Сутність та основні завдання санаційного аудиту

Робота з порятунку підприємства, що терпить кризу, звичайно починається з ретельної і різнобічної перевірки всіх аспектів реаль­ного його стану, яка здійснюється спеціально на це уповноважени­ми людьми — аудиторами.

Аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) зі здійснення незалежних перевірок бу­хгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документа­ції, податкових декларацій та інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також з надання інших аудиторських послуг:

> постановка, відновлення і ведення бухгалтерського обліку;

> складання декларацій про доходи, бухгалтерської і фінансової звітності;

> аналіз фінансово-господарської діяльності;

> оцінка активів і пасивів економічного суб'єкта, консультуван­ня з питань фінансового, податкового, банківського та іншого гос­подарського законодавства, навчання й ін.

Надання цих супутніх послуг стає в останні роки переважним в діяльності багатьох аудиторських фірм тих країн, де це дозволено законодавством (наприклад, Англія), і навіть у країнах, де аудит не передбачає надання додаткових послуг (зокрема, Франція). Фірми ви­шукують можливості ведення діяльності різноманітного характеру.

В українських стандартах аудиторської діяльності дається таке визначення аудиту: «Аудит - це незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ве­дення бухгалтерського обліку (документів системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку), відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності ві­дображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експер­тиза завершується складанням аудиторського висновку».

Аудитор - це кваліфікований фахівець, атестований на право аудиторської діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Аудит — це вид діяльності, що полягає в зборі й оцінці фактів, що стосуються функціонування і положення економічного об'єкта (самостійного господарського підрозділу) або інформації про таке функціонування і положення, здійснюваної компетентною незалеж­ною особою, що, виходячи з установлених критеріїв, робить висно­вок про якісну сторону цього функціонування. Отже, під аудитом розуміються незалежна перевірка і вираження думки про фінансову звітність підприємства. Головна мета аудиту — визначення вірогід­ності і правдивості фінансової звітності компанії, контроль за дотри­манням компанією визначених законів і норм господарського права, у тому числі і податкового законодавства.

Під аудитом розуміється і процес зниження до прийнятного рів­ня інформаційного ризику. Наявність різних трактувань аудиту го­ворить про те, що процес його становлення ще не закінчено. У той же час, виходячи із наведених тут визначень, можна дійти висновку, що основна суть аудита зводиться до представлення суспільству ін­формації про ступінь можливої довіри до тієї або іншої бухгалтерсь­кої звітності організації.

Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів і цілей проведення. Характерним для санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета - оцінити санаційну спроможність підпри­ємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та на­явної санаційної концепції.

Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

> власники корпоративних прав підприємства;

> андеррайтери (якщо вирішується питання про викуп ними ко­рпоративних прав нової емісії);

> позикодавець, наприклад банківська установа;

> безпосередньо підприємство, що перебуває у кризі, якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведен­ня санації під час провадження справи про банкрутство;

> потенційний санатор;

> державні органи.

Санаційний аудит проводиться зовнішніми аудиторами в тісній співпраці з внутрішніми службами підприємства, особливо з відділом контролінгу. У правовому та економічному плані аудитор має бути повністю незалежним як від підприємства, котре він перевіряє, так і від замовника аудиторського висновку (кредиторів та інвесторів). За­галом санаційний аудит складається з таких етапів:

1) ідентифікація даних;

2) експертиза;

3) висновки;

4) вироблення рекомендацій.

Задачу проведення аудиту українських підприємств ускладнює формальна відсутність ефективних власників, зацікавлених у прозо­рості звітності. Аудит таких підприємств в діючих умовах не може виправдати надій. Аудиторська перевірка найчастіше трактується за­раз як обов'язковий або добровільний ритуал для учасників ринку.

Проголошена законом незалежність аудитора поки не стала дійс­ністю. Це підриває довіру до такої професії. В Україні відсутній реальний механізм, що дозволяє встановити взаємну незалежність аудитора і клієнта.

Як вже зазначалося раніше, головною метою санаційного аудиту є оцінка санаційної спроможності підприємства, що стає основним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприєм­ства. Кінцевою метою фінансової санації суб'єкта господарювання є забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді. Таким чином, санаційна спроможність визначається здатністю підприємства до виживання.

Основними методами та прийомами санаційного аудиту щодо санаційно спроможного підприємства є:

> опитування (анкетування) співробітників;

> факторний аналіз відхилень;

> аналіз сильних і слабких сторін (SWOT-аналіз);

> розробка сценаріїв;

> портфельний аналіз;

> метод ланцюгових підстановок;

> нуль-базис бюджетування;

> вартісний аналіз;

> трендовий аналіз.

До санаційної програми включають такі питання.

1. Вивчення наявної санаційної концепції (плану санації) та збір необхідної інформації.

2. Оцінювання відображених у плані санації вихідних даних про підприємство.

3. Перевірка правильності визначення причин кризи та сильних і слабких сторін підприємства (включає і SWOT-аналіз).

4. Використання прийомів експертної оцінки запланованих сана­ційних заходів.

5. Правова оцінка діяльності підприємства та запропонованої са­наційної концепції.

6. Оцінка ефективності санації та загрожуючих їй ризиків з ме­тою досягнення найбільш оптимальніших результатів її проведення, оперативного контролю і своєчасного реагування на загрози, що ви­никають.

7. Оформлення аудиторського висновку.

Програма аудиту має переглядатися, якщо в процесі її виконання виявляються додаткові обставини та факти, які матимуть істотний вплив на санаційну спроможність підприємства.