ТЕМА№2. загальні вимоги до комплектування документації

Проектну документацію (стадії ескізний проект (ЕП), техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), проект (П), частина робочого проекту (РП), що затверджується) комплектують у томи, як правило, за окремими розділами. Кожний том нумерують арабськими цифрами. Кожному текстовому і графічному документу, що включений в том, надають позначення, яке вказують на обкладинці, титульному аркуші та в основних написах. До складу позначення включають базове позначення, яке встановлюють за чинною в організації системою, та через дефіс – марку і/або шифр розділу проекту. Марки розділів проекту приймають за аналогією з марками основних комплектів робочих креслень, які об'єднують у комплекти за марками. До складу основних комплектів робочих креслень включають загальні дані за робочими кресленнями, а також креслення і схеми, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

На перших аркушах кожного основного комплекту робочих креслень наводять загальні дані за робочими кресленнями, які включають:

а) відомість робочих креслень основного комплекту;

б) відомість документів, на які посилаються та які додаються;

в) відомість основних комплектів робочих креслень;

г) відомість специфікацій;

д) умовні позначення, не встановлені держстандартами, і значення яких не вказані на інших аркушах основного комплекту робочих креслень;

е) загальні вказівки;

ж) інші дані, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одно-, дво- чи тристадійний) проект будівництва об'єкта цивільного (виробничого) призначення.

Для технічно нескладних об'єктів, а також проектів масового та повторного застосування здійснюється:

- в одну стадію - робочий проект (РП);

- у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробни­чого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

Для технічно складних об'єктів відносно містобудівних, архі­тектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії: для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО); П; Р.

ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення. ЕП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково вико­нуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта, розрахунки кошторис­ної вартості та обгрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об'єкта у кварталі існуючої забудови - містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта.

ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, які потребують детального об­грунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.

ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення. ТЕО і ТЕР розробляються на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

В ТЕО (ТЕР) повинна розглядатись відповідність його рішень архітектурним, енергозберігаючим та іншим вимогам згідно із завданням на проектування. ТЕР виконується у скороченому обсязі в порівнянні з ТЕО відповідно до характеру об'єкта та вимог завдання.

П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при триста­дійному проектуванні попередньої стадії.

Розділи П необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі без надмірної деталізації у складі та обсязі, достатньому для обгрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-мон­тажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, тру­дових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.

До складу проектної продукції, не входять інженерно-технічні, тех­ніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інже­нерних вишукувань.

РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування. РП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин — затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляється для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з поясню-вальної записки, виконаної у скороченому відносно проекту обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу організації будівництва та креслень.

Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт. Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії. До складу Р для будівництва повинні входити робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів " Система проектної документації для будівництва " (СПДБ). Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних об’ємів.