Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тістоділильні машини






Тістоділильні машини призначені для поділу тіста на заготовки з похиб-кою, не більшою від ±2, 5% номінальної їх маси.

У більшості тістоділильних машин використаний об’ємний принцип поді-лу. Задану точність за об’ємного принципу забезпечити складно. Це спричи-нено неоднорідністю (поруватістю) тіста, яка залежить від коливань властивос-тей перероблюваного борошна, точності дозування компонентів, від зміни ре-жимів технологічного процесу приготування тіста та ін. Для отримання загото-вок заданої маси велике значення мають умови і режими роботи тістоділильної машини: рівень тіста у приймальній воронці, значення і сталість тиску на тісто, характер дії на нього робочих органів. Дослідами встановлено, що при зміні тиску в межах 0, 05...0, 3 МПа зміна об’ємної маси тіста становила від 1100 до 1220 кг/м3, тобто збільшилась на 11%. Звідси випливає що, тільки забезпечую-чи сталість тиску, можна досягти постійності маси тістової заготовки, а це мож-ливо, якщо рівень тіста у приймальному пристрої і тиск на нього робочих органів сталі під час поділу.

Сталість тиску на тісто у процесі його поділу на заготовки залежить від раціональності конструкції механізмів нагнітання тіста. Слід зазначити також, що робочі органи не повинні сильно порушувати структуру тіста, тобто мають виключати інтенсивне перемішування і непомірний тиск на нього.

За ваговим принципом властивості тіста як поруватого матеріалу на точ-ність поділу не впливають. Точність у цьому разі залежить тільки від точності виготовлення робочих органів ділильної машини. Але через складність вагових механізмів ділильні машини з ваговим принципом поділу не знайшли поширен-ня.

Тістоділильні машини складаються з таких основних пристроїв і механіз-мів (рис. 38): приймальної воронки 1, механізму нагнітання тіста 2, механізму поділу тіста 3, механізмів відокремлення заготовки 4, транспортера 5 для вида-лення заготовок із машини і приводних механізмів 6.

Рис.38. Загальна будова тістоді-

лильної машини: 1-приймальна

воронка; 2-механізм нагнітання

тіста; 3-механізм поділу тіста на

заготовки; 4-механізм відокрем-

лення заготовок (ніж, валок); 5-

транспортер заготовок; 6-привод

машини

 

Слід зазначити також, що машина має бути оснащена допоміжними меха-нізмами для регулювання її швидкості і маси тістових заготовок тому, що вона може монтуватись у лініях різної продуктивності і для виробництва різних сор-тів хліба. Регулювання маси тістової заготовки потрібне також, щоб компенсу-вати відхилення її маси, викликані коливаннями об’ємної щільності тіста.

 

 

Рис.39. Класифікація тістоділильних машин

 

Тістоділильні машини класифікують на групи залежно від способу поділу (рис. 39): відсічення заготовок від джгута тіста ножами; поділ на заготовки за допомогою мірних комірок; штампування шматка тіста на заготовки.

Механізми нагнітання служать для подачі тіста до механізмів поділу. За-лежно від принципу роботи таких механізмів розрізняють тістоділильні маши-ни (рис. 40) з одно– і двошнековими, дво– і багато валковими, лопатевими, пор-шневими, комбінованими і пневматичними механізмами.

 
 

а) б) в) г)

Рис.40. Механізми нагнітання тістоділильних машин: а- шне-кові; б, в- валкові; г- лопатеві; д- валково-лопатеві; е- поршневі; 1-корпус; 2-нагнітальний шнек; 3-розподільча решітка; 4-нагні-тальні валки; 5-камера нагнітан-ня; 6, 10-ділильний робочий ор--ган; 7-нагнітальні лопаті; 8, 12-компенсуюча заслонка і пружи-на; 9-коливальний барабан з ло-патю; 11, 13-шарнірно-важільні механізми приводу заслонки 15 і поршня 16; 14-кулачки

 

Шнековий (рис. 40, а), валковий (рис. 40, б, в), комбінований (рис. 40, д) і пневматичний механізми нагнітання забезпечують сталий тиск на тісто в про-цесі поділу, значення якого залежить від консистенції тіста. У лопатевому (рис. 40, г) і поршневому (рис. 40, е) механізмах тиск на тісто може змінюватися у ве-ликих межах залежно від кількості тіста, яке потрапляє в камеру нагнітання. Щоб забезпечити сталість тиску і запобігти пошкодженню механізмів, у таких тістоділильних машинах застосовують компенсаційні механізми.

