Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика курортно-рекреаційних ресурсів санаторно-курортних закладів




Необхідною умовою розвитку курортно-санаторного господарства є наявність і розподіл рекреаційних ресурсів. Рекреаційні ресурси - це синтез природних, природно-технічних і соціально-економічних геосистем та їх елементи, які можуть бути використані за існуючих технічних і матеріальних можливостей для організації курортно-санаторного господарства, планування перспектив його розвитку.

Рекреаційні ресурси, під якими розуміються компоненти географічного середовища (рельєф місцевості, зокрема, пам'ятники природи), лікувально-оздоровчого відпочинку (кліматичні, грязьові, гідромінеральні), оздоровчого відпочинку (річки і водосховища, пляжі, лісові зони) та об'єкти антропогенної діяльності (культурно-історичні і архітектурні пам'ятки) входять до складу туристсько-рекреаційної інфраструктури. Завдяки таким властивостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість і цілющо-оздоровча значущість, вони можуть бути використані для організації різних видів і форм рекреаційних занять: відпочинку, туризму, оздоровлення і є найважливішою складовою рекреаційного потенціалу.

Якість рекреаційних ресурсів відображає сприйняття людиною тих властивостей природних комплексів, які в інтегральній формі виражають його найбільш унікальні оздоровчі властивості з погляду психологічного, фізичного й емоційного стану. Оскільки естетичне сприйняття, на відміну від фізичного, індивідуальне, а використання окремих властивостей рекреаційних ресурсів багатогранне і неоднозначно, в основу їх оцінювання мають бути покладені такі положення:

– висока якість відпочинку забезпечується різноманіттям можливостей (лікувальних, спортивних, пізнавальних, естетичних і ін.);

– первозданність, незвичність, самобутність рекреаційних ресурсів визначають їх загальнолюдську цінність;

– потреба людини в спілкуванні з природою природна і має бути неодмінно задоволена;

– природні рекреаційні ресурси характеризуються вичерпанням, мають обмежені можливості до відновлення, незамінні, тому економічна діагностика рекреаційного потенціалу і регулювання його використання необхідні для ведення національної політики розвитку рекреаційної діяльності [21].

Діагностика дає змогу оцінити перспективність і доцільність розміщення в тому або іншому регіоні певних рекреаційно-туристичних об'єктів, а також виявити можливість їх розвитку з урахуванням всієї сукупності ресурсних і соціально-інфраструктурних обмежень.

Економічне оцінювання рекреаційного потенціалу включає ряд етапів, серед яких:

1. Розробка класифікації цінності природних рекреаційних ресурсів, інструментарію і методів їх оцінювання.



2. Визначення чинників, що впливають на оцінку рекреаційного потенціалу.

3. Розробка методів економічного оцінювання рекреаційного потенціалу території.

На сучасному етапі оцінювання курортно-рекреаційних ресурсів здійснюється за трьома напрямами:

- лікувально-оздоровчим,який визначає міру функціональної придатності ресурсів для санаторно-курортного лікування та відпочинку. Оцінювання проводиться на основі природно-кліматичних, санітарно-гігієнічних, господарсько-містобудівельних та інших факторів;

- емоційно-естетичним,який характеризує рівень емоційно-психологічної придатності ландшафту території і сприяє лікувально-оздоровчому процесу. У такому разі оцінювання проводиться на основі факторів виразності і натуральності ландшафту, співмірності побудови з природним середовищем, збереженості природних угруповань тощо;

- культурно-пізнавальним, який визначає міру привабливості території на основі факторів оригінальності поєднань елементів природи, історичної і художньої цінності пам’яток, науково-технічної новизни споруд тощо.

Поняття „рекреація” визначається як: розширене відтворення фізичних, інтелектуальних і емоційних сил людини; будь-яка гра, розвага тощо, використовувані для відновлення фізичних і розумових сил; найбільший сегмент індустрії дозвілля, що швидко розвивається, зв'язаний за участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі, здійснюється переважно протягом уїк-енду; перебудова організму і людських популяцій, що забезпечує можливість активної діяльності за різних умов, характеру і змін довкілля; цивілізований відпочинок, що забезпечується різними видами профілактики захворювань у стаціонарних умовах, екскурсійно-туристськими заходами, а також у процесі занять фізичними вправами [19].



