Методи обліку факторів невизначеності та ризику для оцінювання ефективності проекту

Головний наслідок ризику – перевитрати часу й засобів на його виконання за рахунок підвищення обсягу робіт і тривалості їх виконання за проектом.

Мета аналізу ризику – дати потенційним партнерам або учасникам проекту потрібні дані для прийняття рішення щодо доцільності участі у проекті та заходів їх захисту від можливих фінансових втрат.

Тому аналіз може проводити кожен учасник проекту. Розрізняють якісний та кількісний аналіз ризику:

– якісний – визначення показників ризику, етапів робіт, за яких виникає ризик, його потенційних зон та ідентифікація ризику;

– кількісний – числове визначення розміру окремих ризиків, а також проекту в цілому.

До якісних методів ризику слід віднести експертний аналіз ризиків. Цей вид оцінювання зазвичай застосовують на початкових етапах роботи над проектом.

До основних переваг цього методу належать: можливість оцінювання ризику до розрахунків показників ефективності, відсутність потреби у точних первинних даних і сучасному програмному забезпеченні, а також простота розрахунків. Однак експертний аналіз ризиків, як і будь-яка експертна оцінка, достатньо суб’єктивний і не завжди дає змогу дати незалежну характеристику події, що аналізується. Процедура експертної оцінки ризику передбачає:

– визначення видів ризику і граничного рівня його допустимої величини;

– установлення ймовірності настання ризикової події і небезпечності ризику для успішного завершення проекту;

– визначення інтегрального рівня за кожним видом ризику і вирішення питання про прийнятність цього виду ризику для учасників проекту.

У разі невеликої кількості змінних і можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна скористатися методом дерева рішень, яке будується на основі виділених робіт (подій), які відображають життєвий цикл проекту, визначають ключові події, що впливають на проект, час їх настання і можливі рішення, які можуть бути прий-няті в результаті настання кожного ключового виду роботи з визначення ймовірності їх прийняття і вартості робіт.

За результатами побудови дерева рішень установлюються ймовірність та ефективність кожного сценарію розвитку проекту, а також інтегральна ефективність самого проекту. Ризик за проектом може вважатися прийнятним у випадку додатної величини інтегрального показника ефективності проекту, наприклад чистої теперішньої вар-тості. Аналіз ризику виконують за кількома методами, одним з яких
є аналіз чутливості.

Метою аналізу чутливості, який у літературних джерелах з інженерної економіки і теорії прийняття рішень інколи називається «ранжуванням параметрів», є використання змін заданих параметрів для визначення життєздатності проекту в умовах невизначеності. Експерт розраховує можливу зміну кожного фактора або змінної величини, визначає вплив цієї зміни на показник певного рішення і виділяє суттєві фактори або змінні величини для більш поглибленого вивчення. Він визначає кількість і вказує на вплив невизначеності та намагається виразити математичним способом відношення серед змінних величин, що складають рух ліквідності і рентабельність. Аналіз чутливості дає змогу судити про наслідки невід’ємної невизначеності в проектах. Зміни можуть відбуватися в фінансових оцінних даних про капітал, тривалість будівництва, вартість сировини та інших витрат, пов’язаних з реалізацією проекту, вартістю збуту, коефіцієнтом завантаження і ціною на продукцію, бо вони не можуть бути передбачені заздалегідь. Ці різні зміни впливають на завершення реалізації проекту. Розроблення проекту фактично є прогнозуванням розвитку ситуації з проектом. Проведення аналізу чутливості передбачає розрахунок базової моделі на основі допустимих значень вхідних змінних проекту, для якої визначається величина чистої теперішньої вартості (NPV). Ця величина є основою порівняння з припустимими можливими змінами, які необхідно проаналізувати.

Алгоритм проведення аналізу чутливості передбачає:

- визначення критичних змінних, що впливають на величину чис- тої теперішньої вартості (NPV);

- оцінювання впливу зміни однієї змінної проекту (за незмінності всіх інших) на величину чистої теперішньої вартості;

- розрахунок впливу зміни досліджуваної змінної на величину відхилення отриманого значення NPV від базової (оцінювання ела-стичності, чутливості до зміни чистої теперішньої вартості від зміни змінної проекту);

- визначення межового (критичного) значення змінної і можливого допустимого її відхилення від базового сценарію проекту;

- розрахунок показника чутливості і критичного значення для кожної змінної проекту і ранжування їх за спаданням (чим вища чутливість NPV, тим важливіша змінна для значення чистої теперішньої вартості, а отже, для проекту).

Основна проблема проведення подібного аналізу полягає у неможливості з однаковою мірою достовірності подати всі значення змінних наведених у проекті, оскільки деякі з них важко підлягають прогнозу, а для інших немає сенсу давати точний прогноз, оскільки вже укладено договір про поставки певного збуту продукції за фіксованою ціною, що дозволяє спрогнозувати ці показники безпомилково.

Таким чином, суть цього методу полягає у вимірюванні чутливості основних результуючих показників проекту (NPV або IRR) до зміни тієї чи іншої змінної величини. Як показник чутливості проекту до зміни тих чи інших змінних використовують показник еластичності чистої теперішньої вартості (NPV), який обчислюють таким чином

Перевага цього показника полягає в тому, що його величина не залежить від вибору одиниці вимірювання різних змінних. Чим більша еластичність, тим вищою є міра залежності NPV або внутрішньої норми дохідності (тобто її чутливість) від аналізованої змінної проекту.

Відомо, що існує зворотна залежність між витратами на здійснюваність інвестиційного проекту і показниками ефективності. Це означає, що збільшення витрат на заробітну плату призведе до зменшення чистої теперішньої вартості. Таким чином, чисельник у формулі буде від’ємним, а знаменник – додатним, що дасть у результаті від’ємний коефіцієнт еластичності. Навпаки, у випадку зменшення заробітної плати чисельник буде додатним, а знаменник від’ємним, що знову дасть від’ємний коефіцієнт. Фахівці, як за правило, ігнорують від’ємний знак, відмічаючи лише абсолютну величину еластичності.

Основні характеристики факторної еластичності показників ефективності інвестиційного проекту наведено в табл. 5.3.

Таблиця 5.3