Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Правовідносини: поняття та ознаки.
|
|
Правовідносини — це суспільне відношення, врегульоване нормою права, учасники якого володіють взаємними правами і обов'язками. У правовому відношенні реалізується норма права, утілюється в життя її правове розпорядження.
Ознаки правовідносин:
1)правове відношення є різновидом суспільного відношення, тобто може виникнути тільки в людському суспільстві, між конкретними суб'єктами — володарями певних юридичних якостей (правоздатності і дієздатності);
2)правове відношення виникає виключно на основі норми права.
3)між учасниками правового відношення виникає специфічний юридичний зв'язок у вигляді суб'єктивного права однієї особи і відповідного йому обов'язку іншої особи;
4)правове відношення має вольовий характер, тобто для його виникнення необхідна воля (бажання) як мінімум одного з учасників. Люди вступають у правові відносини з певною метою — наприклад, одержати спадок, взяти участь у виборах, придбати товар;
5)правове відношення виникає з приводу реально існуючого блага;
6)правове відношення охороняється і забезпечується силою державного примусу.
13. Взаємозв'язок соціальних норм.
Попри всі свої відмінності соціальні норми щільно взаємопов'язані. Їх взаємозв'язок виявляється в такому:
1) регулятивність — усі соціальні норми регулюють суспільні відносини шляхом встановлення певних правил поведінки людини в суспільстві;
єдина мета — всі соціальні норми спрямовані на впо рядкування життя, на стабільність і спокій у суспільстві. Результатом реалізації (втілення в життя) соціальних норм є громадський порядок. Норми релігії, моралі, права мають також величезний виховний потенціал, вони впливають на
формування людської особистості;
3) єдність оцінки бажаної і небажаної для суспільства поведінки — нерідко і право, і релігія, і мораль забороняють чи дозволяють ту саму лінію поведінки. Наприклад, крадіжка розцінюється правом як злочин, релігія — як гріх, мораль — як поганий вчинок. Заподіяння шкоди нападнику під час самооборони виправдовується і правом, і
мораллю.
Взаємозв'язки соціальних норм носять парний або багатобічний характер. Наприклад, і мораль, і релігія вимагають поважного ставлення дітей до батьків. У той же час право не містить аналогічного наказу. Повага, любов, п рихильність — це глибоко внутрішні почуття людини, що не піддаються правовому регулюванню. Не містять будь-яких вимог щодо цього й інші соціальні норми. Таким чином, взаємозв'язок моралі та релігії в цьому випадку має
Варний характер.
Розглянемо з позицій соціального регулювання таке Пише, як власність. На її захисті стоять і право, і мораль, І релігія, і корпоративні норми. У цьому випадку можна КШати про багатобічний взаємозв'язок соціальних норм.
Взаємозв'язок соціальних норм виявляється й у тому, що пеправові норми можуть набути правового оформлення. І Іаириклад, образливе чіпляння до перехожих, нецензурна лайка в громадському місці (порушення норм моралі) розцінюються як адміністративне правопорушення (дрібне чулі ганство) і як таке карається.Деякі релігійні свята (наприклад, Різдво Христове, Великдень) в Україні закріплені трудовим законодавством.
|
|