Найважливішими функціями сучасної курортно-рекреаційної системи є: оздоровча (санаторно-курортне лікування); реабілітаційна; превентивно-валеологічна (популяризація і ведення здорового способу життя); рекреаційно-анімаційна.

Кожна функція курортно-рекреаційної системи вимагає специфічних технологій, які повинні застосовуватися комплексно. У лікувальних функціях пріоритет віддається природним лікувальним чинникам і нетрадиційним методам лікування, спрямованим на розширення резервів здоров'я; у рекреаційних функціях – циклам занять, що підвищують духовне здоров'я та етичні орієнтири суспільства.

Курортно-рекреаційна система, що є однією з форм рекреаційної системи, виникла в результаті взаємодії трьох суперсистем: суспільства, природи і промислового виробництва. Вона давно стала частиною соціально-економічної сфери, причому на сьогодні все чіткіше виявляється економічний аспект діяльності курортів.

Оптимальна організація лікування передбачає високі вимоги до рівня обслуговування та благоустрою території. Це можна побачити на прикладі організації обслуговування в Бердянську та Євпаторії, на території яких компактно розміщені спеціалізовані заклади обслуговування - магазини, кав’ярні, ресторани, кінотеатри, відеосалони, концертні зали, що створює оптимальні умови для відпочинку. Інтереси людей, що лікуються в санаторно-курортних закладах, не обмежуються лікувально-гігієнічними процедурами. Життя на курорті є багатоаспектним. Організовуються прогулянки, екскурсії пам'ятними місцями, що є важливою частиною комплексного лікувального процесу. Тому все це має знайти відображення у структурі закладів лікувально-курортних зон.

Розглянемо декілька курортів України.

Бердянськ та Євпаторія розташовані саме на тій місцевості, де є оптимальний набір природно-лікувальних факторів та необхідні умови для їх застосування з лікувальне-профілактичною метою. Недаремно вони офіційно визнані курортами загальнодержавного значення.

Курорт Бердянськ – бальнеологічний, грязьовий і кліматичний приморський курорт, розташований на північному березі Азовського моря в Запорізькій області. Кліматична характеристика: сухе жарке літо (температура повітря до 33°С), м’яка зима з нестійким сніговим покровом. Сезон купання в Азовському морі – з травня по вересень (вода прогрівається до 26-30°С). Морські пляжі піщані. Сприятливе поєднання морського і степового повітря. Природні лікувальні чинники: приморський клімат, мулові пелоїди, ропа лиманів, мінеральні хлоридні натрієві йодо-бромні води з мінералізацією від 12 до 60 г/дм³, слабомінералізована хлоридна натрієва мінеральна вода “Бердянська”. Показання для направлення на курорт: хвороби опорно-рухової системи, кровообігу, органів дихання, нервової системи, ендокринної, сечостатевої системи, порушення обміну речовин.

Кирилівка – кліматичний і грязьовий приморський курорт місцевого значення в Запорізькій області. Знаходиться на березі Азовського моря і Утлюгського лиману, відокремленого від моря піщаною косою. Розташований на висоті 10 м над рівнем моря, за 40 км від залізничної станції.

Кліматична характеристика: клімат помірно континентальний, степовий. Тепле літо з температурою повітря в липні до +25°С, м’яка зима з температурою повітря в січні до -6°С. Берег моря – пологий, піщані пляжі – протяжністю більше ніж 250 м.

Природні лікувальні чинники: мулові сульфідні пелоїди, ропа Утлюкського і Молочного лиманів хлоридно-сульфідного натрієво-кальцієвого типу, хлоридні натрієві розсоли.

Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, дихання, гінекологічна патологія.

Курорт Євпаторія (о. Крим) – старий приморський бальнеогрязьовий і кліматичний курорт. Знаходиться на березі Каламітської затоки Чорного моря. Кліматична характеристика: тривале жарке літо, суха тепла осінь, велика кількість сонячних днів (до 257), відсутні різкі коливання температури повітря. Характерні морські бризи, поєднання теплого морського і степового клімату, цілюще повітря лиманів. Пляжі – піщані, морське дно – піщане. Сезон купання в морі – з травня по вересень.

Природні лікувальні чинники: сприятливі кліматичні умови чорноморського курорту, мулові пелоїди, ропа Мойнакського озера, мінеральні термальні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води, бромисті хлоридні натрієві води високої мінералізації, гідрокарбонатно-хлоридна натрієва борна, гідрокарбонатна хлоридна натрієва мінеральна вода. Є міський бювет мінеральної води, свердловина № 13. Крім санаторно-курортного лікування дітей і підлітків, широко організоване їх оздоровлення. Функціонують 37 санаторіїв, в тому числі 10 спеціалізованих дитячих санаторіїв МОЗ України і МОЗ АР Крим, санаторії для дітей з батьками, дитячі оздоровчі центри, санаторні дитячі садки для дошкільнят.

Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної, дихальної систем, сечостатевої, ендокринної, системи травлення, порушення обмінних процесів, шкіри, наслідків радіаційної дії.

Феодосія – приморський кліматичний бальнеогрязьовий курорт у Криму. Знаходиться за 116 км від м. Сімферополь на березі Феодосійської затоки. Кліматична характеристика: помірно континентальний клімат. Тепле літо із середньомісячною температурою повітря в липні +24°С, м’якою зимою із середньомісячною температурою повітря в січні +1°С.

Природні лікувальні чинники: приморський, степовий клімат, сульфатно-хлоридна натрієва вода (мінералізація 4,6–5,5 г/дм3), сульфідні хлоридні натрієві води (мінералізація 6,5–10,0 г/дм3).

Показання для направлення на курорт: захворювання органів дихання, травлення, опорно-рухового апарату, нервової системи і органів кровообігу.

Ялта – найстаріший кліматичний приморський курорт у Криму. Кліматична характеристика: м’який середземноморський клімат, жарке літо із середньомісячною температурою повітря в липні +24°С, нетривала м’яка зима. Переважають ясні сонячні дні. Відносна вологість повітря нижча, ніж на курортах Кавказу. Тривалий сезон купання в морі (з травня по жовтень).

Курорт Трускавець (Львівська обл.) - один з найбільш привабливих бальнеологічних курортів України і один з найстаріших у Європі. Він розташованій у мальовничій долині на північ від передгір’я Східних Карпат, на висоті 350 м над рівнем моря. Це надзвичайно гарне місто: око милують чарівні пейзажі пологих лісових схилів і стрімких рік. Тут теплий і помірно вологий клімат, недовга зима, за нею - квітуча весна, тепле літо та тривала золота осінь. Залізниця з’єднує курорт з багатьма містами України, з країнами СНД, Балтії, Західної Європи. Трускавець - тиха, екологічно чиста зона, щедра на різні земні та підземні багатства. На його території - чималі запаси підземних мінеральних вод з 14 природними джерелами та пластами гірського воску - озокериту. Славиться курорт унікальними мінеральними водами, такими як: Нафтуся, Марія, Броніслава, Юзя, Софія, лікувальним озокеритом, а також сіллю Барбара. Тут успішно лікують хвороби печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин та багато інших.

Перше дослідження мінеральної води та лікування було здійснене на початку XIX ст. Трускавець як курорт розпочинався із сольових мінеральних купелів. Датою заснування здравниці вважається 1827 р., коли було споруджено перше невелике приміщення на вісім ванн. З того часу можливості значно зросли, тепер призначаються різні лікувальні комплекси із застосуванням мінеральних вод для зовнішнього та внутрішнього застосування.

Сьогодні Трускавець - це 19 комфортабельних санаторіїв, 20 пансіонатів та дитячих оздоровчих таборів. Щороку у невелике прикарпатське містечко на Львівщині приїжджає близько 200 тис. осіб з усієї України та інших країн. Одночасно тут перебуває від 15 до 18 тис. осіб із різних регіонів нашої країни та з-за кордону. У Трускавці здійснюється лікування захворювань нирок та сечовивідних шляхів, сечокам’яної хвороби, печінки та жовчовивідних шляхів, органів травлення, порушення обміну речовин та ін.

