Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Міжусобиці (1015 – 1019рр.).
|
|
Між синами В.В. розпочалась боротьба за владу.
Святополк Окаянний – київський князь прозваний так за те, що вбив своїх братів Бориса і Гліба (їх церква проголосила святими), а також брата Святослава.
1016р. – Новгородський князь Ярослав захоплює Київ, а Святополк Окаянний втікає в Польщу по допомогу.
1018р. – Святополк з поляками Болеслава Хороброго вступає в Київ, поляки вертаються приєднавши до Польщі Червенські городи.
1019р. – битва на річці Альті, поразка Святополка Окаянного від Ярослава Мудрого.
1019 – 1054 рр. – правління Я. М..
1019 – 1036 рр. спів правління Ярослава із своїм братом Мстиславом: Ярослав у Києві, Новгороді і Правобережжі, а Мстислав у Тмутаракані, Чернігові і Лівобережжі.
1036р. – Мстислав помирає і єдиним правителем залишається Я.М..
В Полоцькій землі князював Брячислав, який в 1036 р. визнав владу Ярослава - став єдиновладним володарем Русі.
Ярослав Мудрий (1019-1054рр.)
- здійснює похід на північ і приєднує землі коло Чудського озера;
- Я.М. у 1031р. повертає з під влади Польщі Червенські городи;
- 1036 р. – Я.М. розбив під Києвом печенігів, які з того часу перестали бути загрозою для Русі;
Я.М., як і його батько В.В. перейшли від зовнішньої агресивної політики до активної внутрішньої політики освоєння земель.
- 1037р. – на місці перемоги над печенігами Я.М. звів собор Св. Софії:
де збереглась фреска групового портрету сім’ї Я.М., мозаїка Богоматері Оранти, фреска (малюнок фарбами на мокрій штукатурці) із зображенням скоморохів (мандрівні циркачі, артисти);
- Я.М. розбудовує Київ (місто Ярослава);
- 1037р. – споруджено Золоті ворота – головний в’їзд у Київ, споруджено храм Святого Георгія і церкву Святої Ірини.
- Я.М. дбає про освіту, культуру та книгописання; найбільша бібліотека та книгописна майстерня (скрипторій) були у соборі Св. Софії;
- За Я.М. укладено Руську Правду(1016 – 1026) – це збірник кодифікованих законів Русі (зберігалась кровна помста);
- 1024 – 1026 р. – закон «Покон вірний» визначав розміри данини, яку збирав з населення на користь дружинників, котрі приїжджали до громади здійснювали судочинство та збирали штраф – виру.
- 1043р. – русько – візантійська війна, успіху не мала, але згодом Я.М. одружив свого сина Всеволода із візантійською принцесою династії Мономахів.
Церковна політика Я.М.:
- 1039р. – утворено Київську митрополію Константинопольського патріархату;
- 1051р. – за сприянням Я.М. митрополитом Київським обрано Іларіона – русича, сприяв канонізації (прилучення до лику святих) Ольги, Володимира, Бориса і Гліба. Іларіон був автором твору «Слово про закон і благодать» ( якому описується В.В.)
- за часів Я.М. виникає Києво – Печерський монастир (Антоній і Феодосій Печерські).
«Тесть Європи » (зовнішня політика шлюбної дипломатії) - так називали Я.М., його дочка Анна була королевою Франції (привезла туди Реймське Євангеліє – 40 ві роки 11 ст.), Єлизавета – кор. Норвегії, Анастасія – Угорщини, а сини були одружені на європейських принцесах).
1054р. – Я.М. помер, похований у Св. Софії у Києві. Перед смертю Я.М. склав заповіт у якому йшлося про порядок престолонаслідування та розподіл території між синами на уділи (частини), всі сини повинні були слухати найстаршого брата як батька. Таким чином Я.М. запровадив систему престолонаслідування за принципом старшинства, а вся верховна влада належала групі князів династії Рюриковичів.
|
|