Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Збільшення номінальної вартості корпоративних прав.




У такому разі акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості акцій, якими володіє акціонер, що є підставою для анулювання реєстрації попередніх випусків акцій. Тому потрібно зареєстру­вати випуск акцій нової номінальної вартості.

У разі збільшення номінальної вартості акційстатутний фонд збільшується за рахунок таких джерел:

• додаткових внесків власників корпоративних прав підпри­ємства;

• індексації основних фондів.

Згідно даного методу кожен акціонер може до­платити до визначеного рівня нової номінальної вартості акцій. У разі відмови емітент зобов'язаний запропо­нувати акціонерові викупити його акції. Якщо акціонер не доплатив за акції і не прийняв пропозицію емітента щодо викупу належних йому акцій, він має отримати акції нової номінальної вартості в тій кількості, яка визначається діленням загальної номінальної вартості акцій, що йому нале­жать, на нову номінальну вартість акцій. При цьому нова номі­нальна вартість акцій має бути визначена так, щоб забезпечити виконання умови неподільності акцій та уможливити обмін ак­цій, які належать акціонеру, на цілу кількість акцій нової номі­нальної вартості.

3. Обмін облігацій на акції призводить дозбільшення статутного фонду на загальну номінальну вартість облігацій, що обмінюються на акції. При цьому номінальна вартість облігацій, умовами випуску яких передбачається їх обмін на акції, має дорі­внювати номінальній вартості акцій. З цією метою використовують облігації конверсійної позики(конвертовані облігації) - це іменні облігації, які через певний час можна обміняти на зви­чайні акції підприємства. Вони є однією з форм кре­дитування санації власниками та кредиторами підприємства. У науково-практичній літературі з пи­тань санації конверсійні облігації характеризуються як ефективний санаційний інструмент особливо коли ставки на кредитному ринку доволі високі, а курс акцій через низьку при­бутковість має тенденцію до зниження. Випуск звичайних акцій за таких обставин є проблематичним. Перевага конверсійних облігацій у тому, що проценти за ними є нижчими за середню процентну ставку на кредитному ринку. Отже, інвестори дають згоду одержати нижчий процент, прита­манний конверсійним облігаціям, заради можливості обміняти їх згодом на звичайні акції. Важливо також те, що проценти за борговими цінними паперами відносяться на валові витрати емі­тента, а дивіденди за акціями сплачуються за рахунок чистого прибутку. Конверсійні облігації випускають, як правило, великі підпри­ємства на строк 5—10 років. Ринкова ціна конверсійних облігацій визначається їх інвестиційною вартістю та ціною звичайних ак­цій, узятих для конверсії. Акці­онери мають такі саміпереважні права на купівлю конвер­сійних облігацій, як і на купівлю нових акцій.



Коефіцієнт конверсії— це відношення, за яким планується конверсія. Він показує, скільки облігацій потрібно подати, аби одержати одну акцію, і визначається діленням номінальної вар­тості всіх облігацій, які перебувають в обігу, на обсяг збільшення (приріст) статутного фонду. Щоб привести у відпо­відність реальну ціну акцій з вартістю конверсії, умовами емісії можуть бути передбачені доплати, які здійснюються під час об­міну. Конверсія економічно виправдана тоді, коли курс її (вартість облігацій плюс доплати) нижчий від біржового курсу акцій. Оскільки курс емісії акцій визначається коефіцієнтом конверсії та доплатами, вони мають бути встановлені так, щоб курс емісії акцій був не нижчим за їх номінальну вартість. Рішення держателів облігацій щодо їх конверсії в акції зале­жить від рівня прибутковості та надійності емітента. Емісія кон­версійних облігацій не повинна перевищувати 25% розміру опла­ченого статутного фонду підприємства.

Альтернативна санація -це фінансова санація зусиллями власників підприємства, за якої акціонер (пайовик) на добровільних засадах може зробити вибір між деномінацією чи консолідацією, з одного боку, та безпово­ротною фінансовою допомогою підприємству - з іншого. Тобто акціонери (власники) мають зробити вибір: або вони роблять цільові внески, або погоджуються на зниження номінальної вартості своїх корпоративних прав, не здійснюючи жодних доплат. При цьому можна комбінувати варіанти: одні акціоне­ри можуть надати перевагу зменшенню номінальної вартості своїх корпоративних прав, а інші — обрати доплати. Якщо правильно розрахувати ставку доплат, фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоративних прав будуть одна­ковими. Суб'єкт господарювання також у кожному разі отри­має одну й ту саму суму санаційного прибутку, хоча краще обрати додаткові внески, оскільки, поліпшується платоспроможність підприємства.

Можливе також надання фінансових ресурсів на умовах позики безпосереднім кредитуванням влас­никами свого підприємства, або наданням гарантій та поручительств (інших видів кредитного забезпечення) хоча ця операція пов'язана з надзвичайним ризиком.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.004 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал