Створення та реєстрація банків, облік акцій власної емісії

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що ство­рені і діють на території України згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність».

В Україні банки створюються у формі публічного акціонерно­го товариства або кооперативного банку.

Акціонерне товариство — господарське товариство, статут­ний капітал якого поділено на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціо­нерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, у разі вчинення акціо­нерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тіль­ки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосо­вуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, у разі вчи­нення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, ви­значених статутом товариства, відповідають за зобов'язаннями товариства в межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлене його статутом.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Кооперативний банк є кредитною установою, що забезпечує коштами розвиток кооперативу, проводить розрахунково-касове обслуговування, репрезентує його інтереси в господарських і фінансових органах. Кооперативні банки мобілізують вільні ко­шти кооперативів та їх членів на договірних засадах і можуть бра­ти участь своїми коштами в господарській діяльності коопера­тивів.

Кооперативні банки в Україні можуть створюватися за тери­торіальним принципом і поділяються на місцеві та центральний. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) коо­перативного банку має бути не менше ніж 50 осіб. У разі змен­шення кількості учасників і неспроможності кооперативного бан­ку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шля­хом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. Учасни­ками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім перед­бачених Законом України «Про банки і банківську діяльність», належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення конт­ролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня. Місцеві кооперативні банки та центральний кооперативний банк можуть залучати вклади (депозити, у т.ч. на поточні рахунки) тільки від своїх учасників.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативно­го банку встановлюється НБУ.

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розмі­ру своєї участі в капіталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фі­нансового року розподіляються між учасниками пропорційно роз­міру їх паїв,

Одним із різновидів кооперативів є кредитні спілки, які мож­на розглядати як спрощену форму кооперативного банку. Кредит­на спілка — це неприбуткова організація, започаткована фізич­ними особами на кооперативних засадах з метою задоволення по­треб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Після реєстрації місцевими органами державної влади кредитна спілка стає юридичною особою, має відокремлене май­но, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки та інші реквізити.

Основними видами фінансової діяльності кредитної спілки можуть бути:

- приймання внесків від членів спілки;

- надання позичок членам спілки та іншим кредитним спілкам;

- надання поручительств щодо виконання членами спілки зобо­
в'язань перед третіми особами.

Члени спілки несуть фінансову відповідальність щодо її зобо­в'язань перед державними установами, кооперативними, громад­ськими об'єднаннями та фізичними особами в межах своїх член­ських внесків.

На сьогодні не створено умов для функціонування банків як елементів банківської системи у формі кооперативів, тому більш детально зупинимося на створенні та реєстрації банків у формі акціонерних товариств.

Створення банку у формі акціонерного товариства передбачає емісію та обіг акцій.

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товари­ства, у т.ч. право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регу­лює питання створення, діяльності та припинейня акціонерних товариств.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути мен­шою, ніж одна копійка.

Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані,

Прості акції надають їх власникам право на отримання час­тини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, участь в управлінні акціонерним товариством, отримання частки майна акціонерного товариства в разі його ліквідації та інші пра­ва, передбачені законом, що регулює питання створення, діяль­ності та припинення акціонерних товариств. Прості акції нада­ють їх власникам однакові права.

Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні стосов­но власників простих акцій права на отримання частини прибут­ку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та частки майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створен­ня, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбаче­на його статутом. У такому разі умовою їх розміщення е черго­вість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого това­риства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, яка встановлюється статутом товари­ства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані в прості акції або в привілейо­вані акції інших класів.

Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонер­ного товариства не може перевищувати 25%.

У сертифікаті акції зазначаються:

- вид цінного паперу;

- найменування та місцезнаходження акціонерного товариства;

- серія і номер сертифіката;

- номер і дата випуску;

- міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу;

- тип і номінальна вартість акції;

- ім'я власника;

- кількість акцій, що випускаються.

Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цін­них паперів та фондового ринку України в установленому нею по­рядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною ко­місією з цінних паперів та фондового ринку України звіту про ре­зультати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

В Україні учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юри­дичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та сама особа.

Для створення акціонерного товариства засновники пови­нні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, уста­новчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного то­вариства.

У разі заснування акціонерного товариства його акції підля­гають розміщенню виключно серед засновників шляхом приват­ного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першо­го випуску акцій.

Акціонерне товариство створюється в кілька етапів:

1. Прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про приватне розміщення акцій.

2. Подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію
випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

3. Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про
реєстрацію випуску акцій.

4. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера
цінних паперів.

5. Укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних
паперів.

6. Закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства.

7. Оплата засновниками повної номінальної вартості акцій.

8. Затвердження установчими зборами товариства результатів
закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників
товариства, затвердження статуту товариства, а також прий­няття інших рішень, передбачених законом.

9. Реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації.

10.Подання Державній комісії з цінних паперів та фондового рин­ку України звіту про результати закритого (приватного) роз­міщення акцій.

11.Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондово­го ринку України звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

12.Отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.

13.Видача засновникам товариства документів, що підтверджу­ють право власності на акції.

Установчі збори акціонерного товариства мають бути прове­дені протягом визначеного законодавством терміну.

Кількість голосів засновника на установчих зборах акціонер­ного товариства визначається кількістю акцій товариства, які під­лягають придбанню цим засновником.

На установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про:

1) заснування товариства;

2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в
рахунок оплати акцій товариства;

3) затвердження статуту товариства;

4) утворення органів товариства;

5) уповноваження представника (представників) на здійснення
подальшої діяльності щодо утворення товариства;

6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів реві­зійної комісії (ревізора);

7) затвердження результатів розміщення акцій;

8) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.

Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування банку може здійснюватися виключно грошовими коштами. Гро­шові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти -в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях. Перера­хування сум з іноземної вільно конвертованої валюти, внесених нерезидентами, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим На­ціональним банком на дату підписання установчого договору про створення банку, а в разі збільшення статутного капіталу банку на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу або на дату прийняття рішення про перетворення банку в банк з іноземним капіталом (якщо набуття банком статусу банку з іно­земним капіталом відбувається без збільшення статутного капі­талу банку). Кошти можуть перераховуватися лише з власних поточних рахунків юридичними особами та фізичними особами в безготівковій формі та вноситися фізичними особами в готівко­вій формі.

Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел.

До моменту затвердження результатів розміщення акцій ор­ганом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, розмі­щені акції мають бути оплачені у визначеній законодавством сумі.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним бан­ком України. Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі до­кументи:

- заяву про реєстрацію банку;

- установчий договір (крім державного банку);

- статут банку;

- рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або
Постанову Кабінету Міністрів України про створення держав­ного банку;

- бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здій­снювати, на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на
найближчі три роки згідно із встановленими Національним
банком України вимогами;

- інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть
істотну участь у банку. У разі, коли засновником банку є юри­дична особа, надається інформація про членів ради директо­рів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;

- бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітні
періоди (квартали) - для учасників - юридичних осіб, які ма­тимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової
адміністрації України про доходи за останній звітний період
(рік) - для учасників - фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

- відомості про кількісний склад спостережної ради, правління
(ради директорів), ревізійної комісії;

- копію платіжного документа про внесення плати за реєстра­цію банку, що встановлюється Національним банком України;

- нотаріально завірені копії установчих документів учасників,
які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

- копії звіту про проведення приватного розміщення акцій - для
банку, який створюється у формі публічного акціонерного то­вариства;

- відомості про професійну придатність та ділову репутацію го­лови та членів правління (ради директорів) і головного бух­галтера банку.

Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку. До часу внесення коштів для формування статут­ного капіталу на накопичувальний рахунок, відкритий у Націо­нальному банку (або територіальному управлінні Національного банку за місцем створення банку), ці кошти можуть акумулювати­ся на поточному рахунку в будь-якому банку-резиденті на території України на підставі відповідного рішення установчих зборів.

Під час формування статутного капіталу банку з іноземним капіталом кошти в іноземній валюті акумулюються іноземним учасником банку на накопичувальному рахунку, який відкрива­ється в Національному банку України.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в дер­жавній реєстрації банку приймається Національним банком Укра­їни не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів.

Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідно­го запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. Національний банк України видає бан­ку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.

Після реєстрації банку в територіальному управлінні Націо­нального банку України за місцезнаходженням новоствореного банку йому відкривається кореспондентський рахунок. На цей рахунок не пізніше наступного дня після його відкриття перека­зуються кошти з накопичувального рахунку, які й утворюють ста­тутний капітал банку.

Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акції виража­ється в гривнях. Прості і привілейовані акції в бухгалтерському обліку відображаються окремо.

Зареєстрований статутний капітал банку обліковується за ба­лансовим рахунком 5000 П «Зареєстрований статутний капітал банку». Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статут­ного капіталу, зафіксованому в установчих документах банку, і дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій.

Якщо на момент відкриття кореспондентського рахунку під­писний капітал сплачений не в повному обсязі (основною умовою для банків є накопичення мінімального розміру, який встанов­люється Національним банком України), то з метою відображен­ня в обліку суми зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу використовується запис за контрпасивним рахунком 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал».

Крім того, як було зазначено, розміщення акцій може здійс­нюватись за ціною, яка перевищує номінал. За рахунком 5000 «Зареєстрований статутний капітал» вартість розміщених акцій ураховується за номіналом. Для обліку емісійних різниць вико­ристовується рахунок 5010 «Емісійні різниці».

Таким чином, після державної реєстрації банку здійснюють­ся такі бухгалтерські проведення:

Дебет рахунку: 1200 «Кореспондентський рахунок банку в На­
ціональному банку України» на обсяг коштів, які акумульовані акціонерами на накопичувальному рахунку в Національному банку України;

Дебет рахунку: 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал» на суму зареєстрованого, аленеспла-ченого статутного капіталу;

Кредит рахунку: 5000 «Зареєстрований статутний капітал» на суму номінальної вартості акцій;

Кредит рахунку: 5010 «Емісійні різниці» на суму емісійних різниць.

Відображення операцій за рахунками групи 500 «Статутний капітал банку» та 501 «Емісійні різниці» здійснюється на балансі банку- юридичної особи.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінан­сового року вартість чистих активів акціонерного товариства ви­явиться меншою, ніж розмір статутного капіталу, товариство зо­бов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому зако­ном порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усуну­ти її або прийняти рішення про ліквідацію.

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціо­нерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Основні шляхи зміни статутного ка­піталу банків наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Шляхи зміни статутного капіталу банків

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал повні­стю оплачено. Для акціонерних товариств - після отримання сві­доцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Статутний капітал банку - акціонерного товариства збільшу­ється шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розмі­щення додаткових акцій існуючої номінальної вартості в поряд­ку, установленому Державною комісією з цінних паперів та фон­дового ринку України та на підставі дозволу Національного бан­ку України.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщен­ня додаткових акцій.

Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатко­во розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного роз­міщення акцій та встановлюється законодавством.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір регулятивного капіталу є меншим, ніж роз­мір його статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства не допускається в разі наявності викуплених товариством акцій та для покриття збитків.

Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу акціо­нерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам законодавства на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Зміни, що вносяться до статуту банку в частині збільшення статутного капіталу, набувають чинності з дати внесення відповід­ного запису до Державного реєстру банків. Процедура перереєст­рації статутного капіталу законодавче регламентована. Щодо руху коштів, пов'язаного зі збільшенням статутного капіталу, заува­жимо, що надходження здійснюються безпосередньо на кореспо­ндентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України.

Особливістю обліку операцій, пов'язаних зі збільшенням ста­тутного капіталу банку, є врахування періодів до реєстрації змін у статутному капіталі банку та після реєстрації відповідних змін.

До реєстрації змін у статуті банку внаслідок збільшення статутного капіталу в бухгалтерському обліку здійснюються такі проведення:

Дебет рахунку: 1200 «Кореспондентський рахунок банку у Національному банку України» на обсяг коштів, які внесені акціонерами на рахунок в Національному банку України до реєстрації змін;

Дебет рахунку: 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом» на суму попередніх внесків до статутного капіталу».

Після реєстрації змін у статуті банку внаслідок збільшен­ня статутного капіталу в бухгалтерському обліку здійснюються такі проведення:

Дебет рахунку: 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом» на суму фактично отриманих внес­ків до статутного капіталу;

Кредит рахунків: 5000 «Зареєстрований статутний капітал», 5010 «Емісійні різниці» на суму емісійних різниць.

Одночасно на суму, що залишається внести протягом року з часу реєстрації змін, здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Дебет рахунку: 5001КП «Несплачений зареєстрований статут­ний капітал» на суму зареєстрованого, але не-сплаченого статутного капіталу;

Кредит рахунку: 5000 «Зареєстрований статутний капітал» на суму номінальної вартості акцій.

Отримані внески за зареєстрованими змінами до статутного капіталу відображаються таким чином:

Дебет рахунків: кореспондентський рахунок, поточний раху­нок, каса (залежно від способу внесення кош­тів на поповнення статутного капіталу);

Кредит рахунків: 5001 «Несплачений зареєстрований статут­ний капітал», 5010 «Емісійні різниці».