Принципи роботи шнекових і валкових механізмів нагнітання та їх будо-ву видно з підрисункового напису.

Механізм з лопатевим нагнітанням (рис. 40, г) складається з лопатевого вала з двома лопатями 7, які обертаються з однаковою кутовою швидкістю нав-коло однієї осі в корпусі 1, і заслінки 8, яка під дією кулачкового механізму пі-діймається, щоб пропустити лопаті, і опускається для забезпечення нагнітання тіста в ділильну головку 6. Якщо лопать 7 захопить тіста більше ніж потрібно, то підвищується його тиск, компенсаційна пружина 12, яка є складовою части-ною кулачкового механізму, розтягується і заслінка 8 підіймається, випускаючи зайве тісто. Після зменшення тиску до заданого значення пружина закриває зас-лінку і процес нагнітання тіста триває.

Комбінований механізм нагнітання (рис. 40, д) складається з приймальної воронки, яка є частиною корпусу 1, двох нагнітальних валків 4, барабана 9, який виконує кругові коливальні рухи, лопаті, розташованої в прорізі барабана з можливістю зворотно–поступального руху, і робочого органу 10, який є плос-ким ножем для відокремлювання тістової заготовки. Тісто з приймальної ворон-ки нагнітається в дугоподібний канал, утворений стінками корпусу 1, барабана 9 і ножа 10. У цей час барабан 9 із втягнутою усередину лопатю повертається за рухом годинникової стрілки на заданий кут, значення якого регулюється. Потім лопать виходить з барабана, відсікає шматок тіста, який перебуває у дугоподібному каналі, і ніж 10 опускається. Як тільки він опустився, барабан 9 повертається проти годинникової стрілки і шматок тіста видаляється з каналу. Ніж 10 піднімається вгору і відокремлює заготовку.

Поршневий механізм нагнітання (рис. 40, е) складається із заслінки 15 і нагнітального поршня 16, які приводяться в рух від кулачків 14 за допомогою шарнірно–важільних механізмів 11 і 13. Для вирівнювання тиску в камері наг-нітання 5 передбачена компенсаційна пружина 12. Механізм працює так. Тісто з приймальної воронки 1 при відкритій заслінці 15 надходить у камеру нагнітання 5. Поршень 16 і заслінка 15 починають рухатись зліва направо одно-часно. Але заслінка рухається швидше і перекриває впускний отвір значно раніше приходу поршня в крайнє праве положення. Поки впускний отвір не закритий, повітря і частково зайве тісто витискуються поршнем назад у ворон-ку, що забезпечує стабільнішу роботу механізму нагнітання. Після перекриття заслінкою впускного отвору поршень подає тісто у мірну комірку тістоділиль-ної головки 6, яка може виконувати обертальні (у машинах РМК-55, РМК-60, РМК-60А, „Мультимат”), коливальні (у машинах ХТД, „Дербі”) або зворотно–поступальні (у машинах „Кооператор”, „Універсіа”) рухи. Якщо тиск тіста в камері нагнітання 5 перевищить заданий поріг, компенсаційна пружина 12 стискається (або розтягується залежно від конструкції компенсаційного меха-нізму) і нагнітаючий поршень 16 зупиниться доти, поки тиск не зменшиться до заданого значення.

Схеми механізмів поділу тіста на заготовки наведено на рис. 41, а саме: схеми механізмів поділу тіста за рахунок рухів ножа коливальних (рис. 41, а), обертальних (рис. 41, в), коливальних і зворотно–поступальних (рис. 41, б), а та-кож обертальних і зворотно–поступальних (рис. 41, г). Слід зазначити, що меха-нізми, схеми яких наведено на рис. 41, а, б, г, ділять тісто на заготовки через рівні проміжки часу незалежно від маси поданого до ножа тіста, тобто такі механіз-ми працюють без зворотного зв’язку. Механізм, наведений на рис. 41, в, виконує поділ залежно від довжини джгута тіста, яке випресовується через мундштук 1. Джгут, який подається через мундштук 1, має натиснути на ролик (або пло-щадку) 5, яка, опускаючись, за допомогою системи важелів, вмикає однообер-