В адміністративно-територіальних межах Трускавця було створено першу в Україні вільну економічну зону (ВЕЗ), яка почала функціонувати з 01.01. 2000 р. Метою створення ВЕЗ „Курортополіс - Трускавець” є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження й ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток рекреаційного туризму. Створення ВЕЗ „Курортополіс - Трускавець” для України є важливим елементом розвитку туризму, адже це:

- зразок моделі розвитку рекреаполісів, курортополісів і рекреаційних зон, можливість відпрацювання нових методів і принципів організаційного управління санаторно-курортними закладами України в ринкових умовах господарювання;

- можливість відпрацювання нової форми оздоровлення населення й організації фінансування системи охорони здоров’я;

- відпрацювання та поширення в Україні нових технологій: діагностики й прогнозування, рекреації та лікування, сервісу, навчання, екологічних досліджень, озеленення й курортної архітектури, біотехнологій профілактичної та відновлювальної фітотерапії, утилізації відходів;

- відпрацювання методів формування ринку санаторно-курортних послуг, організації ефективного і систематизованого оздоровлення населення України.

Курорт Моршин (Львівська обл.) - відомий бальнеологічний курорт, профілем якого є лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, цукрового діабету, нирок, простати.

Сьогодні курорт Моршин - це шість комфортабельних санаторіїв, ДП
„Бальнеологічна лікарня курорту Моршин”, бювет мінеральних вод, підпорядкованих ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, та чотири здравниці інших відомств. У Моршині функціонують: їдальня лікувального харчування „Здоров’я” на 800 місць, кінотеатр на 450 місць, палац культури з кіноконцертним залом на 700 місць, є загальнокурортна бібліотека, танцювальний зал тощо.

Основний лікувальний фактор - мінеральні води джерел № 1, 6 з хлоридно-сульфатним, калієво-магніво-натрієвим складом солей.

Діяльність усіх оздоровниць спрямована на підвищення якості та ефективності лікувально-діагностичної роботи, оптимізацію лікувально-реабілітаційного процесу з використанням нових методик і фізичних факторів.

У перспективі планується поєднати послуги санаторно-курортного лікування з послугами туризму та відпочинку, що сприятиме підвищенню рівня комфортності існуючої санаторно-курортної бази. Це забезпечить швидку самоокупність вкладених у курорт інвестиційних коштів, сприятиме покращенню транспортного сполучення. Компактність курортного комплексу має екологічні переваги, робить його зручним для користування споживачами послуг курорту Моршин.

Про сучасну функціональну спроможність санаторно-лікувальних можливостей курорту Моршин свідчить аналіз його роботи за 2004 р. та різнопланові статистичні дані, які розкривають функціональні аспекти надання послуг у межах санаторно-курортного комплексу, а також відображають витрати на їх надання.

Відповідно до класифікації, бальнеологічними вважають курорти, що мають природні джерела мінеральної води. Мінеральні води використовуються для внутрішнього прийому на питних курортах і зовнішнього застосування у вигляді загальних і місцевих ванн, душей, зрошувань кишечнику, купань. Залежно від характеристики лікувальних мінеральних вод визначено показання для бальнеолікування [4].

Грязьові курорти набули розвитку в місцевостях з покладами лікувальних грязей (пелоїдів), часто вони розташовані недалеко від їх родовищ. Серед лікувальних грязей прийнято виділяти шість типів: сульфідні, торф’яні, сапропелеві (прісноводні мули), сопкові, гідротермальні грязі, глинисті мули. У лікуванні ширше використовують мулові сульфідні і торф’яні полоїди [4].

Кліматичні курорти функціонують у місцевостях зі специфічними властивостями кліматичних умов різних типів (приморський, степовий, лісовий та ін.). Як правило, бальнеогрязьові курорти також відрізняються особливостями клімату і впливають комплексно на фізіологічний стан організму [4]. Абетковий перелік основних вітчизняних курортів наведено в додатку А.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2020 год. (0.015 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал