Завершення паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств.

З паюванням земель, переданих у колективну власність, пов’язана

зміна юридичної природи власності на землю в колективних

сільськогосподарських підприємствах. Після завершення паювання

колективна власність на землю як така фактично припиняла своє існування.

Відбулася її плавна трансформація у спільну дольову власність, яка

трактується як підвид приватної власності на землю. Отже, можна

констатувати, що колективна форма власності на землю, якій відводилась

роль перехідної форми власності на землю, виконала своє завдання.

Колективне сільськогосподарське підприємство як юридична особа у зв’язку

з цим, по суті, перестало бути суб’єктом права власності на землю.

У результаті процесів паювання близько 5 млн. громадян України стали

власниками невеликих за розмірами земельних паїв. Надзвичайно важливим у

такій ситуації є питання їх подальшого використання із збереженням

цільового (сільськогосподарського) використання. У зв’язку з цим третій

етап реформування земельних відносин у сільськогосподарському

виробництві передбачає використання власниками їх земельних паїв

переважно для організації сучасних організаційно-правових форм

сільськогосподарської діяльності.

Указ Президента України від 10 листопада 1994 року передбачає, що

власники земельних паїв можуть добровільно створити на базі належних їм

земельних ділянок спільні сільськогосподарські підприємства, асоціації,

спілки, акціонерні товариства, кооперативні підприємства та організації рні товариства, кооперативні підприємства та організації

В Україні найбільшого поширення набули селянські (фермерські)

господарства, приватні орендні підприємства, аграрні акціонерні

підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю. Але правовий

режим земель, переданих товариствам з обмеженою відповідальністю, не

визначено, оскільки Земельний кодекс не визнає їх суб’єктами права

власності на землю.

Власники земельних паїв, крім того, мають право дарувати їх, обмінювати,

здавати під заставу, надавати в оренду і продавати громадянам України

без зміни їх цільового призначення. Отже, процес роздержавлення

земельної власності у сільському господарстві сприяє розвитку ринку

земельних ділянок в Україні. Щоправда, треба мати на увазі, що

отримувати свої земельні паї в натурі (на місцевості) їх власники мають

право тільки у випадку виходу з колективних агроформувань і це створює

певні труднощі на практиці.