Біль про права 1689 р.

Акт про престолонаслідування 1701 р. в Англії.

Прийнятий в жовтні 1689 р. англійським Парламентом Біль про права юридично закріпив встановлення в Англії конституційної монархії. Цей акт істотно обмежував королівську владу на користь Парламенту, а саме:
• король не мав права без згоди Парламенту скасовувати, при зупиняти закони чи звільняти будь-кого від їхньої дії;
• без згоди Парламенту король не міг встановлювати та збирати які-небудь податки;
• королю заборонялося без згоди Парламенту збирати й утримувати армію;
• вибори до Парламенту мали бути вільними;
• виступи й обговорення актів у Парламенті не повинні були обмежуватися та контролюватись будь-яким чином;
• Парламент мав право приймати будь-які закони;
• Парламент мав скликатися досить часто;
• королівські витрати щорічно затверджував Парламент.
Крім цього, Біль про права встановлював відповідальність міністрів перед судом, надавав право підданим звертатися з петиціями безпосередньо до короля, встановлював порядок успадкування престолу та ін.

Акт про престолонаслідування 1701 р. в Англії. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- після смерті Вільгельма королевою мала стати його донька принцеса Анна Донська;

— якщо в Анни не буде дітей - корона мала перейти до німецьких князів Ганноверзьких;
• особа, що вступала на королівський трон, повинна була при єднатися до Англіканської (протестанської) церкви та не підтримувати жодних зв'язків з Папою Римським;
• король не мав права без згоди Парламенту виїздити за межі Англії;
• особа, що була народжена за межами Англії, не могла бути членом Таємної ради, депутатом Парламенту, обіймати будь-яку іншу відповідальну посаду в державному апараті;
• усі акти короля потребували підпису відповідного міністра
(" міністерська відповідальність перед Парламентом");
• заборонялося обіймати посаду в королівській адміністрації й одночасно бути членом Парламенту;
• судді, призначені короною, залишалися на своїх постах " доки ведуть себе добре", їх можна було змістити тільки за рішенням Парламенту;
• король не мав права милувати тих своїх міністрів, які були засуджені Парламентом у порядку імпічменту.
У цьому акті простежується намагання Парламенту бачити на престолі невпливову особу, котра не становила б загрози для нього та водночас закріпити своє верховенство в державі. Наприкінці XVII-XVIII століть в Англії сформувалася буржуазна конституційна монархія з розподілом влади (дуалістична) та зверхністю Парл