Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Форми бухгалтерського обліку




 

У теорії бухгалтерські проведення записуються, як було розглянуто вище — дебет рахунку, потім кредит і сума. А визначення сальдо рахунків здійснюється на Т-рахунках. На практиці цього, звичайно, не досить. Необхідно вести облікові регістри, групувати дані в спеціальних таблицях.
Якщо первинні документи і більшість регістрів аналітичного обліку єдині майже для всіх підприємств, з деякими варіаціями, то регістри синтетичного обліку можуть бути різні. Вид регістрів синтетичного обліку визначається обраною на підприємстві формою бухгалтерського обліку.
Форма бухгалтерського обліку — це технологія та організація облікового процесу з відповідними способами документування та облікової реєстрації (спосіб ведення обліку при тих самих елементах методу).
На сьогодні в Україні 5 основних форм бухгалтерського обліку:
1. Повна журнально-ордерна — 17 журналів-ордерів (ж-о) і відомості до них. Ця форма використовується на великих підприємствах. Облікові регістри — журнали-ордери, відомості, Головна книга.
Журнал-ордер — це багатографна таблиця, записи в ньому ведуться за кредитом одного чи кількох рахунків із зазначенням дебетуємих рахунків. Наприклад, журнал-ордер по рахунку 30 " Каса" має приблизно таку форму:
Наведені суми відповідають таким господарським операціям:
05.08. Видано під звіт — 550 грн.;
08.08. Видано заробітну плату — 7450 грн.;
Повернено в банк 100 грн.
Для здійснення цих операцій 05.08 в банку було отримано 8100 грн. Ця сума буде відображена у відомості за дебетом рахунку 30 " Каса", яка має приблизно таку саму форму, тільки містить дебетові обороти в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків.
Відомості ведуться не по всіх рахунках; вони слугують для більш повного і зручного висвітлення бухгалтерських даних.
2. Скорочена журнально-ордерна форма — 7 журналів-ордерів, використовується на підприємствах середнього розміру. Форми журналів затверджені Міністерством фінансів України [8]. Схему журнально-ордерної форми обліку подано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема журнально-ордерної форми обліку
3. Спрощена форма обліку — для малих підприємств. Методичними рекомендаціями [10] передбачено ведення відомостей від 1-м до 5-м, кожна з яких складається з двох і більше розділів; узагальнюються облікові дані в оборотно-сальдовій відомості. Крім того, не скасовано форму, затверджену Вказівками [9], яка включає 9 відомостей від В1 до В8, шахову відомість В9 і оборотну відомість. Схему спрощеної форми обліку наведено на рис. 1.3.
Малі підприємства з незначною кількістю господарських операцій можуть вести просту форму обліку — Журнал обліку господарських операцій і відомість 3-м для аналітичного обліку розрахунків з оплати праці, з дебіторами і кредиторами.
4. Меморіально-ордерна форма — використовується в бюджетних організаціях, у банках. Регістр цієї форми — меморіальний ордер. Порівняно з журнально-ордерною ця форма більш докладна, але містить багато дублюючої інформації.
5. Комп'ютерна форма — за цією форми обліку порядок заповнення облікових регістрів та їх формат визначаються тією комп'ютерною програмою, яка використовується. Як правило, всі комп'ютерні програми формують журнали-ордери або відомості по кожному рахунку, шахову та оборотну відомості, а також всі форми звітності.
Оборотно-сальдова відомість по синтетичних рахунках (оборотний баланс) — таблиця, що містить залишки на початок звітного періоду, обороти за період і залишки на кінець періоду за дебетом та кредит синтетичних рахунків.
Шахова відомість — це таблиця, яка містить обороти за місяць по всіх рахунках, причому кожен рахунок повторюється в боковику (дебетові обороти) і в шапці відомості (кредитові обороти). Суми оборотів проставляються на перетині граф і рядків. Шахова відомість може бути представлена у вигляді (фрагмент):
Наведені суми означають такі господарські операції (за рядками):
— отримано матеріали від постачальників 800 грн.;
— отримано в касу з поточного рахунку 500 грн.;
— повернено в банк з каси 20 грн.;
— оплачені рахунки постачальника 800 грн.
Це дуже зручний регістр і бухгалтери на практиці нерідко ним користуються при всіх формах обліку: по-перше, тут відразу визначаються дебетові і кредитові обороти по всіх рахунках, а по-друге, рівність цих оборотів (у нижній правій клітині відомості) свідчить про те, що всі господарські операції враховані, можна заповнювати Головну книгу (або оборотну відомість).

10/Обліковий регістр — це спосіб поточного обліку первинних даних на матеріальних носіях, що забезпечує їх юридичну силу і використання для складання звітності та управління. Традиційно це таблиці, книги, картки; нині облікова реєстрація може здійснюватись на комп'ютері.
Класифікація облікових регістрів:
За змістом:
— синтетичного обліку (відомості, журнали-ордери, Головна книга);
— аналітичного обліку: картки, виписки банку;
— комбіновані (деякі журнали-ордери, відомості).
За характером запису:
— хронологічні (касова книга);
— систематичні — відображають однорідні господарські операції (картка складського обліку матеріалів);
— комбіновані.
За видами вимірників:
— контокорентні (грошові, для обліку операцій по рахунках грошових коштів);
— кількісного обліку;
— кількісно-сумового обліку.
Методи виправлення помилок в облікових регістрах:
1. Коректурний — неправильний запис закреслюється горизонтальною лінією так, щоб видно було закреслене число, поруч пишуть правильне число і ставлять завіряючий підпис:
400.
2.Повне сторнування (червоне сторно).
Сторно (від лат. storno — переведення рахунку); метод полягає в тому, що помилково внесену суму записують повторно червоним чорнилом і виключають із підсумку (на практиці обводять овалом або прямокутником). Приклад 1. Запис:
150 ШГ Ш~ 200
означає: 150 + 220 - 220 + 200 = 350.
Приклад 2. Отримано в касу з банку 116 грн.; бухгалтер помилково записав 115 грн.:
Д-т ЗО К-т 311 115
цей запис сторнується:
Д-т ЗО К-т 311 115
і робиться правильний:
Д-т ЗО К-т 311 116.
1. Часткове сторно — якщо в попередньому прикладі правильна сума 113 грн., можна сторнувати тільки 2
Д-т ЗО К-т 311 115
Д-т ЗО К-т 311
2. Допроведення — в прикладі 2 із методу повного сторнування можна зробити ще одне бухгалтерське проведення на 1 грн., буде правильна сума:
Д-т ЗО К-т 311 115
Д-т ЗО К-т 311 2.
Бухгалтер щоразу вибирає найбільш доцільний метод; в деяких випадках методологія обліку потребує обов'язкового сторнування.
Методи 3 і 4 виключають один одного.
Увага У наступних розділах при описуванні кожної ділянки обліку окремо наводитимуться первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку.


Данная страница нарушает авторские права?





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.