Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахунок охолоджуючих машин
Технологічний розрахунок полягає у визначенні продуктивності, площі охолоджуючої поверхні, розмірів машини і витрат теплоносія. Таблиця 37 Технічні характеристики шаф для охолодження цукерок
Продуктивність охолоджуючих машин з обертовими барабанами, кг/год, (341) де і – ширина і товщина стрічки карамельної (або ірисної) маси, м; – швидкість стрічки карамельної маси, м/с; – щільність карамельної (ірисної) маси. Кількість тепла, яке потрібно відвести від карамельної (ірисної) маси під час охолодження, Дж/год, (342) де і – початковий і кінцевий тепловміст охолоджуваної конди-терської маси, Дж/кг. Тепловміст охолоджуваної кондитерської маси для і–тої температури, Дж/кг, (343) де – теплоємність кондитерської маси, Дж/(кг К), (визначають з формули Яновського); – температура маси, ˚ К. Площу охолоджуючої поверхні для машин неперервної дії визначають з формули (322), а для машин періодичної дії – з формули (335). У зв’язку з тим, що різниця між температурою теплоносія і оточуючого се-редовища незначна, тому утрати тепла не визначають. Витрати охолоджуючої води (або розсолу), кг/год, (344) де – теплоємність води (розсолу), Дж/кг К; і – кінцева і почат-кова температура теплоносія, ˚ С. Продуктивність тризонної або чотиризонної темперуючої машини, кг/с, (345) де – коефіцієнт об’ємної подачі шнека машини; – кількість заходів шнека; і – зовнішній і внутрішній радіус шнека; і – крок і тов-щина витка шнека, м; – кутова швидкість шнека, рад/с; – щільність шо-коладної маси (або глазурі), кг/м3; – кут нахилу витка шнека, рад. Кількість теплоти, яку потрібно відняти від шоколадної маси (глазурі), при наявності кристалізації, кг/год, (346) де – кількість викристалізованого продукту (масла какао, або цукру) за одиницю часу із кондитерської маси, кг/год; – питома прихована теплота кристалізації (розчинення), Дж/кг. Площу поверхні охолодження шнекової три– або чотиризонної темпе-руючої машини визначають із формули (322), а витрати води з формули (344). Продуктивність охолоджуючих стрічкових транспортерів і шаф з ними, кг/год, (347) де – коефіцієнт заповнення стрічки цукерками; , і – швидкість, робоча ширина стрічки і товщина шару цукерок на ній, м; – умовна щі-льність цукерки, кг/м3, і – щільність начинки (по-мади) і карамельної маси (глазурі), кг/м3; і – відносний вміст начинки (помади) і карамельної маси (глазурі), в цукерках, у відносних одиницях. Продуктивність вібраційного транспортера, кг/год, (348) де – коефіцієнт заповнення лотка цукерками; – ширина лотка. м; – середня швидкість руху цукерок на вібролоткові, м/с, – крок руху цукерки за одне коливання лотка, м; – кутова швидкість коливань лотка, рад/с. Продуктивність охолоджуючих камер з транспортерами, які рівномірно ру-хаються, коли відома кількість цукерок по ширині і дожині їх стрічок (люльок), кг/год, (349) де і – кількість цукерок по ширині стрічки (на люльці) і цукерок (люльок) на 1 погонному метрі довжини транспортера; – кількість цукерок в одному кілограмі. Продуктивність камер з періодичним рухом транспортерів, кг/год: (350) де – період робочого циклу, с; і – тривалість запинки і переміщення транспортера, с. Витрати тепла, які потрібно відняти від цукерок при охолодженні, визначаються з формул (342) і (343), а витрати охолоджуючого повітря з фор-мули (344), в яку замість теплоємності і температури води підставляють теп-лоємність повітря при атмосферному тиску і його температуру. Робоча довжина транспортерів з неперервним рухом, м, (351) де – тривалість охолодження, с; а з періодичним (352) де – крок виробів (люльок) на транспортері, м. Силовий розрахунок охолоджувальних машин полягає у визначенні потуж-ності необхідної для приводу робочих органів машини. Для охолоджуючих машин з одним або двома барабанами потужність на валу барабанів або шнеків шнекової машини, (353) де – крутний момент на валу і-го барабана, який можна визначити з формули або з формули ; – кутова швидкість і-го барабана; – кількість барабанів або шнеків у машині; – крутний момент, який визначають з формули (183), наведеної у підрозділі 5.3.2, при кутові ; – крутний момент, який визначають з формули (182); – ККД приводних механізмів від електродвигуна до і-го робочого органу. Коефіцієнт визначають за формулою: (354) де – ККД -го передаточного механізму; m – кількість механізмів. Силовий розрахунок стрічкових або ланцюгових конвейєрів машин з повіт-ряним охолоджуванням ведуть методом обходу за точками, який детально роз-роблений для конвейєрів підіймально–транспортуючих машин, і за формулами (84, 92–96) підрозділу 3.1.5.
Питання для самоперевірки
1.Яке призначення охолоджуючих машин кондитерського виробництва? 2.Як класифікують охолоджуючі машини? 3.Які принципи дії мають машини з водяним охолодженням? 4.Які принципи дії мають охолоджуючі машини з повітряним охолод- женням? 5.Наведіть методику технологічного розрахунку охолоджуючих ма- шин з водяним охолодженням. 6.Яка методика технологічного розрахунку охолоджуючих машин з повіт- ряним охолодженням? 7.Наведіть формулу силового розрахунку охолоджуючих машин.
|