Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства

В цьому підрозділі необхідно оцінити ресурсний потенціал підприємства, зок­рема ступінь його забезпеченості трудовими і сировинними ресурсами.

Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складають баланс робочого часу од­ного облікового працівника, виходячи з графіка його роботи, користуючись зраз­ком, наведеним в таблиці 9 з урахуванням завдання індивідуального варіанта.

Таблиця 9

Баланси робочого часу одного облікового працівника

Розрахунки облікової чисельності основних виробничих працівників ( Ч_ПР ) та загального річного фонду оплати їх праці ( ФОП_ПР ) виконуються за вихідними да­ними, наведеними у Додатку Б.

За формулою (3) обчислюється штат основних виробничих працівників (їх облікова чисельність) ( Ч_ПР ).

n

Чпр =∑ t_{MQ *} Q / Teф *Квн (3)

і=1

де t_MQ – планова трудомісткість виготовлення одиниці визначеного виду продукції, люд/год.;

n – номенклатура продукції, що виготовляється підприємством;

Q – кількість виробів даного виду продукції, натуральних одиниць;

Teф – баланс робочого часу одного працівника (розрахунковий ефективний фонд робочого часу);

Квн – очікуваний коефіцієнт виконання норм виробітку в цілому по цеху, підприємству тощо.

Для забезпечення виконання виробничої програми в першу чергу, визначимо потребу в кадровому потенціалі.

За плановими показниками ефективний фонд робочого часу 1 працівника складає 1736 годин. Штат основних виробничих працівників складає:

Ч_ПР=12 700 000/(1736*1)=7 316 чол.

Обчисливши потрібну чисельність виробничих працівників, їх необхідно роз­поділити на відповідні категорії, тобто на основних виробничих працівників ( Чосн ), допоміжних працівників ( Чдоп ) та черговий і ремонтний персонал ( Чрем ) за відсот­ковими даними, наведеними в Додатку Б.

Отже, з них: - основних працівників: Чосн =7316*50%=3658 чол.;

- допоміжні працівники: Чдоп =7316*45%=3292 чол.;

- черговий та ремонтний персонал: Чрем =7316*5%=366 чол.

Для того, щоб оцінити ступінь забезпеченості виробництва трудовими ресур­сами чи визначити можливу потребу для залучення додаткових працівників, необ­хідно скласти штатний розклад основних виробничих працівників за професійно-кваліфікаційною ознакою та графік змінності (за умов багатозмінного режиму ро­боти підприємства) згідно з даними, наведеними в Додатках А і Б.

Річний фонд оплати виробничих працівників (ФОП_ПР)слід розраховувати за формулою (4).

ФОПпр = (1 + β пр/100) * Тст * Теф * Чпр., грн. (4)

де Тст – годинна тарифна ставка за виконану роботу, грн./год;

Теф – річний ефективний фонд роботи працівника, год;

β пр – відсоток премій та інших доплат, встановлений за якісне виконання плану, індивідуальні досягнення тощо, до тарифного заробітку працівника;

Чпр – чисельність працівників певної кваліфікації, оплата праці яких здійснюється за однаковими тарифами за фактично відпрацьований час.

Отже, ФОПпр основних працівників становить:

ФОПпр=(1+15/100)*5, 8*1736*3658=42 356, 42 тис.грн.

ФОПпр допоміжних працівників:

ФОПдоп=(1+15/100)*3, 7*1736*3292=24 316, 95 тис.грн.

ФОПпр чергового і робочого персоналу:

ФОПчерг=(1+15/100)*3, 2*1736*366=2 338, 18 тис.грн.

За результатами обчислень складається річний перелік трудових витрат підприємства на оплату праці всіх категорій працівників (основних, допоміж­них робітників та черговий і ремонтний персонал) у вигляді таблиці 10.

Таблиця 10

Склад, чисельність та фонд заробітної плати виробничих працівників підприємства

Для розрахунку загальної чисельності керівників, спеціалістів і службовців (Чу_ПР) необхідно скористатися формулою (5), отриманою експериментальним шляхом для підприємств лакофарбової галузі хімічної промисловості:

Чу_ПР = 0, 99 * Ч_пр^{0, 677} * λ, осіб, (5)

де λ - коефіцієнт галузевої специфіки виробництва (для підприємств лакофар­бової галузі хімічної промисловості λ = 0, 6).

На даному підприємстві загальна чисельність керівників, спеціалістів і службовців становить:

Чу_ПР=0, 99*7316^{0, 677}*0, 6=245 чол.

Обчисливши загальну чисельність управлінців, їх необхідно розподілити на відповідні категорії керівників (Чк), спеціалістів (Ч_сп) і службовців (С_сл) за обійняти­ми посадами, скориставшись наведеними в Додатку Ввідсотковими даними.

З загального числа управлінців:

- керівників Чк=245*10%=25 чол.;

- спеціалістів Чсп=245*80%=196 чол.;

- службовців Чсл=245*10%=24 чол.

Фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців (ФОП_УПР) розрахову­ють, виходячи з даних, наведених в Додатку Ві формули (6).

ФОП_УПР = О * Тм * (1 + δ _П), грн. (6)

де О – місячний оклад керівника, спеціаліста чи службовця, грн.. на місяць;

Тм – кількість відпрацьованих за рік місяців;

δ _{П –} відсоток премії до посадового окладу та інших доплат, встановлений за належне виконання своїх обов’язків.

Отже, розрахуємо ФОП керівників, спеціалістів і службовців даного підприємства:

ФОП керівників: 1100*11*(1+0, 3)*25=393250 грн.;

ФОП спеціалістів: 950*11*(1+0, 3)*196=2662660 грн.;

ФОП службовців: 780*11*(1+0, 3)*25=278850 грн.

Для оцінки ступеня забезпеченості виробництва керівниками, спеціалістами та службовцями необхідно скласти їх штатний розклад за обійнятою посадою відповідно до наведених в Додатку Вданих.

Результати розрахунків слід звести до табл. 11.

Таблиця 11

Розрахунок річного фонду оплати праці адміністративно-управлінського апарату

Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства також включає оцінку ступеня витратності виробництва за показником собівартості виготовленої продукції.

Розрахунки виробничої собівартості фактичного обсягу товарної продукції та одиниці продукції здійснюються шляхом підсумовування всіх витрат, які виникають в ході її виготовлення і заносяться до таблиці, яка має формат табл. 12 на основі інформації, що міститься у Додатку 3.

Для того щоб знайти загальні витрати у вартісному вираженні на основну си­ровину та матеріали, напівфабрикати, паливо та енергію (за їх різновидами) в со­бівартості продукції (Сси), необхідно скористатися формулою (7).

N

Сси = Qф * ∑ Нсмі * Цсмі, грн. (7)

і =1

де Нсмі – норми витрат сировини (матеріалів) на виробництво одиниці продукції;

Цсмі – ціна одиниці сировини (матеріалів), грн. за одиницю продукції;

Qф – обсяг продукції., що виготовляється підприємством в натуральних одиницях, тобто виробнича програма підприємства.

Отже, витрати на основну си­ровину та матеріали, напівфабрикати, паливо та енергію (за їх різновидами) даного підприємства становлять 12 787, 2 тис.грн.:

- витрати на основну сировину: (1, 0 * 1, 93 + 21, 15 * 1, 96 + 2, 0 * 1, 50 + 5, 2

*21, 5 +121, 0*6, 04+55, 4*1, 50 + 0, 05 * 3, 22 + 6, 7 * 12, 40 + 5, 8 * 3, 74)*3000=3231, 15 тис.грн.

- витрати на напівфабрикати та допоміжні матеріали:

(779, 8*3, 23+36, 9*3, 38+260*1, 65+76*0, 05+66*1, 43+42*0, 35)*300=9556, 05 тис.грн.

Методика розрахунку витрат на оплату праці основних виробничих працівни­ків, безпосередньо зайнятих виготовленням цільової продукції була наведена ви­ще у вигляді формули (4).

