ДОДАТКИ 7 страница

а) 100;

б) 300;

в) 2 400;

г) 2 500.

Ви почали аналізувати проект вартістю $ 330 тис. До цього на його підготовку вже було витрачено $ 3.000. Паралельно розробляється проект вартістю $ 3 млн. Ви не повинні враховувати як безповоротні витрати, що дорівнюють (в $):

а) 2.670.000;

б) 330.000;

в) 300.000;

г) 3.000.

Грошовий потік – це:

а) баланс грошових надходжень і витрат;

б) витрати матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів з метою одержання доходу;

в) капітальні вкладення;

г) кошти, вкладені в об’єкт розвитку;

д) прибуток від інвестиційної діяльності.

Основна відмінність економічного та фінансового аналізу полягає в тому, що:

а) не розглядаються потоки витрат і вигід проекту;

б) здійснюється оцінка з позицій альтернативної вартості;

в) аналіз проводиться в масштабі держави;

г) враховуються світові ціни на ресурси;

д) використовуються тіньові ціни.

Рівень інфляції прогнозується на рік в розмірі 20 %, ставка по кредитах – 16 %. Ви взяли кредит на рік в обсязі 1 млн грн. Ви одержите доход (збиток) за рахунок інфляції в розмірі:

а) 40 тис. грн;

б) 0;

в) -40 тис. грн;

г) 60 тис. грн.

При прийнятті рішень щодо обсягів випуску продукції керуються правилом, відповідно до якого:

а) обсяг випуску збільшується, поки граничні витрати будуть менші або дорівнюватимуть граничним вигодам;

б) обсяг випуску зменшується, поки граничні витрати будуть менші або дорівнюватимуть граничним вигодам;

в) обсяг випуску зменшується, поки граничні витрати будуть більші або дорівнюватимуть граничним вигодам;

г) обсяг випуску збільшується, поки граничні витрати будуть більші або дорівнюватимуть граничним вигодам.

На ставку дисконту не впливають:

а) депозитний процент по вкладах;

б) ризик;

в) альтернативна вартість проекту;

г) інфляція;

д) грошовий потік.

Загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період – це:

а) загальний грошовий потік;

б) операційний грошовий потік;

в) традиційний грошовий потік;

г) фінансовий потік;

д) чистий потік.

Амортизація не нараховується на:

а) споруди;

б) права користування землею;

в) програмне забезпечення;

г) транспортні засоби;

д) гудвіл.

Проценти по довгострокових грошових позиках відносять до:

а) грошового припливу по інвестиційній діяльності;

б) грошового відпливу по інвестиційній діяльності;

в) грошового припливу по фінансовій діяльності;

г) грошового відпливу по фінансовій діяльності.

Для одержання коректних результатів при проведенні розрахунків ефективності проекту не є необхідним:

а) узгодженість у розрахунках по часу грошових потоків;

б) врахування масштабу проекту;

в) вибір моменту часу для дисконтування;

г) вимір витрат і вигід проекту.

Найчастіше неуживаними критеріями є:

а) чиста поточна вартість;

б) внутрішня норма рентабельності;

в) коефіцієнт вигід/витрат;

г) критерій прибутку в перший рік експлуатації.

NPV являє собою:

а) різницю між майбутньою вартістю потоку майбутніх вигід та поточною вартістю теперішніх і майбутніх витрат про­екту протягом усього його циклу;

б) майбутню вартість вигід від зроблених капіталовкладень;

в) поточну вартість вигід від зроблених капіталовкладень;

г) алгебраїчну дисконтовану суму поточної вартості майбутніх вигід та поточної вартості теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом усього його циклу.

Проекти ухвалюються лише, коли NPV:

а) менша нуля;

б) більша нуля;

в) дорівнює нулю;

г) більша одиниці;

д) менша одиниці.

Неможливо однозначно встановити значення IRR про­ектів, у яких:

а) зміна знака NPV відбувається більше одного разу;

б) існує різний масштаб проекту;

в) існує різна тривалість проекту;

г) один з проектів є складним.

При взаємовиключних проектах використовуються:

а) NPV та IRR;

б) тільки NPV;

в) тільки IRR;

г) NPV, IRR та ВСR;

д) NPV та ВСR.

Амортизація відноситься до:

а) експлуатаційних витрат;

б) непрямих витрат;

в) матеріальних витрат;

г) операційних витрат;

д) умовно-змінних витрат.

