Визначення ацетатної кислоти

Оскільки ацетатна кислота є слабкою і леткою кислотою, то для її визначення застосовують метод зворотнього титрування. Спочатку ацетатна кислота реагує з розчином лугу, який взято в надлишку, а потім надлишок лугу відтитровується стандартизованим розчином хлоридної кислоти. В основі визначення лежать реакції:

СН₃СООН + NaOH = СН₃СООNa + Н₂О;

NaOH + HCl = NaCl + H₂O.

Методика титрування. В конічну колбу місткістю 100 мл вносять піпеткою 15, 00 мл 0, 5 моль/л розчину натрій гідроксиду, додають 5.00 мл досліджуваного розчину ацетатної кислоти, 3-4 краплі фенолфталеїну і відтитровують залишок натрій гідроксиду, що не прореагував з ацетатною кислотою, 0, 1 моль/л розчином хлоридноїкислоти до зникнення рожевого забарвлення розчину.

Паралельно відтитровують 15.00 мл 0, 5 моль/л розчину натрій гідроксиду 0, 1 моль/л розчином хлоридної кислоти з фенолфталеїном (контрольний дослід).

Титрування повторюють до одержання відтворюваних результатів, як для проби, так і для контрольного досліду. За результатами титрувань розраховують масово-об’ємну частку ацетатної кислоти у досліджуваному розчині.

Визначення гексаметилентетраміну (уротропіну)

Пряме титрування гексаметилентетраміну 0, 1 моль/л розчином хлоридної кислоти використовують в аналізі лікарських сумішей. Титрування проводять в присутності змішаного індикатора (2 краплі метилового оранжевого і 1 крапля метиленового синього) до переходу зеленого забарвлення у фіолетове.

Взаємодія гексаметилентетраміну з хлоридною кислотою відбувається за рівнянням:

(CH₂)₆N₄ + HCl ® (CH₂)₆N₄ × HCl

Методика титрування. Точну наважку (» 0, 25 г) отриманої суміші поміщують в колбу для титрування, додають 10 мл води, розчиняють при перемішуванні; додають 2 краплі розчину метилового оранжевого, 1 краплю розчину метиленового синього і титрують до зміни забарвлення.

За результатами титрування розраховують вміст (в %) гексаметилентетраміну в суміші.

Титрування проводять 2-3 рази, розраховуючи кожен раз вміст. За результатами 2-3 титрувань знаходять середнє значення вмісту гексаметилентетраміну в суміші.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

Основні: 1. Кузьма Ю., Ломницька Я., Чабан Н. Аналітична хімія: Навчальний посібник з теоретичних основ аналітичної хімії. – Львів: Видавн. Центр Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2001. – С. 145-153.

2. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). Кн.2. – М.: Высш. шк. – 2001. – С. 81-136.

3. Гайдукевич О.М., Болотов В.В. та ін. Аналітична хімія. – Харків “Основа”, 2000. – С. 217-237.

4. Пономарев В.Д. Аналитическая химия. Кн. 2. – М.: Высш. шк. – 1982. – С. 44-77.

Додаткові: 1. Жаровський Ф.Г., Пилипенко А.Т., П’ятницький І.В. Аналітична хімія. – К.: Вища школа, 1982. – С. 423 - 426.

2. Алексеев В.Н. Количественный анализ. – М.: Химия, 1972. – С.294-313.

3. Основы аналитической химии / Под ред. Ю.А. Золотова, Кн. 2. – М.: Высш. шк. – 2002. – С. 29-60.

https://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/pharma_2/classes_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81/12%20%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.htm