Етапи проведення робіт з технічного аналізу .

Технічний аналіз проекту проводять у кілька етапів:

· визначення місцезнаходження проекту та об’єкта його будівництва;

· обґрунтування вибору масштабу підприємства та проектних обсягів виробництва;

· вибір технології виробництва та устаткування;

· ідентифікація інфраструктури об’єкта проектування;

· розробка проектної документації;

· підготовка графіка здійснення проекту;

· підготовка, освоєння та забезпечення якості виробництва, встановлення стандартів і норм виробництва;

· оцінка витрат на здійснення та експлуатацію проекту;

· проектування матеріально-технічного постачання проекту;

· розрахунок витрат виробництва та збуту продукції проекту.

Незалежно від специфічного характеру кожного проекту найважливішими аспектами його технічної підготовки, які потребують особливо пильної уваги спеціалістів, є місцезнаходження проекту, масштаб виробництва та строки здійснення проекту, вибір технологічного процесу та ступеня механізації, інфраструктура, розрахунок капітальних і поточних витрат проекту.

47. Визначення місцезнаходження проекту та обґрунтування вибору масштабу проекту.
Основними критеріями визначення раціонального розмі­щення підприємства є наявність сировинної та ресурсної баз, близькість центрів споживання і присутність основних елементів інфраструктури. Промислове підприємство може бути розташоване біля дже­рела сировини, енергії, основних ринків збуту чи виробничої ін­фраструктури, необхідної для успішної реалізації проекту. Вихо­дячи з цих вимог необхідно досягти компроміс та узгодити інтереси при проектуванні місцезнаходження об'єкта будівництва.

Під масштабом проекту розуміють ту вироб­ничу потужність, що дозволяє в заданих умовах виробляти пев­ний обсяг продукції у визначений час.

При аналізі масштабів виробництва пильну увагу аналітиків повинні привернути такі фактори: місткість ринку збуту продук­ції, екологічні бар'єри, здатність організації реалізовувати великі проекти, технологічні ризики, можливість зниження витрат на виробництво завдяки ефекту масштабу.

При визначенні масштабу проекту необхідно враховувати та­кож час, за який підприємство може досягти проектної потужно­сті, коефіцієнт завантаження та умови нарощування виробництва.

Коефіцієнт завантаження підприємства — це міра дійсного розміру виробництва, яка досягнута підприємством порівняно з проектною потужністю і характеризує максимальний запроекто­ваний обсяг виробництва. Період нарощування виробництва — час, в якому досягається запланована проектна потужність підприємства.

48. Вибір технології виробництва, устаткування та ідентифікація інфраструктури об’єкту проектування.
Вибір технології виробництва зумовлений метою проекту, а також місцевими умовами, в яких проект буде реалізований (наявність і вартість капіталу, сировинних ресурсів, робочої си­ли), а також фактичним і потенційним рівнем розвитку ринку.

Основними вимогами при виборі технологій є: відсутність залежності використання конкретної технології від рівня розвитку країни, де виробляється ця технологія;

стандартизованість технології, що дозволяє ефективно за­стосовувати її в інших зовнішніх умовах; можливість пере профілювання технології на використання
місцевих ресурсів, що дозволяє виключити залежність від імпорту.

Перший спосіб базується на поставці технології як інвестиції іноземного інвестора в загальний бізнес шляхом створення спільного підприємства. Другий спосіб отри­мання технології — купівля устаткування і передача технології. Цей метод можливо викорис-товувати при укладанні контрактів «під ключ» чи «продукт у руки». Третій спосіб придба-ння технології — купівля ліцензійних прав, що дозволяє використо­вувати сучасні техно-логічні розробки світових лідерів. Для країн, що розвиваються, існує четвертий спосіб отримання технології — передача сучасних технологій у межах технічної допомоги.

Головними принципами визначення потреби в устатку­ванні є: номінальна потужність устаткування; можливості даного устаткування (ступінь навантаження на різних технологічних етапах виробництва); ступінь завантаження устаткування (кіль­кість машино-годин роботи кожної з груп обладнання); планова виробнича програма, яка запроектована у проекті.

Вибір устаткування передбачає обов'язкові розрахунки вар­тості імпортного устаткування на основі цін СІФ, що включає витрати на розвантаження, внутрішні перевезення, страхування та доставку на ділянку реалізації проекту. Як правило, облік вит­рат на монтаж та установку планується в розмірі від 2 до 10% за­лежно від особливостей устаткування і характеру монтажу.

Наявність розвинутої та різноманітної економічної й со­ціальної інфраструктур часом має вирішальне значення для реалізації проекту. Технічно-економічне обґру-нтування про­екту повинно визначити ключові вимоги до інфраструктури, які є похідними від обраної технології. Можливості реаліза­ції проекту розглядаються як з точки зору наявності інфраст­руктури, так і необхідності її додаткового створення, вклю­чаючи всі необхідні елементи інфраструктур ного забезпечен­ня та їх якість.

Технологічна інфраструктура забезпечує проект виробни­чими, складськими і допоміжними соціально-побутовими при­міщеннями. Дуже важливу роль відіграють водопостачання, каналізація, енергозабезпечення. Недостатня їх кількість, неза­довільна якість, обмеження у споживанні можуть стати серйоз­ною перешкодою для реалізації проекту