Витрати на сировину становлять 100 одиниць, на оплату праці з відрахуваннями – 60 од., амортизація – 30 од., виплата процентів за борговими зобов’язаннями – 10 од., витрати на рек­ламу – 40 од., витрати на обслуговування виробничого процесу – 30 од. Непрямі витрати становитимуть:

а) 160;

б) 110;

в) 90;

г) 70;

д) 60.

Змінні витрати становлять 16 грн на одиницю продукції. Ціна – 36 грн за одиницю. Постійні витрати – 600 грн. Точка беззбитковості дорівнює:

а) 40;

б) 60;

в) 30;

г) 400.

З річних поточних витрат фірми $ 3, 6 млн постійні витрати становлять $ 1, 6 млн. Прода­ється один вид продукції за ціною $ 100 за тонну. При якому обсязі реалізації (в млн дол.) точка беззбитковості дорівнюватиме 80 тис. т:

а) 8;

б) 10;

в) 16;

г) 36

д) 80.

Ризик інвестиційного проекту – це:

а) ймовірність того, що проект буде реалізовано;

б) очікуване значення NPV проекту;

в) міра невизначеності одержання очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту;

г) міра очікуваного рівня доходності даного проекту.

Несхильність інвесторів до ризику означає, що:

а) інвестори не вкладатимуть кошти в ризиковані проекти;

б) інвестори вкладатимуть кошти в ризиковані проекти;

в) інвестори не підуть на додатковий ризик, якщо не очі­кують, що це буде компенсовано додатковими доходами;

г) інвестори використовують ефект диверсифікації.

Для кількісної оцінки ризику використовується показ­ник:

а) строк окупності;

б) коефіцієнт трансформації;

в) точка беззбитковості;

г) середньоквадратичне відхилення.

Проекти А, Б, В і Г характеризуються показниками:

Найризикованішим є проект:

а) А;

б) Б;

в) В;

г) Г.

Необхідний рівень доходності проекту при заданому ри­зику – це:

а) очікуваний рівень доходності;

б) той граничний рівень доходності, нижче якого інвестори відхиляють проект;

в) рівень доходності, що дорівнює безризиковій ставці;

г) рівень доходності, що дорівнює NРV проекту.

Життєвий цикл проекту – 2 роки. Перший рік вважа­ється нульовим з коефіцієнтом приведення 1. Вигоди проекту в перший рік – 0, в другий – 2000, витрати відповідно 500 і 1 000. Ставка дисконту – 15 %. При зростанні витрат у другому році на 5 % аналіз чутливості показує, що NРV:

а) зменшиться на 12 %;

б) збільшиться на 12 %;

в) зменшиться на 20 %;

г) збільшиться на 20 %;

д) зменшиться на 88 %.

За базовим сценарієм NРV дорівнює 400, за оптиміс­тичним – 600, за песимістичним – 100. Ймовірність оптиміс­тичного сценарію – 0, 2, базового – 0, 4, песимістичного – 0, 4. Вважа­ється, що ризик невеликий, якщо коефіцієнт варіації не більший 20%, середній – 40 %, великий – 60 %, надвеликий – 80 %, неприпустимий – 100 %. Ризик у даному прикладі:

а) невеликий;

б) середній;

в) великий;

г) надвеликий;

д) неприпустимий.

[Вверх] [Вниз]

МОДУЛЬ ІІ. Функціональні аспекти проектного аналізу

Метою технічного аналізу є:

а)вивчення споживачів продукції;

б) вивчення поточних витрат виробництва;

в) вивчення капітальних витрат;

г)вивчення капітальних витрат і поточних витрат виробництва.

До змісту технічного аналізу входить:

а) аналіз ринку;

б) аналіз податкового законодавства;

в) вибір організації управління підприємством;

г) вибір технології.

При дослідженні місця реалізації проекту можна не розглядати:

а) розташування ринків збуту;

б) транспортний доступ до місця;

в) планування підприємства;

г) схеми земельних ділянок.

Дослідження масштабу проекту містить:

а) вивчення впливу ринків збуту на масштаб виробництва;

б) вивчення залежності капітальних та поточних витрат від масштабу виробництва;

в) вивчення фізичних та екологічних обмежень на масштаб виробництва;

г) все перелічене.

При аналізі вибору технології слід перевіряти обґрунтованість вибору з погляду:

а) сировини, що застосовується;

б) політичної обстановки в країні;

в) (а) і (б) разом;

г) ні (а), ні (б).