У випадку, якщо банк під час проведення збільшення статут­ного капіталу має відокремлені підрозділи (філії), через них та­кож може здійснюватися реалізація акцій. У цьому випадку ко­шти, отримані філією банку за реалізовані акції, зараховуються на рахунок 3641 П «Кредиторська заборгованість за розрахунка­ми за цінними паперами для банку» і перераховуються банку -юридичній особі через рахунки групи 390 «Розрахунки між філі­ями банку» для формування статутного капіталу.

Банк - юридична особа зараховує кошти за реалізовані філі­єю акції на підставі отриманих від філії документів.

Реєстрація філій іноземних банків в Україні здійснюється на підставі встановлених правил та вимог. З метою обліку статутно­го капіталу, який передається материнською компанією для ре­єстрації філії на території України, у плані рахунків наявний ра­хунок 5200 П «Приписний капітал філії іноземного банку». При­значення рахунку - облік приписного капіталу філії іноземного банку.

За кредитом рахунку проводяться суми грошових коштів, на­даних іноземним банком філії для її акредитації та суми збільшен­ня приписного капіталу.

За дебетом рахунку проводяться суми зменшення приписного капіталу.

Акціонерне товариство має право здійснити консолідацію всіх розміщених ним акцій, у результаті чого дві або більше акцій кон­вертуються в одну нову акцію того самого типу і класу.

Обов'язковою умовою консолідації є обмін акцій старої номі­нальної вартості на цілу кількість акцій нової номінальної вар­тості для кожного з акціонерів.

Акціонерне товариство має право здійснити дроблення всіх розміщених ним акцій, у результаті чого одна акція конвертуєть­ся у дві або більше акцій того самого типу і класу.

Консолідація та дроблення акцій не повинні призводити до зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства.

У разі консолідації або дроблення акцій до статуту акціонер­ного товариства вносяться відповідні зміни в частині номінальної вартості та кількості розміщених акцій.

Зменшення статутного капіталу банку у формі акціонер­ного товариства відбувається в порядку, встановленому Держав­ною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом змен­шення номінальної вартості акцій або анулювання раніше викуп­лених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачене статутом товариства.

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче за мінімально встановлений рівень. Капітал банку не може бути меншим за ста­тутний капітал.

Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче від встановленого законом розміру має наслідком ліквіда­цію товариства.

Банк може викуповувати в акціонерів акції власної емісії для:

- їх подальшого розміщення;

- розповсюдження серед своїх працівників;

- дарування;

- анулювання.

До моменту реалізації або анулювання викуплених акцій роз­поділ прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюється без урахування цих ак­цій. Це призводить до реінвестування дивідендів, суть якого по­лягає в тому, що викуплена частина акцій дозволяє банку збіль­шити розмір прибутку на одну акцію, оскільки викуплені акції не враховуються при розподілі прибутку.

Банкам не дозволяється придбавати власні акції до повної оплати всіх раніше випущених акцій.

Банк має право викупити в акціонера оплачені ним акції тіль­ки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал.

Акціонерне товариство в порядку, установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши без зміни статутний капітал.

У бухгалтерському обліку власні акції, викуплені в акціоне­рів, обліковуються за рахунком 5002 КП «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)». За цим рахунком акції обліковуються за номінальною вартістю. Слід зазначити, що в практичній діяльності акції можуть бути викуплені за номіна­лом, за ціною, що перевищує номінал, та за ціною, нижчою за номінал. В останніх двох випадках різниця між номінальною вар­тістю та вартістю викупу списується в межах кредитових залиш­ків спочатку з рахунку 5010 «Емісійні різниці», а потім — з рахун­ку 5022 «Інші фонди банку»:

- викуп власних акцій в акціонерів банку за номінальною вар­
тістю у бухгалтерському обліку відображається такими про­
веденнями:

Дебет рахунку: 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» за номінальною вар­тістю;

Кредит рахунків: Кореспондентський рахунок, поточний раху­нок, каса (залежно від способу викупу);

- викуп власних акцій в акціонерів банку за ціною, вищою за
номінальну вартість, у бухгалтерському обліку відображається такими проведеннями:

Дебет рахунків: 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» за номінальною вар­тістю;

5010 «Емісійні різниці» на суму, що переви­щує номінальну вартість; 5022 «Інші фонди банку», 5030 «Нерозподі­лені прибутки минулих років» - у разі недо­статності залишку коштів за рахунком 5010.

Кредит рахунків: Кореспондентський рахунок, поточний раху­нок, каса (залежно від способу викупу);

- викуп власних акцій в акціонерів банку за ціною, нижчою за їхню номінальну вартість, у бухгалтерському обліку відобра­жається такими проведеннями:

Дебет рахунку: 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» за номінальною вар­тістю;

Кредит рахунку: 5010 на суму різниці між номінальною вартіс­тю та ціною викупу;

Кредит рахунків: кореспондентський рахунок, поточний раху­нок, каса.

При повторному розміщенні акцій, викуплених в акціонерів, бухгалтерські записи повинні зафіксувати: отримання грошових коштів за реалізовані акції (дебетуються рахунки грошових кош­тів); закриття залишку за рахунком 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)» за номінальною вар­тістю; відображення емісійних різниць за умови розміщення ак­цій за ціною, вищою за номінал (кредитується рахунок 5010 «Емі­сійні різниці», на суму, що Перевищує номінальну вартість); відображення зменшення залишку на рахунку 5010 «Емісійні різ­ниці» за умови розміщення акцій за ціною, нижчою за номінал (рахунок 5010 дебетується).

Анулювання акцій, викуплених в акціонерів, у бухгалтерсь­кому обліку відображається таким проведенням:

Дебет рахунку: 5000 «Зареєстрований статутний капітал»;

Кредит рахунку: 5002 «Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)».

Таким чином, у балансі банку зареєстрований статутний капі­тал обліковується щодо сплаченої зареєстрованої його частини, несплаченої зареєстрованої частини та вартості акцій (часток, паїв), викуплених в акціонерів (учасників). При цьому записи провадяться за двома контрпасивними рахунками (5001, 5002), залишок за якими регулює зареєстрований статутний капітал, що обліковується за пасивним рахунком 5000 «Зареєстрований ста­тутний капітал».

Облік статутного капіталу передбачає формування інформації про вартість акцій різних видів, кількість акцій, які належать кожному акціонеру. Формування такої інформації відбувається в аналітичному обліку, тобто до балансового рахунку 5000 «Зареє­стрований статутний капітал» відкриваються окремі аналітичні рахунки.

Узагальнена схема обліку акцій власної емісії наведена на рис. 2.2.

Нарахування дивідендів за акціями банку, їх виплата та об­лік. Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товари­ства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розмі­щення яких зареєстровано у встановленому законодавством по­рядку.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж шість місяців після закінчення звітного року.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітно­го року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата ди­відендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акці­ями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивіден­дів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату ди­відендів.

Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протя­гом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів пуб­лічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивіден­дів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання диві­дендів залишається в особи, зазначеної в такому переліку.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за прости­ми акціями в разі, якщо:

- звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у вста­новленому законодавством порядку;

- власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення лік­відаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною
вартістю.

Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату ди­відендів за простими акціями в разі, якщо:

- товариство має зобов'язання про викуп акцій;

- поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено
повністю.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за приві­лейованими акціями в разі, якщо:

- звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у вста­новленому законодавством порядку;

- власний капітал товариства менший, ніж сума його статутно­го капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення лік­відаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною
вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отри­мання виплат у разі ліквідації,

Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів. Статутом акціо­нерного товариства може бути передбачено створення спеціаль­ного фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Після прийняття рішення про виплату дивідендів у бухгал­терському обліку здійснюється таке проведення:

Дебет рахунку: 5040 «Прибуток звітного року, що очікує

затвердження»;

Кредит рахунку: 3631 «Кредиторська заборгованість перед ак­ціонерами (учасниками) банку за дивідендами». На дату виплати дивідендів у бухгалтерському обліку здійс­нюється таке проведення:

Дебет рахунку: 3631 «Кредиторська заборгованість перед ак­ціонерами (учасниками) банку за дивідендами»; Кредит рахунків: Кореспондентський рахунок, поточний раху­нок, каса (залежно від способу виплати диві­дендів).

Відображення в обліку спрямування дивідендів (реінвестиції) на придбання акцій нової емісії здійснюється таким чином:

Дебет рахунку: 5040 «Прибуток звітного року, що очікує за­твердження»;

Кредит рахунку: 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшен­ня статутного капіталу».

У разі реєстрації збільшення статутного капіталу за рахунок капіталізованих дивідендів здійснюється таке бухгалтерське про­ведення:

Дебет рахунку: 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшен­ня статутного капіталу»;

Кредит рахунку: 5000 «Зареєстрований статутний капітал».