Підсумки операції

Яссько-Кишинівська операція зробила великий вплив на подальший хід війни на Балканах. В ході неї були розгромлені основні сили групи армій «Південна Україна», виведена з війни Румунія, були звільнені Молдавська РСР і Ізмаїльська область Української РСР. Хоча до кінця серпня більша частина Румунії все ще знаходилася в руках німців та пронацистських румунських сил, вони вже не змогли організувати на території країни потужних оборонних рубежів.

31 серпня війська 2-го Українського фронту вступили до Бухаресту, зайнятого румунськими повстанцями. Бої за Румунію продовжувалися до кінця жовтня 1944 року (Румунська операція). 12 вересня 1944 року в Москві радянський уряд від імені союзників — СРСР, Великобританії і США — підписав угоду про перемир'я з Румунією.

Яссько-кишинівська операція увійшла до історії військового мистецтва як «Яссько-Кишинівські Канни». Вона характеризувалася майстерним вибором напрямів головних ударів фронтів, високим темпом наступу, швидким оточенням і ліквідацією крупного угрупування противника, тісною взаємодією всіх видів військ. За підсумками операції 126 з'єднань і частин удостоєно почесних найменувань Кишинівських, Ясських, Ізмаїльських, Фокшанських, Римникських, Констанцських і інших.

Яссько-Кишинівська наступальна операція, мабуть, одна з небагатьох крупних стратегічних операцій Великої Вітчизняної війни, в якій перемога над ворогом була досягнута порівняно малими жертвами. В ході операції радянські війська втратили 12, 5 тисяч чоловік, тоді як німецькі і румунські війська втратили 18 дивізій. 208 600 німецьких і румунських солдатів і офіцерів попали в полон.

→

Східно-Карпатська операція (8 вересня 1944 — 28 жовтня 1944) — стратегічна наступальна операція військ 1-го Українського (маршал І. С. Конєв) і 4-го Українського (генерал армії І. Ю. Петров) фронтів у Східних Карпатах.

Загальна чисельність військ Червоної Армії становила 246 тис. чоловік. З боку німців протистояли армійська група генерала Г. Хейнріці в складі німецької 1-ї танкової армії та 13-ї піхотної дивізії 1-ї угорської армії, всього близько 300 тис. чоловік.

Бойові дії в Східних Карпатах складались з двох операцій. Перша — Карпатсько-Дуклінська — проводилася, щоб допомогти Словацькому повстанню, яке розпочалось 29 серпня. Друга — Карпатсько-Ужгородська — для прориву на Угорську рівнину і оточення німецьких військ у Трансільванії.

У результаті проведення Східно-Карпатська операція радянські війська прорвавши укріплення Лінії Арпада перейшли Карпати, зайняли територію Закарпатської України і створили умови для подальшого просування в Чехословаччину.