До переліку питань, що вивчаються при виборі облад­нання, входить:

а) номенклатура обладнання та його постачальники;

б) організація контролю за поставками обладнання;

в) система ремонту обладнання;

г) все перераховане.

Якщо наявні не всі елементи інфраструктури, необхідні для здійснення інвестиційного проекту, то слід:

а) відмовитися від проекту взагалі;

б) проаналізувати витрати на створення цих елементів;

в) клопотатися перед урядом країни про бюджетне фінан­сування розвитку інфраструктури;

г) відкласти проект доти, доки не буде сформована вся інф­раструктура.

Схема виробничих потоків – це:

а) графічне відображення руху сировини та напівфабрикатів по технологічному процесу;

б) схематичне зображення системи управління виробниц­твом;

в) графічне відображення зв’язків з постачальниками сиро­вини та матеріалів;

г) схема поставки продукції виробництва її споживачам.

При підготовці та здійсненні інвестиційного проекту рекомендується наймати спеціалі­зовані фірми для:

а) закупівлі сировини;

б) монтажу обладнання;

в) наймання персоналу;

г) жодної з цих дій.

Метою екологічного аналізу інвестиційного проекту є:

а) оцінка наслідків впливу на забруднення атмосферного повітря;

б) з’ясування однозначності всіх передумов проектного аналізу;

в) встановлення потенційної шкоди довколишньому середо­вищу під час здійснення та експлуатації проекту і визначення за­ходів, необхідних для її пом’якшення або відвернення;

г) розробка плану збереження природного середовища.

Мета фінансового аналізу:

а) оцінити підготовленість підприємства до виконання про­екту;

б) розрахувати показники грошових потоків;

в) визначити, чи є проект рентабельним та ефективним;

г) розробити план інвестиційних витрат;

д) виявити джерела фінансування проекту.

Принцип двоїстості у фінансовому аналізі означає, що:

а) доходи дорівнюють витратам;

б) джерела коштів дорівнюють фінансовим результатам;

в) активи дорівнюють пасивам;

г) наявний подвійний рахунок;

д) складаються два бухгалтерські баланси.

Стаття агрегованого балансу «Основні кошти (капітал)» відображає:

а) статутний фонд підприємства, а також резервні, спеці­альні та інші фонди, що належать підприємству;

б) залишкову вартість діючих і таких, що перебувають на консервації та в запасі основних фондів, вартість незакінченого будівництва і запасів невстановленого обладнання;

в) початкову вартість діючих і таких, що перебувають на консервації та в запасі основних фондів;

г) вартість будинків, споруд і передавальних пристроїв;

д) вартість виробничих основних фондів.

Амортизаційні відрахування не нараховуються на:

а) програмні продукти;

б) інструмент та інвентар;

в) права користування природними ресурсами;

г) передавальні пристрої;

д) гудвіл.

Витрати на виробництво реалізованої продукції – 200, доходи від здачі окремого майна в оренду – 50, виручка від реалізації продукції – 400, чистий обсяг продажів – 320, платежі в бюджет – 70, податок на додану вартість – 80. Чистий прибуток дорівнює:

а) 200;

б) 150;

в) 100;

г) 80;

д) 50.

Річні поточні витрати фірми становитимуть $3, 6 млн, а цикл обігу коштів – 90 днів. Мінімально необхідна сума грошей в обігу становитиме ($ тис.):

а) 600;

б) 900;

в) 1 200;

г) 1 500;

д) 1 800.

Акціонерним товариством вважається господарське това­риство, яке:

а) має статутний фонд, поділений на акції, і відповідає по зобов’язаннях лише майном товариства;

б) має статутний фонд і відповідає по зобов’язаннях лише майном товариства;

в) має статутний фонд, поділений на акції, і відповідає по зобов’язаннях у межах вкладів акціонерів;

г) має статутний фонд, поділений на акції рівної номінальної вартості, і відповідає по зобов’язаннях лише майном товариства;

д) має статутний фонд, поділений на акції рівної номіналь­ної вартості, і відповідає в межах вкладів акціонерів.

Портфельні інвестиції – це:

а) всі види цінностей, що вкладаються в об'єкти підприєм­ницької та інші види діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект;

б) витрати матеріальних, фінансових та інтелектуальних ре­сурсів з метою одержання доходу;

в) капітальні вкладення;

г) кошти, вкладені в об'єкт розвитку;

д) інвестиції в цінні папери, випущені приватними компа­ніями або державою, банківські депозити та ощадні сертифікати.

Амортизація основних фондів не включається до розрахунку:

а) балансу грошових потоків;

б) показника традиційного грошового потоку;

в) плану прибутків;

г) поточних витрат.

В економічному аналізі не можуть бути використані такі критерії порівняння проектів:

а) необхідна величина інвестицій для створення робочих місць;

б) значення доданої вартості, створюваної в результаті про­екту;

в) додатковий грошовий потік;

г) зменшення (заощадження) використовуваних валютних ресурсів;

д) платежі за використання місцевих ресурсів.

Тіньові ціни – це:

а) ціни у тіньовій економіці;

б) ціни, що відображають суспільну цінність ресурсів та про­дукту проекту в грошових одиницях;

в) ціни на імпортні та експортні товари;

г) ціни з урахуванням валютного курсу.

Перевідний коефіцієнт в економічному аналізі викорис­товується для:

а) конвертації фінансових цін на товари й послуги в еконо­мічну вартість;

б) конвертації тіньових цін у ринкові;

в) перерахунку вартості імпортозамінних товарів у їх вартість з урахуванням тіньових цін.

Метою економічного аналізу є:

а) оцінка доходності проекту;

б) визначення можливостей поліпшення життя населення внаслідок реалізації проекту;

в) оцінка можливості реалізації проекту у даному регіоні у певний період часу;

г) визначення доцільності реалізації проекту з точки зору інтересів суспільства в цілому, а не окремих власників.

Економічна привабливість проекту визначає:

а) можливість підвищення якості життя населення;

б) величину чистого економічного доходу проекту;

в) міру сприяння проекту досягненню встановлених країною цілей економічного розвитку;

г) найбільш привабливий з точки зору економічних вигід проект.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

Розділ V

КОНТРОЛЬНІ (ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ) ПИТАННЯ

1. 1. Предмет, мета, концепція і принципи проектного аналізу.

2. 2. Фінансовий профіль проекту, його побудова і призначення.

3. 3. Поняття проекту, його склад, основні ознаки. Сутність і види інвестиційних проектів.

4. 4. Використання операційного лівериджу для прийняття проектних рішень.

5. 5. Життєвий цикл проекту: поняття, складові, зміст стадій (підхід Світового банку).

6. 6. Причини виникнення та наслідки проектних ризиків.

7. 7. Життєвий цикл проекту: поняття, складові, зміст фаз (підхід UNIDO).

8. 8. Оцінка впливу інвестиційного проекту на економіку країни.

9. 9. Загальна методика аналізу проектів.

10. 10. Неформальні процедури вибору та оцінки інвестиційних проектів.

11. 11. Визначення цінності проекту; явні і неявні вигоди і затрати.

12. 12. Оцінка економічної привабливості та ефективності проекту.

13. 13. Концепція цінності грошей у часі у проектному аналізі.

14. 14. Організаційна підготовка та здійснення проекту.

15. 15. Урахування інфляції у проектному аналізі.

16. 16. Фінансове обґрунтування інвестиційного проекту.

17. 17. Поняття грошового потоку у проектному аналізі і характеристика його видів.

18. 18. Визначення економічної вартості проекту.

19. 19. Проектний грошовий потік та його розрахунок.

20. 20. Мета і зміст економічного аналізу проекту.

21. 21. Характеристика принципів і критеріїв ефективності інвестиційних проектів. Методика розрахунку NPV, B/C, EA, EAC.

22. 22. Оцінка впливу внутрішніх факторів на проект.

23. 23. Характеристика принципів і критеріїв ефективності інвестиційних проектів. Методика розрахунку IRR, MIRR, PB, PI.

24. 24. Оцінка впливу зовнішніх факторів на проект.

25. 25. Правила застосування критеріїв оцінки ефективності проектних рішень. (Порівняння проектів за допомогою різних критеріїв оцінки).

26. 26. Аналіз ринкового середовища проектів.

27. 27. Поняття і розрахунок беззбитковості проекту. Особливості визначення різних видів точки беззбитковості.

28. 28. Соціальне середовище (населення) проекту та його оцінка.

29. 29. Поняття ризику та невизначеності проектних ризиків.

30. 30. Визначення місцезнаходження та обґрунтування масштабу проекту.

31. 31. Основні методи аналізу й оцінки ризиків інвестиційних проектів.

32. 32. Середовище і учасники проекту.

33. 33. Врахування ризиків у процесі прийняття інвестиційних рішень. Методи зменшення ризику.

34. 34. Проектування соціального середовища проекту.

35. 35. Мета, завдання і основні концепції маркетингового аналізу проектів.

36. 36. Визначення вигод і затрати у проектному аналізі.

37. 37. Мета, завдання та етапи технічного аналізу проектів.

38. 38. Використання поняття «альтернативна вартість» у проектному аналізі.

39. 39. Мета, суть і зміст робіт з екологічного аналізу інвестиційних проектів.

40. 40. Аналіз конфліктних ситуацій, що виникають за використання основних критеріїв при оцінці альтернативних проектів. Знаходження перетину Фішера.

41. 41. Мета, завдання та методи інституційного аналізу інвестиційних проектів.

42. 42. Класифікація проектів.

43. 43. Мета, завдавання та зміст робіт з соціального аналізу інвестиційних проектів.

44. 44. Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє сере­до­вище.

45. 45. Мета, завдання та зміст фінансового аналізу.

46. 46. Вибір технології виробництва, устаткування та інфраструктури об’єкта проектування.

47. 47. Оцінка інвестиційних і розрахунок поточних витрат за проектом.

48. 48. Розробка маркетингової концепції проекту.

49. 49. Фінансування проекту (вибір джерел фінансування, оптимізація структури капітулу для реалізації проекту, організація фінансування проекту тощо).

50. 50. Типи впливу інвестиційного проекту на навколишнє середовище.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

Розділ VІ

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни «Проектний аналіз» для студентів спеціальності «Економіка підприємства»

50^* – 1 бал додається у разі відвідування не менше 90 % лекцій.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

Розділ VІІ

ОЦІНКА НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ У БАЛАХ

Таблиця 1

Оцінка окремих видів навчальної роботи у балах

Таблиця 2

Кількість балів, які студент може отримати за вивчення курсу

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Проектний аналіз» здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань. Об’єктом поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу з дисципліни, вироблених навичок проведення практичних розрахунків, умінь публічно чи письмово представити опрацьований матеріал. Формами контролю для дисципліни «Проектний аналіз» є усне опитування, співбесіда, перевірка виконання практичної та індивідуальної роботи, тестовий контроль, контрольна робота.

Модульний контроль здійснюється викладачем за результатами засвоєння теоретичного та практичного матеріалу після завершення вивчення студентом певного модуля дисципліни.

Об‘єктом підсумкового контролю (іспиту) є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв‘язків між окремими розділами, здатності творчо використовувати практичні знання, уміння сформувати власне ставлення до окремих проблем дисципліни.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Для допуску до іспиту за результатами поточного контролю студент повинен отримати не менше, ніж 60 балів. При проведені поточного контролю оцінюванню підлягає якість підготовки студентів до кожного практичного заняття. Перевірка якості підготовки до практичних занять здійснюється шляхом проведення бліцопитувань, написання економічних диктантів, тестування. Кожен з перерахованих видів контролю знань оцінюється за 2-х бальною шкалою. Усні відповіді студентів і розв‘язок задач на практичних заняттях оцінюється за 5-ти бальною шкалою.

Результати оцінювання модульних контрольних завдань здійснюється за 15-ти бальною шкалою.

Самостійне опрацювання окремих тем чи питань здійснюється шляхом підготовки рефератів, аналітичних оглядів, розрахункових робіт. Оцінювання таких видів робіт здійснюється шляхом письмової перевірки або презентації якості виконання зазначених видів робіт. А при цьому враховується складність виконання індивідуальних завдань та наявність творчого підходу при їх розв’язку. Реферати оцінюються за 5-ти бальною шкалою.

Кількість балів, набрана студентом з дисципліни у кожному модулі, переводиться в традиційну оцінку за шкалою:

Оцінка «відмінно» відповідає 2 балам за ґрунтовну відповідь на практичному занятті і ставиться за широкі і системні знання з дисципліни та економічної практики господа­рю­вання; за самостійну логічну відповідь на теоретичні питання модульної контрольної роботи з використанням матеріалів підручників, монографій, преси (5 балів); за правильне вирі­шен­ня практичного (6 балів) та тестового (4 бали) завдання на модульній контрольній роботі.

Оцінка «добре» відповідає 1, 5 балам за відповідь на аудиторних заняттях і ставиться за системні знання з дисципліни; за самостійну відповідь на теоретичні питання модульної контрольної роботи з використанням конспектного матеріалу (4 бали); за правильне вирі­шення практичного, але відсутність висновків, рекомендацій (5 балів) та тестового завдання з невеликою похибкою (3 бали).