Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах

Закон Петелія в Римі: ліквідація боргового рабства стала питанням гострої боротьби і в Римі. Правляча верхівка Риму пішла на поступки. У 326 р. до н. е. боргове рабство було скасоване й у Римі. За законом Петелія ніхто не міг більше, ніж злочинці, утримуватися в ув'язненні чи бути закованим у кайдани; за борги належало відповідати майном, а не тілом.

Реформи Солона: Солон здійснив економічну, політичну та судову реформи. Вони відзначалися поміркованістю та компромісним характером і стали важливим етапом у створенні Афінської держави. В економічній сфері: ліквідовано боргове рабство та скасовано борги селян, коштом держави було викуплено та повернено на батьківщину всіх афінян, запроваджувалася монета; було прийнято закон про те, що батьки мають навчити синів якогось ремесла; В політичній сфері: скасовано владу родової аристокротії та запроваджено привілеї майна та суспільної служби - тимократію. За основу цензу було взято земельний ценз. Державні посади мали право займати особи перших трьох класів. Важливе місце займали народні збори. Було створено Раду 400 та новий судовий орган геліею. Отже, і закон Петелія в Римі і реформа Солона були створені у зв'язку з боротьбою демосу проти правлячої багатої верхівки населення.

46. Законодавство римських iмператорiв класичною перiоду – важливе джерело права (едикти, рескрипт, декрет, мандат)

Акты императорской власти (конституции) делились на следующие основные виды:

1) Эдикты — общие положения, основанные на власти " империум", а поэтому юридически обязательные только при жизни данного императора. Но уже со II в. н.э. они начинают соблюдаться и его преемниками.

2) Рескрипты — ответы или советы императора отдельным лицам или магистратам, запрашивающим консультации по правовым вопросам.

3) Декреты — решения, вынесенные императором в судебных делах, на основе которых сложилась самостоятельная императорская юриспруденция.

4) Мандаты — инструкции, адресованные правителям провинций, которые в ряде случаев содержали также нормы гражданского или уголовного права, которые применялись и к перегринам.

Первоначально конституции императоров касались лишь вопросов публичного порядка (организации администрации, преступлений и т.п.), но постепенно они все более и более охватывали все сферы правового регулирования. Многие выработанные в императорскую эпоху формы правовых актов оказали впоследствии большое влияние на законодательную технику средневековых монархий.