Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






АВС- аналіз






АВС-аналіз – розподіл наявних ресурсів або можливостей підприємства на групи з виділенням показників, які за кількістю мають невелике значення, проте у вартісному обчисленні займають найбільшу питому частку у загальній сукупності.

Якщо в структурі собівартості матеріальні витрати займають вагому частку, то найбільше можливостей щодо виявлення резервів зниження собівартості можна знайти, аналізуючи елемент витрат “Матеріальні витрати”. Тому підприємствам доцільно проводити АВС-аналіз саме цього елемента витрат як у розрізі окремих постачальників, так і у розрізі окремих видів матеріалів.

Ван Хорн та інші[24] пропонують розподіляти витрати для здійснення АВС-аналізу на такі групи: група А – 15% загальної кількості запасів та 70% їх вартості; група В – 30% та 20% відповідно; група С – 55% та 10% відповідно. Згідно з Парето ці співвідношення такі: група А – на 20% найбільш цінних матеріалів припадає 80% вартості; група В – 30% та 15% відповідно; група С – 50% та 5 % відповідно. Зрозуміло, що найбільше резервів при найменших витратах часу можна виявити при аналізі запасів, які належать до групи А. Досить часто АВС-аналіз використовують з XYZ-аналізом, який використовують з метою нормування оборотних активів для створення виробничих запасів, де X – сировина, що рівномірно споживається у процесі виробництва; Y – сировина, що споживається з відчутними коливаннями (наприклад, залежність від сезонних робіт); Z – сировина, що споживається нерегулярно через значні коливання відповідної потреби. Надалі здійснюється прогнозування потреби в кожному з класів сировини, а також обчислюється оптимальне значення залишків. При цьому найбільш точним повинен бути прогноз запасів Х-класу.

Приклад 2.8 Припустимо, що підприємство з виробництва меблів має такі дані про матеріали (табл. 2.8.1).

Таблиця 2.8.1 – Вихідні дані про матеріали

Назва матеріалу Ціна, грн Кількість, од. Вартість, грн
Фурнітура Ф-1 10 10000 100000
Тканина для оббивки меблів 100 200 20000
Шпон 85 100 8500
Шурупи Ш-12 3 5000 15000
Шурупи Ш-9 4 1000 4000
Синтипон 10 6000 60000
Дерев'яні бруси 300 2 600
ДВП 100 20 2000
Фанера 60 50 3000
Поролон 20 70 1400
Фурнітура Ф-10 30 3 90

Групування матеріалів згідно з методом АВС-аналізу наведено у табл. 2.8.2. Групуємо матеріали за зменшенням ціни матеріалів (колонка 2), потім визначаємо групи матеріалів за їх вартістю.

Таблиця 2.8.2 – Групування матеріалів

Назва матеріалу Ціна, грн Кількість, од. Вартість, грн Наростаючим підсумком
грн %
1 Дерев’яні бруси 300 2 600 600 0, 3 63, 3
2 ДВП 100 20 2000 2600 0, 9
3 Тканина для оббивки меблів 100 200 20000 22600 9, 4
4 Шпон 85 100 8500 31100 3, 9
5 Фанера 60 50 3000 34100 1, 4
6 Фурнітура Ф-10 30 3 90 34190 -
7 Поролон 20 70 1400 35590 0.7
8 Фурнітура Ф-1 10 10000 100000 135590 46, 7
9 Синтипон 10 6000 60000 195190 27, 9 27, 9
10 Шурупи Ш-9 4 1000 4000 199590 1, 9 8, 8
11 Шурупи Ш-12 3 5000 15000 214590 6, 9
               

Бачимо, що на перші вісім позицій матеріалу припадає 63, 3% їх вартості, на позицію дев’ять – 27, 9 %, на останні дві позиції – 8, 8 %.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.