 
 

а) б) в)

г)

д) е)

 

Рис.41. Механізми поділу тіста на за-готовки: а, б, г- з но-жами, відсікаючи-ми заготовки за ча-сом; в- з ножами, які відсікають заготов-ки по довжині жгу-та; д, е- з ділильни-ми головками, які мають подвійні або одинарні поршні; ж- з дозуючим плунжером і кільцевим відсікаючим ножем; 1-калібруючий канал (мундштук); 2-регулююча заслінка; 3-ніж; 4-барабан з нагні-таючою лапатю; 5-дозуючий ролик (площадка); 6-важілі вмикання муфти; 7-однооборотна муфта; 8-нагнітальні валки; 9-дозуючий барабан (головка); 10-корпус дозуючої головки; 11-поршні; 12-регулюючий гвинт; 13, 18-пружина; 14-важіль переміщення поршня; 15-рухома частина копіра; 16-нерухома частина копіра; 17-механізм регулювання положення копіра; 19-кільцевий ніж; 20-скалка; 21-закатувальна втулка; 22-упор; 23-транспортер заготовок

 

тову муфту 7, ніж 3 відрізає заготовку, повернувшись на один оберт, і чекає, поки джгут знову не натисне на ролик (площадку) 5. Таким чином, механізми, наведені на рис 41, а, б, г, працюють з фіксованим ритмом, а ритм роботи меха-нізму на рис. 41, в, залежить від швидкості випресовування тіста.

Маса заготовки при поділові за допомогою механізму, наведеного на
рис. 41, а, регулюється заслінкою 2; механізму на рис. 41, б – зміною кута коли-вання барабана 4 з лопаттю; механізму на рис. 41, в – зміною положення ролика (площадки) 5, а у механізмі на рис. 41, г – зміною частоти обертання ножа 3.

Механізм поділу тіста за допомогою мірних комірок (рис. 41, д) складаєть-ся з циліндричного корпусу (головки) 10, в якому зроблений наскрізний отвір (або отвори), оснащений двома поршнями 11, зв’язаними гвинтовим механіз-мом 12 (різних конструкцій) і пружиною 13. Під дією тіста поршні рухаються справа наліво, через це права комірка заповнюється тістом, а ліва звільнюється від нього. Оскільки головка обертається неперервно (зі столою швидкістью або з зупинками) і тісто нагнітається шнековим (валковим), лопатевим або поршне-вим механізмами постійно, то процес поділу виконується теж безупинно до зу-пинки машини. Маса заготовки регулюється зміною відстані між поршнями 11. Під час збільшення відстані під дією гвинта 12 і пружини 13 об’єм комірок зменшується, внаслідок чого зменшується і маса шматка тіста, і навпаки – змен-шення відстані між поршнями 12 спричиняє збільшення маси заготовки.

Механізм, схему якого наведено на рис. 41, е, відрізняється від попе-реднього тим, що в ділильній головці 10 розміщено не подвійні, а одинарні пор-шні, які рухаються під дією тіста доти, поки важіль 14 не упреться роликом у копір (нерухомий кулачок), який складається з рухомої 15 і нерухомої 16 напрямних. За допомогою шарнірного важеля 17 рухома напрямна пов’язана з регулюючим гвинтом. Обертаючи регулюючий гвинт, тобто піднімаючи або опускаючи важелем 17 рухому напрямну 15, регулюють хід поршня 11, а разом з цим – і масу тістової заготовки. Тістова заготовка з мірних комірок видаляєть-ся за рахунок нерухомої напрямної, яка повертає важіль 14 проти годинникової стрілки, а внаслідок цього – і поршень 11, у крайнє вихідне положення. Кіль-кість мірних комірок за довжиною ділильної головки залежить від продуктив-ності машини і коливається в машинах різних конструкцій від 1 до 8.

На підприємствах крім ділильних використовуються ще ділильно–округ-лювальні і ділильно–закатувальні машини, в яких, крім механізмів поділу тіста, використовуються механізми округлення, тобто тістовій заготовці надається ку-ляста форма, або механізми закатки, тобто шматку тіста надається циліндрична форма.

Схему ділильно–закатувальної машини для бубличних виробів показано на рис. 41, ж. Тісто нагнітальними валками подається в циліндричний корпус 1. У цей час закатувальна втулка 21 рухається справа наліво, давить на буртик кільцевого ножа 19 і стискує пружину 18, створюючи зазор між ним і нерухо-мою скалкою 20. Після цього плунжер 11, рухаючись зліва направо, видавлює крізь зазор між ножем і скалкою порцію тіста у вигляді кільця, а втулка 21, по-чинаючи рухатися зліва направо, звільнює ніж 19, який під дією пружини 18 відрізає кільцеву заготовку. Втулка 21 притискує заготовку до скалки 20 і, зро-бивши відносно неї два зворотно–поступальних рухи, закатує її. Після закатки втулка 21 рухається далі зліва направо до упора 22, під дією якого звільняється від тістової заготовки, яка падає на транспортер 23 і виводиться з машини. У машинах цього принципу роботи залежно від виду виробів (бублики, баранці або сушки) установлюють паралельно від двох до чотирьох ділильно–закату-вальних механізмів.

Ділильно–округлювальні машини у своєму складі мають крім ділильних механізмів також округлювальні механізми, принципи роботи яких розглядати-мемо далі.

Слід відзначити, що шнековий механізм нагнітання (рис. 40, а) мають тіс-тоділильні машини ХДН з ножами, які відсікають заготовки через рівні проміж-ки часу (рис. 41, а); ДРХ-2 і ХДФР з ножами, які відсікають заготовки по дов-жині джгута (рис. 41, в), „Кузбасс-68-2М” (і її модифікації), ХДФ-М2 з ділиль-ними головками, які мають подвійні поршні (рис. 41, д). Валковий нагнітальний механізм (рис. 40, б) і ділильну головку з чотирма дозуючими поршнями мають машини РТ-2, РТ-2М та ін; а багатовалковий нагнітальний механізм (рис. 40, в) мають машини „Watw” (ФРН), які оснащені ділильними ножами, і А2-ХЛ1-С9, які мають двопоршневу ділильну головку. Машини марок „Діва” (Німетчина), „Соча” (Сербія), S-70 (Угорщина), мають валковий лопатевий нагнітальний ме-ханізм (рис. 40, д) і з ножами, які відсікають заготовки через рівні проміжки часу (рис. 41, б). Поршневі нагнітальні механізми (рис. 40, е) і ділильні головки з одинарними поршнями (рис. 41, е) мають машини РМК і „Кооператор”.

Найбільшого поширення на хлібозаводах України набули машини
А2-ХТН і А2-ХТ-1Н з лопатевим нагнітальним механізмом (рис. 40, г) і ділиль-ною головкою, яка оснащена подвійними поршнями (рис. 41, д).

Ділильний механізм (рис. 41, ж) з валковим і поршневим нагнітальним механізмом і кільцевим ножем мають універсальні баранкові ділильно–закату-вальні машини марок Б-4-58 та ДЗБ-4М.

Технічні характеристики деяких ділильних і ділильно–закатувальних ма-шин наведені у табл. 15.

 

Таблиця 15

Технічні характеристики ділильних і ділильно–закатувальних машин

Потужність Марка або тип машини
ДРХ-2 Кузбас-68- -2М А2- -ХТН „Діва” РТ-2 „Коопера-тор” А2-ХЛ1-С9
Маса заготовки, кг 0, 5–2, 5 0, 4–1, 4 0, 2–1, 2 0, 4–2, 4 0, 4–1, 0 0, 05–2, 5 4 типи поршнів 0, 05–0, 22
Продуктивність, загот./хв.   35–96 8–60 13–40 48–56 12–75 40–100
Число мірних комірок, шт         1, 2, 3  
Потужність електродвигуна, кВт 1, 0 4, 0   1, 5 1, 5 1, 1 0, 65; 3, 0
Точність поділу, % ±2, 5 ±2, 5 ±2, 0 ±2, 0 ±2, 0 ±2, 5 ±2, 5
Габаритні розмі ри, м: довжина ширина висота              
Маса, кг          





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.