Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аналіз результатів наукового дослідження






 

Серед досліджуваних одиниць 80% респондентів складають на підприємстві Наказ про облікову політику, що слід відмітити як позитивну тенденцію, пов’язану із підвищенням розуміння значимості на підприємстві облікової політики. Проте, 20% опитаних не вважають складання даного документу обов’язковим, що є порушенням чинного законодавства. Таку ситуацію можна пояснити недотриманням окремими бухгалтерами та власниками вимог чинного законодавства через його незнання або халатне відношення до власних обов’язків.

Зміни до Наказу про облікову політику на 70% досліджуваних підприємств здійснюються щорічно, незмінним із дати затвердження Наказ залишається на 25% підприємств, решта – 5% змінювали даний документ частіше одного разу на рік. Оскільки, Наказ про облікову політику в небагатьох випадках вимагає змін, бухгалтерам варто звернути увагу, що необхідність перезатвердження одного і того ж документу щороку необов’язкова, відповідно із вимогами чинного законодавства. Зміна облікової політики протягом року також є недосить зручною, оскільки потребує перерахунку окремих показників та призводить до викривлення даних за статтями звітності.

Структурованість Наказу про облікову політику, що має місце на 40% опитаних підприємств, свідчить про системність знань щодо облікової політики та бажання бухгалтерів її розподілити на методичну на організаційну складові або залежно від видів обліку – облікова політика щодо управлінського обліку, облікова політика щодо податкового обліку, облікова політика щодо фінансового обліку.

Що стосується наповнення методичної складової Наказу щодо балансової політики, то лише на деяких підприємствах вона була вичерпною. Так, значна частина опитаних не включає у Наказ про облікову політику наступні складові:

методи амортизації основних засобів (10%);

поріг переоцінки основних засобів (90%);

величина вартісного критерію належності матеріального активу до інших необоротних матеріальних активів (70%);

методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів (50%);

методи обліку транспортно-заготівельних витрат (95%);

методи оцінки вибуття запасів (25%);

методи створення резерву сумнівних боргів (90%).

Хоча, зазначені елементи балансової політики на досліджуваних підприємствах використовуються.

Відповіді на питання 6-9 анкети, свідчать про досить низький рівень теоретичної інформованості про можливості облікової політики: в цілому 20% респондентів вважають, що облікова політика надає можливість маніпуляції даними звітності; на противагу цьому 60% опитаних вважають, що балансова політика суттєво впливає на показники бухгалтерського балансу; 70% респондентів вважають беззаперечним вплив облікової політики на аналітичні показники, проте не можуть сказати на які саме. Про доцільність зміни балансової політики для зміни показників бухгалтерського балансу говорять 25% опитаних, проте назвати мету таких змін не можуть.

Проведене дослідження свідчить, що абсолютна більшість менеджерів та бухгалтерів виявляють інтерес до облікової політики підприємства як інструмента формування показників звітності та, бухгалтерського балансу, зокрема.

Проте, на практиці облікова політика розглядається як сукупність альтернативних методів обліку та не сприймається як можливість цілеспрямованих дій, направлених на досягнення конкретної мети. Таким чином, відбувається звуження функцій облікової політики та знижується її значимість при формуванні показників звітності. З одного боку, така ситуація має позитивний ефект, оскільки зумовлює обмеженість використання облікової політики для маніпулювання даними звітності. З іншого боку – незнання можливостей використання облікової політики зменшують потенційні можливості побудови ефективної системи обліку на підприємстві та відображення у звітності та, бухгалтерському балансі, зокрема, достовірної інформації про стан та результати діяльності підприємства.

 







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.