Для розрахунку статті «Відрахування від заробітної плати основних виробни­чих працівників» необхідно обчислили всі передбачені чинним законодавством ви­плати до соціальних фондів за ставкою 38% від нарахованої суми їх річного фонду оплати праці.

Але перш ніж обчислити відрахування від з/п основних виробни­чих працівників, розрахуємо який обсяг становить резерв відпусток. Отже:

- 67%*7561чол.=5066*36дн.=182376 днів;

- 5%*7561чол.=378*40дн.=15120 днів;

- 28%7561чол.=2117*24де.=50808 днів.

Отже, кількість днів відпусток становить 248 304 дня.

Ефективний фонд робочого часу становить: 7561 чол.*217 дн.=1 640 737 днів.

К_{рез.відп.}=кільк.днів відпуст./ефект.фонд робоч.часу*100 (8).

К_{рез.відп} для підприємства становить: К_{рез.відп}=248304/1640737*100%=15%.

Розрахуємо резерв відпусток за формулою 13:

Рез.відп.=загал.ФОП*К_{рез.відп.} (9).

Резерв відпусток для даного підприємства складає 10 850, 27 тис.грн.:

Рез.відп.=72335, 15*15%=10 850, 27 тис.грн.

Тобто якщо, для даного підприємства з/п основних виробничих працівників становить 42356, 42 тис.грн. (формула 4), то резерв відпусток буде дорівнювати 42356, 42*15%=6353, 46 тис.грн.

Отже, заробітної плати основних виробни­чих працівників становить 42356, 42+6353, 46=48709, 88 тис.грн., а відрахування від заробітної плати становить 48709, 88*38%=18 509, 76 тис.грн.

Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» міс­тить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформ­лення нормативів праці, норм витрат сировини і матеріалів, на коригування техніч­ної документації (їх сума наведена в Додатку Л).

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає:

1. Фонд оплати праці допоміжного, чергового та ремонтного персоналу під­приємства. Для даного підприємства ця величина становить: ФОПдоп.+ФОПчерг.=24316, 95 тис.грн.+2338, 18 тис.грн.=26655, 13тис.грн.

Резерв відпусток для даної категорії працівників становить 3 998, 27 тис.грн.:

26655, 13*15%=3998, 27 тис.грн.

Отже, фонд оплати праці допоміжного, чергового та ремонтного персоналу під­приємства становить: 26 655, 13+3 998, 27=30 653, 4 тис.грн.

2. Відрахування в соціальні фонди, сума яких складає 38% від суми їх річного фонду оплати праці: 30 653, 4 тис.грн.*38%=11 648, 29 тис.грн.

3. Амортизаційні відрахування (А,) за нормами, встановленими в розділі 8 За­кону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від середньорічної вар­тості виробничого обладнання, транспортних засобів та цінного інструменту (тобто І, II, III та IV груп основних виробничих фондів) (Фсрі), вони обчислюються за форму­лою (10) за даними Додатку Д:

Аі = Ф_СРІ * Н_АІ, грн. (10)

де Н_АІ - норма амортизаційних відрахувань відповідної і-ої групи основних виробничих фондів підприємства (дані Додатку Д).

Отже, для даного підприємства амортизаційні відрахування дорівнюють 1 781, 31, а для кожної з груп основних виробничих фондів становлять:

- для А₁=2400*8%=192 тис.грн.;

- А₂=1688, 33*40%=675, 33 тис.грн.%

- А₃=1633, 33*24%=391, 99 тис.грн.;

- А₄=869, 99*60%=521, 99 тис.грн.

В свою чергу середньорічна вартість вказаних об'єктів основних виробничих фондів по групах (Фсрі) обчислюється за формулою (11):

Фсрі = Фпрі + Фвві * Т₁/12 - Фвибі * Т₂/12, грн, (11)

де Фпрі - вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах (дані Додатку Д), грн;

Фвві - вартість введених у виробництво протягом року основних виробни­чих фондів по групах (дані Додатку Д), грн;

Фвибі - вартість вилучених з виробництва протягом року основних вироб­ничих фондів по групах (дані Додатку Д), грн;

Т₁ - кількість повних місяців служби обладнання протягом року від момен­ту його впровадження у виробництво до кінця поточного періоду по групах (дані Додатку Д), місяців;

Т₂ - кількість повних місяців, протягом яких обладнання не працює від мо­менту його вилучення з виробництва до кінця поточного періоду по групах (дані Додатку Д), місяців.

Таким чином, середньорічна вартість вказаних об'єктів основних виробничих фондів по групах (Фсрі) для підприємства становить:

- Фсрі₁=2400 тис.грн.;

- Фсрі₂=1560+140*(11/12)=1688, 33 тис.грн.;

- Фсрі₃=1250+460*(10/12)=1633, 33 тис.грн.;

- Фсрі₄=850+60*(8/12)=869, 99 тис.грн.

4. Витрати на поточний ремонт виробничого обладнання, транспортних засобів та цінного інструменту (II, III та IV груп основних виробничих фондів), які в індивідуальному завданні пропонується взяти в розмірі 5% від їх середньорічної вартості (Фсрі), обчисленої за даними Додатку Д.

Тобто, (1688, 33+1633, 33+869, 99)*5%=209, 58тис.грн.

Отже, стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» становить:

30 653, 4тис.грн.+11 648, 29 тис.грн.+1781, 31 тис.грн.+209, 58=44 083 тис.грн.

При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують такі витрати:

1. Фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців, а саме 3 334, 76 тис.грн. і резерв відпусток 3 334, 75*15%=500, 21 тис.грн. Отже, ФОП даної категорії працівників становить: 3334, 76+500, 21=3834, 96 тис.грн.

2. Відрахування в соціальні фонди, сума яких складає 38% від суми річного фонду їх оплати праці, тобто 3834, 96*38%=1456, 28 тис.грн.

3. Амортизаційні відрахування (Аі) за нормами, встановленими в розділі 8 За­кону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від середньорічної вар­тості будівель і споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства), обчислені за формулою (12) за даними Додатку Д.

Для даного підприємства амортизаційні відрахування І групи основних виробничих фондів підприємства становлять 192 тис.грн. за формулою 14.

4. Витрати на ремонт будівель і споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства), які в індивідуальному завданні приймаються в сумі 2% від їх середньорічної вартості, обчисленої за формулою (15) за даними Додатку Д, що для даного підприємства становить 2400тис.грн.*2%= 48тис.грн.

5. Витрати на охорону праці всіх категорій працівників, наведені в Додатку Л: 4200 тис.грн.

Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції, тобто:

3334, 96+1457, 28+192+48+4200=9732, 24 тис.грн.

До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середови­ща, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандартизацію і сертифікацію про­дукції тощо. їх сума наведена в Додатку Л, тобто для підприємства це значення дорівнює 811 950 тис.грн.

Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утво­рює виробничу собівартість виготовленої продукції (табл. 12).

На підставі внесеної до табл. 12 інформації здійснюються аналітичні розра­хунки головних витратних показників роботи підприємства:

а) Наводиться перелік та обчислюється сума умовно-змінних витрат (С_уз) у собівартості продукції за формулою (12);

n

Суз = ∑ Взі, грн. (12)

і = 1

де Взі – змінні витрати навиробництво продукції, які залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До відносять витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду тощо, заробітну плату основних виробничих працівників з відрахуваннями в соціальні фонди (якщо їх праця оплачується за встановленими відрядними розцінками).

Таблиця 12

Калькуляція собівартості продукції

Отже, умовно-змінні витрати становлять:

Суз=12787, 2+1913, 7+48709, 88+18509, 76=81920, 54 тис.грн.

б) Наводиться перелік та обчислюється сума умовно-постійних витрат (Суп) у собівартості продукції за формулою (13).

n

Суп = ∑ Впj, грн. (13)

j = 1

де ВПК – умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на утримання та експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати.

Таким чином, сума умовно-постійних витрат становить:

Суп=44083+11730, 55+811950+285840=1153603, 5 тис.грн.

Після розрахунку суми умовно-змінних та умовно-постійних витрат на вироб­ництво продукції слід обчислити їх питому вагу в загальній виробничій собівартості продукції за формулами (13-14).

