Тістомісильні машини неперервної дії

Машини неперервної дії складаються з дозаторів борошна (барабанного, стрічкового, вагового та ін.) і рідких компонентів (води, дріжджового, соляного і цукрового розчинів, жиру та ін.); з місильного корпусу (або корпусів) з від-діленнями для змішування і пластикації тіста; з одного або кількох місильних робочих органів; з консистометрів та інших автоматичних пристроїв для ста-білізації консистенції тіста. Конструкції і принципи роботи дозаторів сипких і рідких компонентів розглянуто раніше, а у цьому розділі розглядаються тільки схеми і принципи роботи місильних машин.

Лопатеві тістомісильні машини (Х–12Д, Х–26А, І8-ХТА-12/1, та ін.) рис. 32, а, б, д) відрізняються конструкціями лопатевих роторів і кількістю корпусів. В однокорпусну машину (рис. 32, а, б) борошно подається з дозатора по патрубку 4, а рідкі компоненти – по лотку (патрубку) 5, де вони змішуються у зоні змішу-вання під дією місильних лопатей ротора (роторів) 2. Лопаті мають ухил під ку-том 30...45˚ до осі обертання і переміщують тісто до перегородки 7, яка відділяє зону змішування від зони пластикації. Тісто перевалюється через перегородку 7, вимішується в зоні пластикації і випускається з машини крізь патрубок 6. Для зачищення лобових граней місильного корпусу застосовуються ножі 3, які закріплено на валу місильного ротора і обертаються разом з лопатками.

У двокорпусних лопатевих машинах ШТ-1м (рис. 32, д) у верхньому кор-пусі 1 змішуються компоненти, а у нижньому – пластикується тісто. Щоб тем-перувати тісто у період пластикації, нижній місильний корпус оснащено водя-ною сорочкою 15. Час замісу тіста регулюється засувкою 9.

У машинах з гвинтовими стрічковими робочими органами (рис. 32, в) пос-лідовність операцій така сама, як і в лопатевих машинах, але відсутня перего-родка 7, котра відділяє камеру змішування від камери пластикації, зате випу-

а) б) в)

г) д) е)

ж) з) і)

Рис.32. Тістомісильні машини неперервної дії: а, б, е- однокамерні лопатеві; в- однокамерні гвинтові стрічкові; г- однокамерні дискові;; ж, з- однокамерні з комбінованими робочими ор-ганами; д- двохкамерні лопатеві, наприклад ШТМ і ШТ-1М; і- двокамерні з комбінованими місильними органами, наприклад Р3-ХТО; 1-корпус; 2-лопатевий ротор; 3-ніж для зачищен-ня торцевих стінок; 4-живильний патрубок для борошна; 5-живильний лоток (або патрубок) для рідких компонентів; 6-випускний патрубок; 7-перегородка; 8-ротор з гвинтовим стріч-ковим місильним ротором; 9-регулююча заслінка; 10-хвилясті диски з вирізами; 11-гладкі диски; 12-нерухомі сектори; 13-камера попереднього змішування; 14-камера остаточного змішування (пластикації); 15-сорочка для темперування (нагрівання або охолодження); 16-місильний ротор зі шнеком; 17-нерухомі стержні; 18-подаючий шнек; 19-нерухомі лопаті; 20-шнеки; 21-діафрагма для регулювання випуску тіста; 22, 23-місильний і пластикуючий ро-тори; 24-перепускний патрубок

скний патрубок 6 має стінку, яка виходить вище дна корпусу і запобігає проска-куванню невимішаного тіста.

Машини А2-ХТТ з дисковими місильними органами (рис. 32, г) у зоні змішування мають хвилясті 10 (перші три також зубчасті), а в зоні пластикації – гладкі 11 диски. Для перемішування тіста служать нерухомі сектори 12, що зат-римують тісто, яке захоплюють диски. Після замісу тісто виводиться крізь пат-рубок 6.

Роторні тістомісильні машини ХТП системи М. Ф. Прокопенка (рис. 32, е) служать для замісу тіста протягом 3...4 с за допомогою лопатевого ротора 2, який обертається з частотою 1440 об/хв. Компоненти подаються крізь централь-ні отвори 4, 5 і під дією ротора відкидаються до периферії корпусу 1 з охолод-жуючою сорочкою 15, а потім відкидаються до центру лопатями ротора 2. Піс-ля кількох таких перемішувань тісто виводиться з машини крізь патрубок з ре-гулюючою заслінкою 9. Час у 3...4 с недостатній для того, щоб білково–клей-ковинний каркас набубнявів, тому тісто має довго відлежуватись або бродити в бродильному апараті для відновлення структури білково–клейковинного кар-касу. Крім того, щоб підтримати рівномірний склад тіста, треба використовува-ти високо стабільні дозатори як для борошна, так і для рідких компонентів.

Машина, яка входить до складу угорського агрегату ФТК-1000 (рис.32, ж), має корпус 1 з охолоджуючою сорочкою 15, в якому закріплені під кутом 120˚ нерухомі лопаті 17 і ротор із змішуючим шнеком 18 та лопатями 16. Готове тісто виходить крізь патрубок 6. Ця машина також виконує суперінтенсивний заміс тіста протягом 10...60 с за питомих витрат енергії 40...50 Дж/г тіста.

До машин з суперінтенсивним замісом належать також машини з комбі-нованими місильними органами системи „Контінуа” (фірма „Верднер унд Пфляйдерер”) і Р3-ХТО (СНД).

У машині „Контінуа” (рис. 32, з) компоненти змішуються на шнековому барабані і шнековому валу 20, а пластикація – на лопатевому обертальному ро-торі 2 і нерухомих лопатях 19, закріплених на корпусі 1. Тривалість замісу регу-люється діафрагмовим затвором 21. Питомі витрати енергії на заміс такі самі, як і в машині ФТК-1000 (40 Дж/кг).

Борошно і рідкі компоненти з дозаторів подаються в машину Р3-ХТО (рис. 32, і) крізь патрубки 4 і 5 та змішуються в камері попереднього змішуван-ня 13 за допомогою двох комбінованих шнекових, шнекових стрічкових, лопа-тевих і знову шнекових роторів. Після змішування тісто подається в камеру пластикації 14, де під дією двох валів 23, набраних з плоских зіркоподібних елементів, виконується остаточний заміс тіста. З машини тісто виводиться на стрічковий транспортер, на якому воно доброжує, одночасно рухаючись до тіс-тоділильної машини.

Технічні характеристики деяких найбільш поширених тістомісильних машин неперервної дії наведено у табл. 12.

Таблиця 12

Технічні характеристики тістомісильних машин неперервної дії