Взаємодія України і ЄС

ТЕМА 5. УКРАЇНА У СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

1.Передумови інтеграції України у світову систему - самостійно

2. Взаємодія України і ЄС

3. Особливості інтеграції України в рамках СНД.

4. Особливості інтеграції України в рамках ГУАМ.

5. Особливості інтеграції України в рамках ОЧЕС.

6. Україна й ЕЭП - самостійно

ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВУ СИСТЕМУ

Інтеграція України у світову економіку - це процес зближення економіки України з національними госпо­дарствами країн світового співтовариства

Передумови включення України в систему світових інтеграційних процесів:

1) політико-правові:

-політичне визначення України як держави (статус);

-забезпечення територіальної цілісності і створення, системи національної безпеки;

-безумовне виконання міжнародних зобов'язань, особливо в сфері прав людини;

-установлення форми громадянства;

-перегляд існуючої практики політичних зв'язків із державами колишнього СРСР;

-пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;

-формування відповідного законодавства та ефективних механізмів і засобів його виконання.

2) економічні:

Інфраструктурні передумови інтеграції.

-розвиток транспортних комунікацій

-розвиток сучасних інформаційно - комунікаційних систем із включенням їх у міжнародні систе­ми.

ВЗАЄМОДІЯ УКРАЇНИ І ЄС

Стратегічною метою зовнішньої політики України є повноправне членство в ЄС.

Інституційно-правова база відносин України з ЄС для рішення завдань в області європейської інтеграції.

1990 р. - Постанова ВРУ «Про реалізацію Декларації про державний суверенітет України в сфері зовнішніх відносин ». Цей документ був спрямований на забезпечення участі України в загальноєвропейському інтеграційному процесі й включення країни в європейську політичну систему.

1993 р. - прийнята Постанова ВР «Про основні напрямки зовнішньої політики України», що приділяє особливу увагу розвитку відносин із країнами Європи. Зокрема, установлене завдання інтеграції України в ЄС. Серед основних проблем зближення України і ЄС у той час виділені: питання ядерної зброї й роззброювання, закриття Чорнобильської АЕС, підтримка міжнародної безпеки, миру й стабільності в регіоні. Крім цього, поставлені завдання по активізації політичного діалогу на всіх рівнях і розвитку взаємовигідного економічного співробітництва, диверсифікованості торгово-економічних зв'язків.

1994 р. - між Україною і ЄС підписана тимчасова Угода про партнерство й співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами і їхніми країнами-членами(УПС), що було замінено постійним в 1998 р. УПС діяла до 2008 р. У цьому документі закладені нормативні основи співробітництва в області торговельних відносин, виробничого інвестування, руху капіталів, формування системи розрахунків, науково-технічного й культурного співробітництва, політичного діалогу. Документ намітив пріоритети в області галузевого співробітництва (агропромисловий комплекс, енергетика, транспорт, космічний комплекс, охорона навколишнього середовища). Визначені 28 сфер, у яких передбачалося розвивати співробітництво сторін.

УПС доповнено рядом галузевих угод:

1)Угода про торгівлю текстильними виробами (1993 р.);

2) Угода про створення Контактної групи (ЕОУС - Україна) по вугіллю й стали (1994 р.);

3) Угода про торгівлю сталеливарними виробами (1997 р.);

4) Угода про створення правових основ міжнародного співробітництва по забезпеченню енергоносіями країн Західної Європи (1999 р.);

5) Угода про співробітництво в програмах створення керованого термоядерного синтезу (Євратом-Україна, 1999 р.);

6) Угода про співробітництво в сфері ядерної безпеки (Євроатом-Україна, 1999 р.);

7) Угода про безквотової торгівлі текстильною продукцією на 2001-2004 р. (2000 р.) і ін.

1996 р. - спільно розроблений План дій України у відношенні ЄС. У документі закріплені вимоги в розвитку багатопредметних і багаторівневих регіональних взаємин України з європейськими інститутами, проголошена стратегічна мета інтеграції України в європейські і євроатлантичні структури.

1998 р. - прийнята Стратегія інтеграції України в ЄС. Вона затверджена Указом Президента України №615/98 «Про затвердження Стратегії інтеграції України в Європейський Союз» (1998 р.).