α _уз = (Суз /Сзаг)*100, % (14)

Отже, для підприємства питома вага умовно-зміних витрат в загальній виробничій собівартості продукції становить:

α _уз=(81920, 54/1235524, 1)*100%=6, 6%.

α _уп = (Суп /Сзаг)*100, % (15)

де Сзаг – виробнича собівартість виготовленої продукції, грн.

Для підприємства питома вага умовно-постійних витрат в загальній виробничій собівартості продукції розраховується:

α _уп=(1153603, 5/1235524, 1)*100%=93, 4%.

Перед тим, як зробити висновок щодо ефективності виробничої програми під­приємства, слід обчислити ціну виготовленої підприємством продукції (Цод) за фор­мулою (20), виходячи із запланованого нормативного рівня рентабельності про­дукції (Rн):

Цод = С_ОД - (1 + Rн) + ПДВ = С_ОД - (1 + Rн) -1, 2 (16)

де С_ОД - виробнича собівартість одиниці виготовленої продукції;

ПДВ - сума податку на додану вартість, яка відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» обчислюється за ставкою 20%;

Rн- нормативний рівень рентабельності продукції (дані Додатку Л).

Отже, ціна за одиницю виготовленої продукції для даного підприємства становить: Ц_од=1235524, 1/3000*(1+0, 27)*1, 2=627, 65 грн.

На підставі одержаної калькуляції необхідно розрахувати беззбитковий (кри­тичний) обсяг виробництва (Об) для умов поточного економічного стану підприємст­ва за формулою (17):

Об = Cуп / (Цод – Сзм_од), у тоннах (17)

де Суп - сума умовно-постійних витрат на фактичний річний обсяг виробницт­ва продукції, грн;

Сзм _од - сума умовно-змінних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції, грн / тонну.

Для даного підприємства беззбитковим обсягом виробництва вважається:

Об=1153603, 5/(627, 65-81920, 54/300)=1922 тонн.

За підсумками розрахунків виконується рис. 1 з дотриманням відповідного масштабу, обумовленого вихідними даними індивідуального варіанта завдання.

Рис. 1. Визначення беззбиткового та ефективного обсягів виробництва

Ефективний обсяг виробництва продукції (Qеф) необхідно розрахувати, вихо­дячи із суми планового прибутку (Ппл), що його одержує підприємство при заданому нормативному рівні рентабельності (Rн), тобто за формулою (18):

Q_ЕФ = (Суп + Ппл) / (Цод – Сзм_ОД), у тоннах (18)

Значення планового прибутку наведені разом із показником нормативної рен­табельності продукції в Додатку Л.

Ефективний обсяг виробництва продукції для даного підприємства становить:

Qеф=(1153603, 5+1118960)/(627, 65-27, 31)=3785, 5 тонн.

5. Інвестиційний план

Виходячи із проведених розрахунків можна стверджувати, що ТОВ «Макаронні вироби «МилаМ» знаходиться у фінансовій кризі.

Основні причини:

- нераціональна структура балансу;

- наявність кредиторської заборгованості;

- підприємство недостатньо платоспроможне.

Наслідки:

- важка структура активу балансу, значна частка необоротних активів, що є немобільними;

- кредиторська заборгованість значно перевищує суму оборотних активів;

- неплатоспроможність підприємства, про що свідчать розраховані показники ліквідності;

- зниження коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості, що негативно впливає на платоспроможність;

- ІV тип фінансової стійкості, що визначає кризовий фінансовий стан.

Єдиним виходом для покращення фінансового стану та подолання фінансової кризи є проведення фінансової санації підприємства.

Об’єкти санації і джерела фінансових коштів.

Для здійснення введення в дію нового асортименту переліку макаронних виробів та впровадження нового виду продукції, підприємству необхідно наявність нового цеху. Для розміщення цеху підприємства обрано будівлю у центрі м. Луцьк загальною площею 850м. кВ., оснащеною всіма необхідними комунікаціями. Передбачається використання даного приміщення для виробництва, а також для розміщення адміністративного відділу. Таке рішення дозволить досягти економії постійних витрат.

