Ринки іноземних облігацій

Облігація – це цінний папір, який посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігації строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Облігації розміщуються в документарній та бездокументарній формі.

Емітент може випускати такі види облігацій:

1. Відсоткові – це облігації, за якими передбачається виплата процентних доходів.

2. Цільові – це облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється товарами або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення.

3. Дисконтні – це облігації, які розмішуються за ціною нижчою, ніж їхня номінальна вартість, Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику під час її погашення і становить дохід за облігацією (дисконт).

Іноземні облігації – це боргові цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансовому центрі і деноміновані в національній або іноземній валюті.

Основними покупцями іноземних облігацій є місцеві інвестори, яким інвестування в такі інструменти надає можливість здійснити міжнародну диверсифікацію ризику неплатежу за облігаціями, незважаючи на коливання валютних курсів. Емітентів іноземні облігації приваблюють тим, що відкривають доступ до великих національних ринків позичкового капіталу. До того ж іноземні облігації мають ціну вищу, ніж єврооблігації. Цінові переваги випуску перевищують негативні наслідки регульованості і є основною причиною постійного припливу іноземних бондів на національні ринки.

Випустити облігації на внутрішній ринок іншої країни, яка дозволяє відкрити у себе ринок іноземних облігацій, теоретично може будь-який емітент. Але на практиці доступ на ринок іноземних облігацій утруднений для тих міжнародних позичальників, котрі не мають високого кредитного рейтингу та значного рівня капіталізації. Тому основними учасниками-емітентами цього ринку є міжнародні організації, національні уряди та корпорації з найвищим рейтингом кредитоспроможності ААА. Для позичальників із країн, що розвиваються, доступ на ринок іноземних облігацій обмежений.

Ринки іноземних облігацій різняться за поведінкою та уподобаннями інвесторів, на їхній розвиток впливають національні економічні фактори. Це зумовлює відмінності в інвестиційних характеристиках аналогічних боргових інструментів, які випускаються на різних національних ринках.

Можна визначити загальні риси іноземних облігацій:

- це відносно довгостроковий борговий інструмент із терміном погашення 20-30 років.

- іноземні облігації є переважно інструментом з фіксованим доходом, а процентні ставки за ним, як правило, визначаються рівнем процентних ставок, що склався на місцевому національному ринку довгострокових позичкових капіталів.

- міжнародна кредитоспроможність того чи іншого позичальника. За інших рівних умов рівень процентного доходу за іноземними облігаціями залежить також від стабільності валюти емісії. Загальне правило таке: чим стабільнішою є валюта випуску, тим нижчими є процентні ставки.