Стратегія визначає напрямки партнерства й співробітництва України з ЄС:

1) адаптація національного законодавства України до стандартів ЄС;

2) економічна інтеграція й розвиток торговельних відносин між сторонами (лібералізація й взаємне відкриття ринків; надання режиму сприяння інвестиціям з ЄС, створення правового поля й впровадження єдиних стандартів у сфері конкуренції й державної підтримки виробників);

3) політична консолідація й зміцнення демократії;

4) адаптація соціальної політики України до стандартів ЄС (реформування системи страхування, охорони праці, пенсійного забезпечення, поступове досягнення європейського рівня соціального забезпечення й захисту населення й ін.);

5) розвиток співробітництва в сфері культури, утворення й науки (впровадження європейських норм і стандартів в утворенні, науці й техніку), поглиблення науково-технічної інтеграції;

6) посилення галузевого співробітництва (транспорт, енергетика, мережі комунікацій; промислове й сільськогосподарське співробітництво й т.п.);

7) розширення співробітництва в області екології й охорони навколишнього середовища.

1998 р. - створена Рада з питань співробітництва між Україною і ЄС, засідання якої проводяться один раз у рік. Функції секретаріату виконує Управління з питань європейської інтеграціїСекретаріату Кабінету Міністрів.

1998 р. - створено Національне агентство України з питань розвитку і європейської інтеграції для координації співробітництва між Україною і ЄС; підтримувати реалізацію національних пріоритетів у зовнішній політиці; здійснювати заходу щодо прискорення внутрішніх реформ; сприяти рішенню конкретних практичних проблем розвитку й інтеграції України і ЄС. Агентство припинило існування у зв'язку зі скороченням урядового апарата й передало свої функції Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.

1999 р. - прийнята Загальна (спільна) стратегія ЄС стосовно України. Документ установив завдання по забезпеченню процесів розширення й поглиблення співробітництва між Україною і ЄС по пріоритетних напрямках. Стратегія була розрахована на 4 роки, визначала основні напрямки політики країн-членів ЄС, декларувала політичне визнання європейських устремлінь України.

1999 р. - затверджена Декларація Європейської Ради по Спільній стратегії країн-членів ЄС у відношенні України. Документ передбачав орієнтацію на розвиток як економічного, так і військово-політичного співробітництва (у т.ч. співробітництва в області безпеки). Декларація не підтверджувала статус України як країни-кандидата па вступ у ЄС. Разом з тим стратегічне партнерство з Україною визнавалося важливим фактором безпеки, стабільності й процвітання в європейському регіоні.

2000 р. - Указом Президента України від 14.08.2000 р. затверджена Національна програма інтеграції України в ЄС. Програмою передбачалися міри й заходи щодо гармонізації національного законодавства України відповідно до стандартів ЄС, розвиток інститутів і структур, що сприяють поглибленню відносин України і ЄС на всіх рівнях, а також проведення економічних перетворень для досягнення Україною необхідних критеріїв вступу. Були визначені наступні етапи просування України до знаходження членству в ЄС:

1) знаходження членства України у СОТ;

2) розвиток відносин із країнами ЕАСТ, включення в торговельний простір ЕАСТ;

3) створення зони вільної торгівлі України і ЄС;

4) одержання Україною статусу асоційованого члена ЄС.

Для реалізації стратегії вступу України в ЄС був прийнятий Указ Президента про створення Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

2003 р. - у ЄС прийнята програма «Широка Європа- Сусідні країни: нова структура відносин з нашими східними й південними сусідами».У програмі встановлено, що поглиблення регіональної інтеграції зізнається найважливішою умовою забезпечення соціально-політичної стабільності й стійкого економічного розвитку. Висунуті цілі:

1) формування простору поглибленої економічної інтеграції, більше інтенсивних політичних і культурних зв'язків, тісного транспортного співробітництва; попередження конфліктів і підвищення загального добробуту;

2) надання з боку ЄС пільг і переваг, які повинні бути диференційованими для країн-партнерів залежно від рівня їхнього соціально-економічного розвитку й ходу реформ.

Україна виступила за досягнення якісно нового рівня відносин у всіх сферах, у т.ч. як пріоритетне завдання встановлювалося створення зони вільної торгівлі. У рамках Плану дій Украина-ЄС передбачалося розв'язати проблемні питання практичної реалізації УПС, розробити й реалізувати міри й заходи щодо просування України в європейські структури ЄС і досягненню країною всіх суспільно-політичних, демократичних, соціальних норм ЄС, а також створення умов для реалізації у взаємних відносинах принципу «чотирьох свобод» (лібералізації торгівлі товарами й послугами, руху капіталу й робочої чинності).

