Класифікація водних туристичних маршрутів України.

Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних човнах різних класів. Усього річок із довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) - 14. Усі річки України відносяться до одного кліматичного типу - переважно снігового живлення з весняною повінню.

Однак, через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи - ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону.

До першої групи - річки низовин - належать річки Придніпровської, Поліської низовин та Полтавської рівнини. Це такі річки, як Дніпро з його правою притокою р.Прип'ять (яка, в свою чергу, приймає праві притоки - річки Стир, Стохід та інш.) та лівими притоками - Десна з Сеймом та Остром, Сула, Псел, Ворскла, а також річки басейну Сіверського Донця. Ці річки течуть по місцями заболоченій рівнині, мають безліч заток та стариць. Живлення -змішане, і хоча снігове живлення у них стоїть на першому місті, викликаючи весняну повінь, значну роль відіграють також грунтові та дощові води. Рівень води впродовж сезону туристських сплавів змінюється у незначній мірі. Похил русла не перевищує кількох сантиметрів на кілометр, течія слабка, ії швидкість не перевищує 2-4 км/год. На цих річках можливе проведення водних походів до І категорії складності. Їх проходження доступне для туристів-початківців, а маршрути по них рекомендовано для самостійної розробки, через що вони не включені до переліку класифікованих маршрутів. Для більшості перерахованих річок рекомендується сплав на байдарках, хоча не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплава - з березня до листопада включно.

Друга група річок - річки височин. До них віднесено річки, що протікають в межах Волинської, Придніпровської, Подільської та Передкарпатської височин. Це праві притоки Прип'яті (Горинь, Случ, Тетерів, Уж), права притока Дніпра - річка Рось, річки басейну Південного Бугу, у т.ч., Бужок, Гірський Та Гнилий Тікич, Синюха, Уманка, а також верхів'я р.Дністер та її ліві притоки - Збруч, Смотрич, Жванець, Жванчик тощо. Русла цих річок перетинають виходи різних за стійкістю гірських порід, через що в них утворюються численні пороги та перекати. Похил русел цих річок значно більший - від 0, 4 до 1 м/км русла. Живлення - змішане, але снігове живлення у них стоїть на першому місці, викликаючи весняну повінь під час танення снігу. Тривалі дощі можуть викликати значні наводки. Стік багатьох річок у значній мірі зарегульовано греблями, тому рівень води у них впродовж сезону сплаву за звичайних умов мало змінюється. Річки цієї групи дають можливість проводити водні походи до 2-3 категорії складності. Найбільш складними тут є пороги р.Південний Буг в її нижній частині, такі, як Червоні ворота (Нижній Мігійський) нижче с.Мігія та Гард біля м. Вознесенськ.

Річки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах, в залежності від сезону та виду суден маршрути на річках Карпат класифікуються до IV категорії складності з елементами V к.с. З огляду на характер перешкод, їхня категорійність видається дещо заниженою, але це питання потребує подальшого вивчення і обгрунтування. Маршрути по річкам Карпат можна рекомендувати тільки групам, що мають досвід походів не нижче ІІІ категорії складності по порожистих ріках. До цих груп висуваються вимоги володіння прийомами веслування, відчалювання та причалювання до берега, вміння взаємодіяти на бурхливій воді, мати навички організації рятувальних робіт.