Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Декомпресія шлунка та кішок.






Показання: Резекція шлунка, гастректомія, резекція відрізків тонкої та товстої кишок, прояви механічної та динамічної непрохідності. Техніка: Зонд рекомендується вводити в шлунок хворого, який знаходиться в напівсидячому положенні, через один з носових ходів. Діаметр зонду не повинен перевищувати 5-6 мм. Перед введенням його потрібно обробити гліцеріном. При проходженні оливи зонда через ротову частину глотки хворому рекоменчують зробити декілька ковтальних рухів. Надходження зонда у шлунок визначають виходженням з нього шлункового вмісту або повітря.

У тих випадках, коли зонд провести через носові ходи неможливо, його проводять через порожнину рота. Слизову оболонку ротової частини глотки змазують 2% розчином дикаїну, кінець шлункового зонда укладають на корінь язика і хворий робить ковтальний рух.

Заповнення балонів повітрям контролюють за станом заповнення повітрям гумових балончиків, розташованих на повітряновідних каналах. Через зонд, проведений до шлунка аспірують вміст. Шлунок промивають холодною водою до " чистої води".

Можна застосувати ще один спосіб введення зонду Блекмора-Сингстекена. Для цього тонкий шлунковий зонд проводять через нижній носовий хід. При попаданні зонду до трахеї з'являється сильний кашель. Тому зонд потрібно підтягнути, не видаляючи його з носового ходу, змінити положення голови і повторити маніпуляцію.

При необхідності промивання шлунка до зовнішнього краю зонда, за допомогою скляного перехідника /трубка довжиною 2-3 см/, внутрішнім діаметром І см/ приєднують гумову трубку довжиною біля одного метра. На кінець цієї трубки одягають лійку вмістом 0, 5 л, бажано скляну, можливо металеву.

Держачи лійку вертикально на рівні колін хворого, наливають до неї промивну рідину (чиста вода, кімнатної темпер., 2, 0% розчин натрію гідрокарбонату, слабо-рожевий розчин калію перманганату або розчин кислоти при опіку лугом) і обережно підіймають вище рівня рота. Як тільки рівень рідини у лійці досягне трубки, лійку опускають донизу, тримаючи її, як досі, у вертикальному положенні. При цьому рідина з шлунка за законом сполучних судин надходить зворотно у лійку. Як тільки лійка заповнюється, вміст її виливають і знову заповнюють свіжою рідиною. Процедуру про­довжують до тих пір, поки промивні води не бущть чистими і прозорими. Для цього потрібно 8-Ю літрів рідини.

При опіку стравоходу сильний біль у едохці і стравоході. Для знеболення застосовують наркотики, 2, % рсзчин дшсаіну, 5, 0-10 % новокаїну, яким хворий спочатку прополоскує ротову порожнину, а потім ковтає. Промивання шлунка при цьому починають з введення великої кількості теплої води, а потім нейтралізуючих речовин. У випадку опіку лугом

 

 

використовують 1% розчин лимонної кислоти, 0, 1-0, 3% розчин оцтової кислоти (1 частина столового оиру на 10-20 ч. води), 0, 1% р-н кислоти хлористоводнево- чи борної. При отруєнні кислотою використовують 2% розчин натрію гідрокарбонату. Крім шлунка, слід промивати і стравохід. Після цього, не виймаючи зонд хворому дають декілька ковтків 5-10% розчину новокаїну, а потім велику кількість однієї з нейтралізуючих речовин. Це можливо при введенні зонда через ніс. Випита рідина обмиває стравохід і, потрапивши до шлунка, вільно відтікає по зонду в миску. Через 15-20 хв. дають пити 5-10% розчин новокаїна і через 5 хв. після цього продовжують промивання нейтралізуючим розчином.

При відсутності зонда або можливості ввести його, можна запропонувати хворому випити протягом 10 хв. 5-7 склянок теплої води або нейтралізуючого розчину і негайно викликати блювоту, подразнюючи корінь язика марлевим тупфером. Проте цей метод слід визнати недостатньо ефективним при багатьох патологічних станах.

Можливі ускладнення. Кровотеча з вирикознорозширених вен стравоходу.

Першу допомогу при даному ускладненні надають гемостатичними речовинами. При інтенсивній кровотечі вводиться зонд Блекмора-Сингстекена.

Після видалення вмісту шлунка, зонд (при одномоментній декомпресії шлунка) виймають. В залежності від мети введення, зонд можна залишити у шлунку на 4-5 днів.

Для декомпресії кишок застосовують зонд Еббота або спарені -дуоденальні зонди, які мають бокові отвори. Декомпресію кишов можна виконати введенням зонду через назогастральний шлях, мікрогастростому і цекостому. Найбільш фізіологічним і малотрав-матичним назогастральний шлях введення зонду. Бажано вводити трубку на довжину всічї тонкої кишки і через неї аспірувати весь вміст. Заінтубованими кишки повинні бути до появи перистальтики. Інтубація кишок виконується під час лапаротомії.

Протипоказання: Важка патологія кровообігу або недостатність легень у стані декомпенсації при яких назогастральну декомпресію проводити не бажано. У таких випадках показана декомпресія за допомогою мікрогастростоми.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.