На 2004-2006 р. була прийнята програма ЄС по розвитку відносин із сусідніми країнами, «Новий інструмент розвитку сусідських відносин». Зокрема були запропоновані нові механізми розвитку відносин країн ЄС із Україною. З 24 розроблених програм в області торгівлі й економіки Україна брала участь в 4, що торкнулися питань лібералізації міжнародної торгівлі, переміщення факторів виробництва й науково-технічного співробітництва.

2005 р. - прийнятий План дій Україн-ЄС:

1 ) установлено основи Європейської політики сусідства, її концепцію й принципи.

2) задекларовані нові перспективи й пріоритети для партнерства, економічної інтеграції й співробітництва, а саме:

• підвищення рівня економічної інтеграції, включаючи участь у внутрішньому ринку ЄС і можливість для України брати участь у ключових аспектах політики й програм ЄС;

• розширення рамок і поглиблення політичного співробітництва;

• можливість зближення законодавства в економічній сфері й зменшення кількості торговельних бар'єрів, що стимулювало б інвестиції й ріст;

• збільшення фінансової підтримки (надання фінансової допомоги України);

• можливості поступового відкриття або збільшення участі в певних програмах співробітництва, що буде сприяти розвитку культурних, освітніх, технічних, наукових зв'язків, а також зв'язків у сфері охорони навколишнього природного середовища.

3) визначені напрямки й заходи щодо розвитку співробітництва в сфері регіональної й міжнародної зовнішньої політики й політики безпеки, нерозповсюдження зброї масової поразки й роззброювання, попередження конфліктів і врегулювання кризових ситуацій.

2007 р. - між Україною і ЄС підписана двостороння угода про новий візовий режим і реадмісії. Питання співробітництва зважуються на регулярно минаючих самітах і форумах Украина-ес і з окремими країнами ЄС у рамках розширеного переговірного процесу.

Документи, які регулюють відносини України і ЄС у різних сферах:

1) Рамкова угода України й Комісії ЄС;

2) Угода про фінансування Програми дій Таш для України (по роках);

3) Угода між Кабінетом Міністрів України і ЄС по атомній енергії про співробітництво в сфері мирного використання ядерної енергії;

4) Рамкова угода між Україною і Європейським інвестиційним банком;

5) Угода між ЄС і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС по врегулюванню криз;

Сферами співробітництва між Україною і ЄС є:

1) політичний діалог, співробітництво з питань зовнішньої політики й безпеки - у рамках політичних пріоритетів Плану дій проводиться робота з демократизації суспільно-політичних процесів в Україні відповідно до міжнародних стандартів, реалізується механізм приєднання України до дій ЄС за рішенням проблем регіонального й міжнародного характеру, проводяться спільні заходи щодо роззброювання (при фінансовій підтримці ЄС), розширюється участь України в операціях ЄС по врегулюванню кризових ситуацій;

2) соціально-економічне співробітництво - заглиблюється співробітництво по створенню зони вільної торгівлі ЄС і України в контексті входження України у СОТ; пріоритетна увага приділяється впровадженню в Україні міжнародних норм і правил у таких сферах, як захист прав інтелектуальної власності, митна оцінка, санітарні й фітосанітарні міри, технічне регулювання, оподатковування, ліцензування;

3) співробітництво в сфері юстиції й внутрішніх справ - відповідно до Плану дій Украины-ес проводяться заходи щодо розвитку системи ефективного й всебічного керування границею, боротьбі з організованою злочинністю, міжнародне співробітництво в області судочинства, реформування судової системи та ін.; поступово налагоджуються відносини з Європолом і Євроюстом;

4) технічна допомога - відповідно до підписаних угод, ЄС надає міжнародну технічну допомогу, у тому числі при фінансовій підтримці, по програмах, реалізація яких спрямована на розвиток гармонічних і успішних економічних і політичних зв'язків ЄС і України;

5) секторальне співробітництво - проводиться поглиблена взаємодія в таких сферах, як транспорт і зв'язок, енергетика, трансграничне й регіональне співробітництво, охорони навколишнього середовища.

У даний момент формується нова система відносин України і ЄС. Після того, як Україна в 2008 р. приєдналася до СОТ, з'явилася можливість реалізувати плани по створенню зони вільної торгівлі, а закінчення УПС порушує питання про підписання між Україною і ЄС договору про асоціацію, тобто переходу до політичної асоціації й економічної інтеграції.