Використання на виробництві додаткового обладнання, яке зможе поставити нам компанія «Buhler» (Швейцарія), яке дасть нам змогу раціонально і економно використовувати сировину, необхідну для виробництва продукції.

Проведення рекламних заходів передбачає публікації та оголошення в ЗМІ, реклама на вулиці.

Також необхідні кошти на виробництво макаронних виробів для дахів.

Отже, нам необхідно розробити інвестиційний план.

6. Фінансовий план

Фінансовий план підприємства представлено у вигляді 3-х варіантів потоків доходів від реалізації проекту інвестування реструктуризації діяльності ТОВ «Макаронні вироби «МилаМ» при умові, що витрати на реалізацію проекту становлять 1 235 524, 1 тис.грн.

Розрахуємо ефективність реалізації даного проекту при обсягу реалізації 85%, при цьому:

Коеф.дисконт-ня=1/(1+d)ⁿ,

де

d – дисконт, 15%,

n – число періода.

Чист.грош.потік = Дисконтов.грош.потік - Виробн.собів-сть

Рентабельність = (ЧГП / Виробн.собів.) * 100%, ≥ 10%.

Проект А

ЧГП=1530667, 6 тис.грн.

Рентаб.=12, 22%

Терм.ок=8, 2квартала

Розрахуємо ефективність реалізації даного проекту при обсягу реалізації 90%.

Проект Б

ЧГП=2357679, 80 тис.грн.

Рентаб.=18, 82 %.

Терм.ок=365\1, 5=5, 4 квартала

Розрахуємо ефективність реалізації даного проекту при обсягу реалізації 95%.

Проект В

ЧГП=3184692грн.

Рентаб.=25, 4 %.

Терм.ок=3, 9 квартала

Далі, у рис. 6.1 – 6.3 схематично відобразимо основні показники проекту

Рис. 6.1. Проект А

Рис. 6.2. Проект Б

Рис. 6.3. Проект В

Проведений розрахунок показує, що найбільш ефективним є проект В, так як термін окупності проекту є одним з найкоротших, а покриття витрат доходами рівномірне протягом періодів реалізації, що забезпечить платоспроможність.

Поряд з приведеними перевагами даного проекту існують ризики для повної реалізації даного проекту, такими можуть бути:

- політичний ризик;

- комерційний ризик;

- неякісно проведена реклама серед споживачів;

- інфляційний ризик.

Попередження політичних ризиків:

1. Розробка стратегії модернізації політичного менеджменту, що дозволить вивести його за основними параметрами і результатами на рівень більшості розвинених країн.

Існує два основних підходи до вирішення цієї проблеми. Перший (реалізується в Україні) – рухатися шляхом усунення наявних перешкод, вирішення окремих тактичних завдань, частково вдосконалюючи функції і методи політичного управління.

Другий – розробити стратегію розвитку політичного менеджменту, орієнтуючись як на нагальні, так і на перспективні потреби суспільства, вирішуючи довгострокові завдання і стратегічні цілі. В останньому випадку доцільним видається аналіз сучасних тенденцій у розвитку політичних інституцій, узагальнення відповідної світової практики, що дасть можливість визначити сутнісні управлінські параметри політичних суб’єктів.

2. Вивчення світового досвіду дозволить виділити характерні ознаки сучасного політичного менеджменту. Впровадження гнучких й ефективних методів управління, які сприятимуть адаптації до мінливого зовнішнього середовища і надаватимуть менеджерам широкий простір для політичної діяльності.

3. Ввести стандарти професійної компетенції в галузі менеджменту, які включають не лише знання, але і нові риси політичних лідерів. Йдеться про їхню здатність визначати стратегічні завдання і пріоритети; розуміти політичний контекст; враховувати інтереси різних груп і змінювати баланс сил у потрібному напрямку; оцінювати етичні аспекти і соціальні наслідки політичних рішень; забезпечувати дотримання демократичних норм і цінностей; керувати політичними й організаційними змінами з урахуванням культурних, національних, інституційних факторів тощо.