Вторинний туберкульоз легень

Вогнищевий туберкульоз легень

Вогнищевий туберкульоз легень (ВТЛ) характеризується наявністю різного ґенезу та давності невеликих (до 10мм у діаметрі, переважно продуктивного ха­рактеру), вогнищ у межах 1 - 2 сегментів в одній або обох легенях та малосимптомним перебігом.

Серед осіб, які вперше захворіли на туберкульоз, вогнищеві форми діагностуються у 8 – 12% випадків.

Розрізняють 2 варіанти вогнищевого туберкульозу легень:

1) у фазі інфільтрації (м'яковогнищевий);

2) у фазі ущільнення і розсмоктування (фіброзно-вогнищевий)

За розміром усі вогнища поділяються на малі - до 3мм в діаметрі, середні - від 4 до 6мм і великі - від 7 до 10мм.

Патогенез. Дуже рідко вогнищевий туберкульоз може виникати як первинний. Як правило, ця форма туберкульозу вторинного походження і виникає внаслідок:

а) екзогенної суперінфекції;

б) ендогенної реактивації старих (кальцинованих) туберкульозних вогнищ, рубців або індуративних полів, що утворилися після перенесеного в минулому первинного туберкульозу.

Реактивація післятуберкульозних змін виникає внаслідок перетворення L-форм збудника, які здатні розмножуватись. Реверсії мікобактерій туберкульозу сприяють різні причини, що знижують набутий імунітет. До них належать гострі і хронічні захворювання (грип, НЗЛ, цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, пневмоконіози, наркоманія, алкоголізм, СНІД, психічні розлади). Реактивації може сприяти і екзогенна суперінфекція.

Патоморфологія. При екзогенній суперінфекції в першу чергу зміни виникають в стінці апікальних часточкових бронхів, розвивається казеозний панбронхіт. У подальшому запальний процес переходить на альвеоли, де утворюються ділянки ексудативного або продуктивного запалення

При загостренні процесу внаслідок ендогенної реактивації лейкоцити проникають у вогнище і за рахунок протеолітичних ферментів розплавляють казеозний некроз. Фіброзна капсула навколо вогнища інфільтрується лімфоцитами і розпушується; навколо та­кого вогнища розвивається зона перифокального неспецифічного запалення. Надалі виникає ураження бронхів. Це відбувається внаслідок поширення мікобактерій (лімфатичними судинами) і казеозних мас на перибронхіальну тканину і розвитку панбронхіту. Якщо казеозні маси прориваються в просвіт бронха, то виникають нориці.

Клініка. Більшість хворих на вогнищевий туберкульоз не відмічають ніяких симптомів захворювання. Разом з тим, при вогнищевому туберкульозі можуть спостерігатись незначні симптоми інтоксикації і симптоми ураження органів дихання. Інтоксикаційний синдром проявляється тривалим субфебрилітетом, зниженням апетиту і працездатності, пітливістю, нездужанням. Хворі можуть скаржитись на покашлювання з незначним виділенням мокротиння. Симптоми інтоксикації характерніші для свіжих (м'яковогнищевих) форм вогнищевого туберкульозу, тобто вогнищевого туберкульозу у фазі інфільтрації), а ураження органів дихання - для хронічних (вогнищевий туберкульоз у фазі ущільнення). Привогнищевому туберкульозі у фазі інфільтрації перкуторні зміни відсутні. Аускультативно можна виявити фокусні хрипи за наявності розпаду. Лікування полягає у проведенні курсу антимікобатеріальної терапії.

При вогнищевому туберкульозі у фазі ущільнення і звапнення (фіброзно-вогнищева форма) часто утворюються бронхоектази, які є причиною виділення мокротиння, а в деяких випадках - кровохаркання.

Верхівки легень зморщені, а тому чітко видно надключичні і підключичні ямки. Верхній край трапецієподібного м'яза млявий і атрофічний. Перкуторно над верхівками визначається притуплення, а при аускультації може бути ослаблене або жорстке дихання, а також вологі хрипи. Причиною хрипів є виражений фіброз і утворення бронхоектазів. Нарешті, при вогнищевих формах туберкульозу може розвиватись обмежений перифокальний сухий плеврит.

Рентгенологічними ознаками:

1) м'яковогнищевого варіанту процесу є слабої і середньої інтенсивності вогнищеві тінеутворення з нечіткими контурами і посиленням судинного малюнка ураженої ділянки легені;

2) фіброзно-вогнищевого ВТЛ — інтенсивні вогнища з чіткими контурами (при загостренні або рецидиві процесу чіткість контурів може втрачатися) і (або) фіброзні зміни в межах не більше двох сегментів.