Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Новели сімейного законодавства.




1. Головною новелою кодексу безперечно є те, що вперше в законодавстві закріплено таке поняття як “сім’я” і визначено підстави, відповідно до який сім’я створюється. Згідно статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Права члена сім’ї має і одинока особа. З набранням кодексу чинності сім’я може утворюватися не тільки на звичних за часів панування радянської правової доктрини підставах – зі шлюбу, кровного споріднення, та усиновлення, а також і на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам 7 суспільства. Тобто відтепер на законодавчому рівні конкубінат (фактичний шлюб) визнається підставою для створення сім’ї. До речі, необхідно зауважити, що прихильники одностатевих фактичних шлюбів не отримали права на законодавче визнання такого співжиття сім’єю, оскільки таке б визнання суперечило моральним засадам нашого суспільства. Окрім цього, не треба плутати обов’язки членів сім’ї з обов’язками подружжя. Фактичне проживання сім’єю відповідно до Сімейного кодексу не є підставою для виникнення подружніх відносин між чоловіком і жінкою. 2. Кодекс значну увагу приділяє регулюванню сімейних відносин за допомогою договору. Мова йде не лише про звичний для нас шлюбний договір, якому присвячена окрема 10 глава документу, а про договори, якими подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім’ї та родичі можуть врегулювати відносини між собою. До таких договорів кодекс відносить: 1) договір дружини та чоловіка про те, з ким із них після розірвання шлюбу будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні їхнього життя братиме той, хто буде проживати окремо – так званий “договір про розірвання шлюбу” (стаття 109); 2) договір дружини і чоловіка про надання утримання (стаття 78); 3) договір дружини і чоловіка про припинення права на аліменти у зв’язку з набуттям права власності на нерухомість (ст. 89); 4) договір матері та батька дитини про сплату аліментів на дитину (ст. 189); 5) договір дружини і чоловіка про визначення порядку користування нерухомістю (ст. 66); 6) договір про поділ нерухомого майна (ст. 68); 7) договори, які можуть бути укладені жінкою та чоловіком, які проживають однією сім’єю, але без реєстрації шлюбу тощо. 3. В Україні встановлено єдиний шлюбний вік. 15.03.2012 року Верховною Радою України ухвалено Закон “Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку”. За законом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється з 18 років (дотепер право виходити заміж жінки мали з 17 років, а чоловіки могли одружуватися з 18 років). Крім того, передбачено, що за заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (до цього часу такий вік становив 14 років). 4. Цікавою новелою є положення статті 31 СК України про заручини, а саме про відповідальність особи, яка відмовилася від шлюбу, що полягає у обов’язку відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Окрім цього у разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв’язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. Таким чином, недобросовісному нареченому чи нареченій відтепер треба пильнувати і зважувати на власні дії. До 1 січня 2004 року мало місце правило, згідно якого подача заяви про реєстрацію шлюбу здійснювалася майбутнім подружжям особисто. Відтепер така заява, попередньо нотаріально посвідчена, може бути подана представником, повноваження якого нотаріально посвідчені, якщо чоловік чи жінка не можуть через поважні причини особисто подати таку заяву. Змін зазнали і правила щодо часу і місця реєстрації шлюбу. За загальним правилом шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу, але за наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. А у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання заяви. Відповідно при собі нареченим потрібно мати документи, які б підтверджували зазначені обставини. Щодо місця реєстрації шлюбу – відтепер вона може відбутися не лише за місцем проживання наречених, а в будь-якому державному органі реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Відповідно відмова нареченим, які проживають, скажімо у Білій Церкві, зареєструвати їхній шлюб у Києві, буде вважатися незаконною. Глава 5 Сімейного кодексу визначає підстави та правові наслідки недійсності шлюбу. Розрізняється шлюб, який є безумовно недійсним і анулюється органами РАГСу за заявою заінтересованої сторони (наприклад, шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення); шлюб, який обов’язково визнається недійсним за рішенням суду (шлюб, який був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, та фіктивний шлюб); шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду (наприклад, укладений між двоюрідними братом та сестрою). Важливими в даних випадках є правові наслідки недійсності шлюбу, до яких закон (стаття 45) відносить і право виселення особи з житлового приміщення, якщо вона поселилася в нього у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу. 7. Однією з задач кодексу є захист особистих немайнових прав та обов’язків подружжя. Відтак згідно статті 49 СК України позбавлення жінки репродуктивної функції у зв’язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди. Теж саме правило відповідно до статті 50 застосовується і до чоловіка. 8. Чи не найбільший інтерес викликають в кодексі положення, які стосуються права особистої приватної власності дружини та чоловіка та їх спільної сумісної власності. До особистої приватної власності, окрім традиційних об’єктів, кодекс відносить кошти, одержані як відшкодування за втрату чи пошкодження речі, яка належала одному з подружжя; як відшкодування моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням. Не можна не згадати і статтю 65 Сімейного кодексу, яка регулює право на розпоряджання майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Так, дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (згідно ч.1 ст. 31 ЦК України, правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.). Цікава судова практики щодо визнання недійсними договорів поруки, які укладались без згоди іншого з подружжя. Більш того, для укладання одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Ігнорування цього правила може бути підставою для звернення до суду.




Данная страница нарушает авторские права?


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2020 год. (0.02 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал