Аналіз лексики у листах Тараса Шевченка.

Вступ

Кожна людина має своєрідний індивідуальний мовний «портрет», мовний «паспорт», у якому відображено всі її національно-естетичні, соціальні, культурні, духовні, вікові та інші параметри.

Мовний портрет кожної особистості є явищем унікальним, адже відображає індивідуальний, неповторний для кожної людини життєвий досвід, почуття, переживання.

Мовне портретування літературних світочів дозволяє нам глибше осягнути особистість культурних діячів, зрозуміти внутрішній світ письменників, дізнатися про душевні переживання, про ситуації, які вплинули на написання того чи того твору. Однією із найголовніших функції, яку виконує мовне портретування є самохарактеристика, адже ми можемо дізнатися як автор ставився до себе самого, до власної мистецької діяльності.

Листування Тараса Григоровича Шевченка відкриває перед нами надзвичайний автопортрет людини та митця, а також є ключем до творчості та серця поета. Саме у епістолярії Кобзар відкриває свій внутрішній світ, душевні переживання. Листи є унікальним джерелом розуміння ставлення письменника до себе та до інших, адже саме мовні характеристики адресатів та самохарактеристики адресанта дозволяють об’єктивно оцінювати стосунки між людьми, відношення до себе.

Аналіз лексики у листах Тараса Шевченка.

У епістолярії Тараса Григоровича Шевченка зафіксовано такі групи лексики на позначення самономінацій:

Назви людей: Трохи-трохи не ідіот, К. Дармограй, старый друг, поклонник, отец, іменинник Т. Шевченко, сусід, друг-товариш, отец, советник, гость, син.

Соціальні поняття: господар, земляк, слуга, школяр, учитель Киевского университета, невольник, бурлака.

Маргінальні поняття: настоящий попрошайка, сірома, сирота круглый, безталанный старый кобзар, сердешний сирота, фарисей.

Військові поняття: солдат, рядовой солдат, гарнизонный солдат, гарнадер, гетьманець, гайдамацький батько.

Номінації на позначення мистецьких професій: сочинитель, свободный художник, кобзар, поет, маляр, художник.

Назви на позначення рис характеру, душевних якостей та почуттів: бессовестный, беспредельно преданный, безталанний, серцем преданный, себялюбивое создание, дурний, щирий, здоровий, веселий, вечно искренний и благодарный, сердечно преданный, оклеветанный, глубоколюбящий, ледащо, ентузіаст, сиріч дурень, жрець спиртуозностей, погань, чортзна-що, виршеплет, флегма, тугий мовчан, нехитростный, шануючий, сердечно любящий.

Номінації на позначення зовнішності: …курносого лысого старичка в белом кителе; пугало вороне.

Для підпису поет використовує ініціали: Т. Ш., Т., Ш.

Свої листи Тарас Шевченко підписує зазвичай Т. Шевченко, рідше використовує лише ім’я (Тарас) або прізвище (Шевченко).

Письменник найповніше характеризує себе за допомогою образних найменувань, наприклад епітетів: любящий и уважающий вас, сирота круглый, совершенно одинокий, покинутий, бідний Дармограя, искренний друг, настоящий попрошайка, сирота круглый, безталанный старый кобзар, сердешний сирота, свободный художник, …вольним чоловіком, якийсь-то Шевченко, нечепурного Тараса, покорный слуга, одинокий, щирий ваш Т. Шевченко, преданный вам Т. Шевченко, мене мізерного, рядовой солдат, вашому удячному і безталанному землякові, бедный художник, один-однісінький, один-одинешенек, малороссийский виршеплет, безжизненый флегма, недотепний, убогий, нікчемний; совершенно счастлив нехитростный ваш друг; искренний нелицемерный поклонник всего прекрасного и благородного на земле; сірома одинокий; закадишний друг; по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу.

порівнянь: Служу как истинный солдат; роздавить, як ту вошу меж нігтями; їх тепер так небагато, як у того Лазаря, що сліпці співають по ярмарках; выношу, как мать младенца в своей утробе, я как мастер, выученный не горем; я тепер точнісінький, як той москаль, що змальовав Кузьма Трохимович панові, що дуже кохався в огородах; только я один, как отколотая щепка, ношуся без пути-дороги по волнам житейского моря; лысина, что твой арбуз; як той щирий віл, запрягся я в роботу, — сплю на етюдах; пропащий чоловік, та й більш нічого; я тілько не фарисей, не идолопоклонник такий, як оті християни — сіпаки і брехуни; я как незванный, непрошенный гость постучался в ваши двери; навязавшийся вам друг, брат и, наконец, отец — и, разумеется, совітник; нездоров и так гнусно ослабел, что едва пером двигаю.

метафор: поклонник прекрасного;

фразеологізмів: хоть і ликом шитого, та все-таки земляка вашого. Смеюся сквозь слезы, что делать, слезами горю не пособить, а уныние – грех великий. Только одни бесталанные одинокие сіроми – такие, как я тепер, – в одиночестве, на чужині, способны ощущать то счастие, ту великую радость, какую я почувствовал, получивши твое сердечно-дружеское письмо. А мене ще лихо не взяло. Я лучче тричі чорта в [...] поцілую… Утомився, неначе копу жита за одним заходом змолотив. Дурень думкою багатіє, як то кажуть. …коли чоловік чого добре шукає, то й найде: так і зо мною тепер трапилось. Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике б само зробилося.