентами цих країн, а 20 травня 2004 р. Угода набутила чинності. ВР України ратифікувала дану Угоду з одним застереженням: «Україна буде брати участь у формуванні й функціонуванні ЕЭП у рамках, що відповідає Конституції України».

Мета формування ЕЭП - створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасників і підвищення рівня життя населення. У той же час країни-учасниці ЕЭП намагаються досягти індивідуальних інтересів:

- Для РФ важливим мотивом об'єднання виступає свобода переміщення капіталу. Росія прагне використати ЕЭП як фактор протидії просуванню на схід ЄС і НАТО, а також посилення зв'язків учасниць ЕЭП із третіми країнами.

- Для України важливе значення має створення зони вільної торгівлі, що припускає безмитний режим торговельних відносин усередині ЕЭП.

- Для Казахстану, що є великим експортером сировини й мінералів, важливі питання транспортування.

Принципи функціонування ЕЭП:

1) забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу й робочої чинності через границі держав-учасників. Принцип вільного руху товарів передбачає усунення вилучень із режиму вільної торгівлі й зняття обмежень у взаємній торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування загального митного тарифу, установленого на основі погодженій державами-учасниками методики, мер нетарифного регулювання, застосування інструментів регулювання торгівлі товарами із третіми країнами. Механізми застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних і захисних мір будуть замінятися єдиними правилами в області конкуренції й субсидій;

2) поступове формування шляхом підвищення рівня інтеграції через синхронізацію здійснюваних державами-учасниками перетворень в економіці, спільних заходів щодо проведення погодженої економічної політики, гармонізацію й уніфікацію законодавства в сфері економіки, торгівлі й по інших напрямках, з урахуванням загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, а також досвіду й законодавства ЄС;

3) напрямки інтеграції й заходу щодо їхній реалізації визначаються на основі відповідних міжнародних договорів і рішень органів ЕЭП, що передбачають обов'язковість їхнього виконання для кожного з держав-учасників у повному обсязі, а також механізм їхньої реалізації й відповідальності за невиконання погоджених рішень;

4) формування й діяльність ЕЭП здійснюється з урахуванням норм і правил СОТ;

5) координація процесів формування ЕЭП здійснюється відповідними органами, створюваними на основі окремих міжнародних договорів. Структура органів формується з урахуванням рівнів інтеграції;

6) правовою основою формування й діяльності ЕЭП є міжнародні договори й рішення органів ЕЭП, що укладають і прийняті з урахуванням інтересів і законодавств держав-учасників і відповідно до загальновизнаних норм і принципами міжнародного права.

Проблеми участі України в ЕЭП.

1) створення й функціонування єдиного регулювального органа ЕЭП. Голоси в ньому передбачалося поділити не по паритетному принципі, а по розмірі ВВП. А це значить, що в Росії буде «контрольний пакет акцій», і саме вона буде формувати економічну (і не тільки) політикові й в Україні, і в інших країнах «четвірки».

2) структура зовнішньоторговельного обігу України з ЕЭП, що поки характеризується дефіцитом торговельного балансу України.

Фактори, що сприяють розвитку й поглибленню інтеграційних процесів у рамках ЕЭП:

- географічна близькість;

- взаємозалежність економік країн-членів ЕЭП, що завжди була й залишається досить високої;

- спільність культур і інших історичних цінностей;

- країни-члени ЕЭП мають у своєму розпорядженні величезні й різноманітні природні, виробничі, науково-технічні, людські ресурси, розвитий інфраструктурою;

- у розвитку й поглибленні інтеграційних процесів у рамках ЕЭП усе більше зацікавлюється великий бізнес України.

Найважливішою умовою і напрямком формування й розвитку ЕЭП є формування єдиного інформаційного простору і єдиного правового простору.