Тістоокруглювальні машини

Тістоокруглювальні машини виготовляються з такими несучими робо-чими органами: циліндричними (вертикальними або горизонтальними) (рис. 45, а), конічними (рис. 45, б), чашоподібними (рис. 45, в), стрічковими (рис. 45, д, е), ковпачковими (рис. 45, ж), коаксіальними (рис. 45, з) і комбінованими (рис. 45, і, к).

Машина з вертикальним циліндричним несучим органом 1 (рис. 45, а) має нерухомий формуючий робочий орган 2 у вигляді спіральної поверхні, який разом з несучим органом утворює спіралеподібний жолоб. Жолоб знизу має приймальну воронку для тістових заготовок, а зверху закінчується лотком, по якому заокруглені заготовки виводяться з машини. Для кращого зчеплення з тістовою заготовкою на поверхню несучого робочого органу нанесені канавки. За рахунок обертання несучого робочого органу заготовки рухаються знизу вго-ру зі сталою швидкістю. До недоліків слід віднести те, що неможливо регулю-вати зазор між робочими органами і важко виготовляти спіраль змінного пере-різу.

Принцип роботи машини з конічним несучим робочим органом (рис. 45, б) такий самий, як і попередньої машини, але вона має подвійний формуючий ро-бочий орган 2. Тістова заготовка надходить у приймальну воронку нижчої спі-ралі формуючого органу. Під дією несучого органу тістова заготовка підні-мається вгору по жолобу нижчої спіралі, прокатуючись по ньому, заокру-глюється і потрапляє у приймальну воронку верхньої спіралі формуючого ор-гану 2. Після заокруглення тістова заготовка виводиться з машини по лотку 3.

Як видно зі схеми, радіус несучого органу зменшується від початку ок-руглювання до кінця. Тому лінійна швидкість його поверхні при сталій кутовій швидкості теж зменшуватиметься прямо пропорційно радіусу. Внаслідок цього зменшуватимуться швидкість поступального руху тістових заготовок і відстань між ними, а це може привести при великій нерівномірності подачі до їх зали-пання.

Тістоокруглювальна машина з чашоподібним несучим робочим органом (рис. 45, в) відрізняється від попередніх тим, що несучою поверхнею є внутріш-ня бокова поверхня чаші 1, а формуючою – поверхня нерухомого спірального жолоба 2. Тістова заготовка потрапляє на дно чаші 1, за рахунок її обертального руху втягується у формуючий жолоб 2 і, підіймаючись по ньому, заокруглюєть-ся. Слід зазначити, що швидкість руху заготовки у цьому разі збільшується від початку до кінця жолоба завдяки збільшенню радіуса чаші. Зазор між робочими органами регулюється за рахунок підйому і опускання спіралі.

Рис.45. Схеми тістоформуючих машин: а, б, в, г- округлювальні, з обертовими робочими орга-нами; д, е- округлювальні, з лінійно рухомими стрічковими робочими органами; ж, з- округ-лювальні, з плоско-паралельно рухомими робочими органами; і, к- закатувальні, з комбінова-ними робочими органами; 1-несучий робочий орган; 2-формуючий робочий орган; 3-вивід-ний лоток; 4-приводний механізм; 5-тістова заготовка; 6-живильна воронка; 7-розкатувальні валки; 8-завиваюча решітка; 9-живильний валок; 10-комірковий барабан; 11-стрічковий тран-спортер; 12-округлювальний барабан

Машина, яка показана на рис. 45, д, має несучий робочий орган у вигляді похилого стрічкового транспортера 1, а формуючий орган – похилого скругле-ного нерухомого жолоба 2 (одного або кількох). Замість нерухомого жолоба у машинах деяких західних фірм установлено стрічковий транспортер, який ру-хається зі швидкістю, що відрізняється від швидкості несучого транспортера. Від значення і напряму швидкості формуючого транспортера залежать частота обертання і поступальна швидкість заготовки в машині, а від цього – якість заокруглення і продуктивність машини.

Поперечний переріз округлювальної машини з двома транспортерами на-гадує латинську літеру V, тому їх інколи називають машинами з V–подібними формуючими каналами. Одним із основних недоліків машин з V–подібними ка-налами є те, що заготовки на виході з машини не набувають кулястої форми. Для того щоб більше наблизити форму заготовки до кулястої форми, деякі фір-ми (наприклад „Вернер унд Пфляйдер” ФРН) на виході встановлюють криво-лінійні напрямні для стрічки або роблять машину з трьома стрічковими транс-портерами, два з яких – несучі, а третій – формуючий (рис. 45, е). Такі машини добре пророблюють поверхню тіста, але теж не забезпечують кулястості його форми.

У машинах з ковпачковими формуючими органами 2 (рис. 45, ж) стрічка несучого транспортера 1 рухається із зупинками. Під час зупинок ковпачки 2 опускаються на заготовку і вмикається кривошипний механізм 4, який приво-дить формуючі ковпачки 2 із сферичною поверхнею в круговий поступальний рух, внаслідок чого заготовкам надається куляста форма. Після закінчення фор-мування ковпачки підіймаються вгору, кривошипний механізм вимикається, транспортер переміщує заготовки на один крок і зупиняється, після чого процес повторюється. Робочу поверхню ковпачків покрито пластмасою (фтороплас-том), до якої не прилипає тісто. У таких машинах паралельно заокруглюється кілька заготовок дрібно штучних виробів (до 0, 1 кг). Для заокруглення загото-вок дрібноштучних виробів використовується також машина з коаксіальними формуючим робочим органом (рис. 45, з). Заготовки потрапляють в отвори ба-рабана 10, який обертається зі сталою швидкістю за рухом годинникової стріл-ки. Нижчою стороною заготовки спираються на формуючий суцільний барабан 12, а згори притискуються стрічкою транспортера 11. Стрічка транспортера 11 рухається зі швидкістю, що дорівнює швидкості обертання барабана 10. Бара-бан 12 не обертається, а виконує одночасно кутові коливання і зворотньо–пос-тупальні рухи вздовж осі коливань. Після того як відкриваються отвори бараба-на 10, заготовки залишаються на стрічці транспортера 11, щоб запобігти прили-панню тіста, стрічка транспортера посипається борошном.

Технічні характеристики деяких найбільш поширених тістоокруглюваль-них машин наведені в табл. 16.