Реферат 2

1. Призначення, головні користувачі і види бухгалтерського обліку і звітності в ринковій економіці.

2. Способи підготовки і структура звіту про прибутки і збитки.

3. Облік поточних і капітальних витрат.

4. Сутність позамовного методу калькулювання собівартості готової продукції.

5. Облік амортизації і методи нарахування амортизації.

6. Системи обліку.

7. Облік і амортизація нематеріальних активів.

8. Особливості безперервної і періодичної системи обліку на підприємствах.

9. Методи прогнозування сумнівної дебіторської заборгованості.

10. Облік векселів виданих.

11. Особливості обліку основних засобів.

12. Облік рахунків до отримання і отриманих векселів.

13. Метод оцінки товарно-матеріальних запасів за цінами останніх закупівель.

14. Метод оцінки товарно-матеріальних запасів за середньою вартістю.

15. Сутність попроцесного методу калькулювання собівартості готової продукції.

16. Показники, які характеризують систему обліку в країні та основні складові облікової системи на рівні підприємства.

17. Фінансові звіти, їх структура і взаємозв'язок.

18. Особливості обліку довгострокових і поточних інвестицій за міжнародними стандартами обліку.

19. Сутність обліку як інформаційної системи.

20. Основні етапи облікової процедури.

21. Особливості обліку власного капіталу у корпораціях за міжнародними стандартами обліку.

22. Облік емісія акцій, виплати дивідендів (грошима, акціями), викупу акцій.

23. Особливості обліку витрат на рахунку “незавершене виробництво” при попроцесному методі калькулювання собівартості.

24. Суть принципу консерватизму у бухгалтерському обліку.

25. Сутність обліку виробничих витрат при використанні бухгалтером попроцесного методу калькулювання собівартості.

26. Особливості обліку довгострокових пасивів.

27. Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку.

28. Особливості формування Звіту про прибутки та збитки.

29. Завдання та керівні органи міжнародної системи обліку.

30. Облікові системи світу.

Варіанти рефератів

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

А

Аваль – вексельне доручення. Особа, яка його виконує, бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань особою, зобов'язаною за векселем.

Аваліст – особа, яка приймає на себе відповідальність за виконання зобов'язань якою-небудь із зобов'язаних по векселю осіб.

Авізо – в банківській, комерційній, бухгалтерській практиці - офіційне повідомлення, переважно про виконання розрахункової операції, яке надсилається одним контрагентом іншому.

Авторське право – виняткове право на публікацію, використання та продаж яких-небудь літературних, музичних, художніх чи інших творів.

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Активний ринок – це ринок, стан якого повністю відповідає зазначеному нижче:

а) об'єкти, що їх продають і купують у межах ринку, є однорідними;

б) як правило, можна у будь-який час знайти зацікавлених покупців і продавців;

в) інформація про ціни загальнодоступна.

Акцепт – згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів.

Акциз – один із видів непрямого податку переважно на товари масового вжитку (цигарки, алкогольні напої, пиво, сіль, автомобілі).

Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує право власності у статутному капіталі акціонерного товариства і дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, участь у його управлінні, участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції без номінальної вартості – звичайні акції без визначеної номінальної вартості.

Акції в обігу – частина акцій, що знаходиться у власності інвесторів.

Акції-дивіденди – дивіденди, що виплачуються у вигляді акцій корпорації.

Акціонерний капітал – стаття балансу, за якою вказується сума, внесена акціонерами в обмін на акції.

Альпарі – ідеальна рівність ринкового курсу валюти, облігацій, цінних паперів, векселів з їх номінальною вартістю.

Асоційована компанія – підприємство, в якому інвестор має суттєвий вплив і яке не є ні дочірнім, ні спільним підприємством інвестора.

Амортизація – процес визначення частки собівартості об'єкта основних засобів, яка включається у витрати протягом очікуваного строку служби об'єкта основних засобів.

Ануїтет (фінансова рента) – ряд послідовних платежів, які характеризуються такими ознаками:

Ø однакова сума кожного періоду часу за який нараховуються проценти;

Ø однакові періоди часу, за які нараховуються проценти;

Ø однакова ставка процентів за кожний період.

Поточна вартість ануїтету – це вартість на сьогодні загальної суми серії платежів, які будуть надходити протягом визначеного періоду часу у майбутньому.

Майбутня вартість ануїтету – включає складний процент, який нарахований на суму кожного платежу за період із дати платежу до кінця строку ануїтету.

Аудит – незалежна експертиза фінансової звітності та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання для з'ясування його реального фінансового стану.

Б

Баланс – фінансовий звіт, який містить інформацію про активи, зобов'язання та капітал фірми на певну дату.

Балансова вартість – сума, за якою актив включається до балансу після вирахування будь-якої суми накопиченої амортизації.

Банк – фінансова установа, одним з основних видів діяльності якої є прийняття депозитів та позичання коштів із метою кредитування або інвестування і на яку поширюється дія банківського або подібного законодавства.

Безповоротні позики – позики, які позикодавець надає, відмовляючись від права на їх погашення за певними попередньо визначеними умовами.

Безнадійний борг (безнадійна дебіторська заборгованість) – заборгованість, відносно якої існує впевненість у її неповерненні боржником, або позовний термін якої минув.

Бізнес – підприємницька, комерційна, чи будь-яка інша діяльність, що не суперечить закону і спрямована на отримання прибутку.

Брутто – валовий дохід без вирахування витрат.

Бухгалтерський облік – система документального, суцільного й неперервного спостереження та контролю за господарською діяльністю підприємств.

Бухгалтерський облік на базі нарахування – реєстрація завершених операцій, коли вони мали місце, незалежно від часу отримання або сплати грошей.

Бухгалтерський облік на грошовій базі – реєстрація лише операцій на грошовій основі, не відповідає загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку.

В

Валовий прибуток – різниця між доходами від реалізації та собівартістю реалізованої продукції.

Валюта – грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товарів.

Валюта звітності – валюта, яка використовується при поданні фінансової звітності.

Валютне котирування – встановлення курсів іноземних валют відповідно до чинних законодавчих норм і практики, що склалася.

Варрант – фінансовий інструмент, який надає його утримувачам право на придбання звичайних акцій.

Вартість реалізації – сума грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації.

Вексель – безумовне зобов'язання, складене у письмовій формі, сплатити визначену суму грошей на вимогу власника векселя або у визначений строк.

Векселедавець – особа, яка виписує вексель.

Векселеодержувач (векселедержатель) – особа, яка отримує гроші по цьому векселю.

Загальна сума векселя - сума, яка повинна бути сплачена при погашенні векселя:

Основна сума, на яку нараховуються проценти; Сума процентів, які становлять плату за використання векселедавцем основної суми протягом дії векселя.

Вексель переказний (тратта) – вексель, який може виписувати векселеодержувач (трасант) іншим особам шляхом переказного розпорядження (індосаменту).

Вексель-пріма – перший примірник переказного векселя, який дає його власникові безспірне право по закінченні терміну зобов'язань вимагати від боржника сплати зазначеної у векселі суми.

Відсоток (процент) – плата за користування різноманітними формами кредиту.

Вигода – отримання певних переваг, додаткового доходу, прибутку.

Визнання – процес включення до балансу або до звіту про прибутки та збитки статті, яка відповідає визначенню елементів та критеріям визнання:

Ø існує імовірність надходження до підприємства або вибуття з нього будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов'язаної із статтею;

Ø стаття має собівартість або вартість, яка може бути достовірно визначена.

Випущені акції – загальна кількість акцій, що були випущені; акції в обігу плюс акції, що були випущені та знову куплені корпорацією-емітентом.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати на виробництво – прямі витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

Витрати на ліквідацію – припустимі витрати, які можна прямо віднести до ліквідації активу, за винятком фінансових витрат і витрат на оподаткування прибутку.

Витрати періоду – витрати, пов'язані з реалізацією продукції, а також адміністративні та інші витрати компанії за звітний період.

Виснаження – процес списання вартості природних ресурсів в облікових періодах.

Власне діло – некорпоративне підприємство, яким володіє одна особа.

Внутрішньогрупові трансакції – трансакції між корпораціями, що входять у єдину консолідовану групу. Результати таких трансакцій виключаються з консолідованої фінансової звітності

Г

Галузеві сегменти – компоненти підприємства, які можна визначити, кожний з яких виготовляє певну продукцію чи надає певні послуги або різні групи подібної продукції чи послуг, у першу чергу споживачам за межами цього підприємства.

Гарантія – порука у чому-небудь, забезпечення чого-небудь.

Готова продукція – продукція, завершена у виробництві й підготовлена до продажу.

Гроші – особливий товар, який є загальним еквівалентом (рівноцінністю) при обміні товарів, їхньою формою вартості.

Грошова одиниця – законодавче встановлений у країні грошовий знак і найважливіший елемент грошової системи.

Грошові кошти – готівка в касі й депозити до запитання.

Грошові потоки – надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Група – материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства.

Гудвіл – будь-яке перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів і зобов'язань, які підлягають визначенню на дату обмінної операції.

Д

Дар – добровільна й безоплатна передача власності, майна однією особою іншій.

Дата оголошення дивідендів – дата офіційного оголошення Радою директорів про намір виплатити дивіденди.

Дата реєстрації власників акцій – дата визначення власників акцій, які мають право на отримання частки прибутку.

Дата виплати дивідендів – дата фактичної виплати дивідендів акціонерам.

Демпінг – штучне зниження цін на товари з метою усунення конкурентів на ринку.

Депозит – гроші або цінні папери, внесені до банків на зберігання підприємствами, організаціями й громадянами.

Державні гранти – допомога держави у формі передачі ресурсів підприємству в обмін на минуле або майбутнє дотримання певних умов, які пов'язані з основною діяльністю підприємства. Вони не поширюються на такі форми державної допомоги, які не можуть мати достовірно визначеної вартості, а також на операції з державою, які не можна відрізнити від звичайних торговельних операцій підприємства.

Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Дефляція – вилучення з обігу надлишкової кількості паперових грошей та іноземних банкнот, випущених у період інфляції; загальне зниження рівня цін у країні.

Дефолт – припинення виплати відсотків на цінні папери внаслідок ліквідації компанії.

Дивіденди – частина прибутку, розподілена між акціонерами компанії залежно від кількості придбаних акцій.

Дилерські цінні папери – ринкові цінні папери, які купуються і утримуються з метою їх перепродажу в короткий строк.

Дисконт – різниця між ціною цінного папера на час його погашення (або його номіналом) і ціною на даний момент, сумою, що її отримують кредитні установи при купівлі боргових зобов'язань до закінчення терміну їх дії.

Довгострокові зобов'язання – зобов'язання, що погашаються протягом періоду, що більше одного року або операційного циклу.

Договір – взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки сторін.

Доречність – характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на ЇЇ основі.

Дослідження – сплановані дослідження здійснені вперше певним підприємством для отримання й розуміння певних наукових або технічних знань.

Достовірність – означає, що представлена інформація не містить помилок та перекручень, які можуть вплинути на прийняття рішень.

Дотація – грошові кошти, що надаються з державного бюджету безповоротно.

Дохідливість – якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходи фіскальні – доходи державної казни.

Дочірнє підприємство – це підприємство, що контролюється іншим підприємством (відомим як материнська, холдингова, компанія).

Дрібна готівка – дрібна сума готівки, яка утримується в касі для здійснення дрібних виплат замість чекових розрахунків.

Е

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Економічна сумісність – операції споріднених компаній, що доповнюють одна одну.

Експорт – вивезення за кордон товарів, проданих іноземним покупцям і призначених для продажу на іноземних ринках або для переробки в інших країнах.

Експортна квота – встановлений обсяг виробництва та поставок на експорт певних товарів.

Екстраординарні статті – дохід або витрати, які виникають у результаті подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності підприємства, а значить, не очікується, що вони повторюватимуться часто або регулярно.

Елементи фінансової звітності – основні категорії статей, що відображаються у фінансовій звітності. Такими елементами є:

Ø у звіті про прибутки й збитки - виручка, витрати, доходи, збитки;

Ø у балансі - активи, зобов'язання й капітал.

Емісія – випуск державою або підприємством цінних паперів (акцій, облігацій), паперових грошей.

Емісійний дохід – сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).

Емітент – підприємство або установа, які випускають цінні папери, банкноти.

З

Забезпечення – зобов'язання з невизначеним строком або сумою.

Заключні проводки – проводки, що робляться наприкінці облікового періоду з метою закриття рахунків виручки та витрат на нерозподілений дохід.

Законний капітал – розмір статутного капіталу корпорації, встановлений згідно з законодавством штату.

Закриття рахунків – бухгалтерські записи, за допомогою яких залишки по номінальних рахунках («Доходи» і «Витрати») за звітний період переносяться на бухгалтерський рахунок «Нерозподілений прибуток».

Запаси – це активи, які:

Ø утримуються підприємством для продажу за умов звичайної господарської діяльності;

Ø перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

Ø утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління виробництвом.

Засновники – організатори справи, засновники фірми, компанії; фізичні та юридичні особи, які створюють нову організацію, акціонерне товариство за власною ініціативою і залучають для участі в ньому інвесторів або самі вносять капітал.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Збиток від зменшення корисності – сума, на яку балансова вартість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування.

Звичайна діяльність – будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством як складник його господарської діяльності, а також супутня діяльність, яка забезпечує цю діяльність або виникає внаслідок неї.

Зв'язані сторони – сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.

Зіставність інформації характеризується можливістю користувачів порівнювати дані фінансових звітів за різні періоди або фінансові звіти різних підприємств.

Злиття – об'єднання компаній (придбання однією компанією іншої обміном акцій).

Змінні виробничі накладні витрати – непрямі витрати на виробництво, що змінюються прямо або майже прямо пропорційно до обсягів виробництва.

Зменшення корисності – коли сума очікуваного відшкодування зменшується нижче балансової вартості.

Зобов'язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зрозумілість – інформація, що подається у фінансових звітах, має якісь зрозумілості, якщо вона є вичерпною для користувачів, які мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю.

І

Імпорт – ввезення з-за кордону товарів, послуг, технологій, капіталу, цінних паперів для реалізації та застосування на внутрішньому ринку.

Інвентаризація – облік і перевірка наявності цінностей, грошових документів і коштів та контроль за правильністю розрахунків щодо них.

Інвестиційна власність – інвестиція у землю або будівлі, які в основному не зайняті або не використовуються в операціях підприємством-інвестором чи іншим підприємством тієї ж групи, що й підприємство-інвестор.

Інвестиція – актив, утримуваний підприємством із метою приросту капіталу через розподіл доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти), для збільшення вартості капіталу або інших вигод для підприємства-інвестора.

Інвестиційний портфель – пакет цінних паперів (акцій чи облігацій), в які інвестор вкладає тимчасово вільні грошові кошти. Цінні папери, які утворюють пакет, в обліку розглядаються як одна облікова одиниця.

Інвестиційні цінні папери – цінні папери, які купуються та утримуються з метою одержання прибутку або приросту капіталу; як правило, їх утримують до строку погашення.

Індосамент – передавальний напис на звороті векселя, який засвідчує перехід його до іншої особи. Суть індосаменту полягає в тому, що переказним написом на зворотному боці разом із векселем іншій особі передається право на отримання платежу.

Індосант – особа, яка здійснює на звороті векселя передавальний напис.

Індосат – особа, яка отримує вексель по передавальному напису.

Інструмент капіталу – будь який-контракт, який засвідчує залишкову частку в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань.

Інфляція – загальний ріст цін в економіці, викликаний надмірним випуском грошей.

К

Капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Капітальна оренда – оренда основних засобів на тривалий термін, що майже дорівнює строкові служби цих засобів.

Капіталізація – визнання витрат як частини собівартості активу.

Квота – кількісно встановлена абсолютна або відносна величина; частка, частина, певна норма.

Кліринг – система безготівкових розрахунків за товари, послуги, різні види цінних паперів, що базується на заліку взаємних вимог і зобов'язань.

Консолідовані фінансові звіти – фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти єдиного підприємства.

Консигнаційна угода – передача власником товару торговельному агенту для подальшої реалізації.

Контракт – юридичне обов'язкова угода між двома або кількома особами, в якій визначаються певні економічні дії з боку учасників і відповідальність за їх виконання.

Контракт з фіксованою ціною – контракт, за яким підрядник погоджується з фіксованою ціною контракту або з фіксованою ставкою на одиницю кінцевої продукції і який у деяких випадках підлягає дії застереження про змінні ціни.

Контракт з ціною " витрати плюс" – будівельний контракт, за яким підряднику відшкодовуються допустимі або іншим чином визначені витрати, плюс відсотки від суми цих витрат або фіксована винагорода.

Контролінг – інструмент управління, який завдяки цілеспрямованим збору та обробці інформації допомагає у процесі прийняття рішень та управління підприємством.

Контроль – повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства для отримання вигоди від його діяльності.

Концесія – договір про здавання державою в експлуатацію або використання природних багатств (надр, ділянок землі), підприємств у тимчасове користування іноземним фірмам чи приватним особам.

Корпорація – відокремлена юридична особа, створена згідно із законодавством штату. Право власності засвідчується акціями, якими торгують на фондових біржах, власники акцій мають обмежену відповідальність.

Корпоративні права – право власності на частку у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації.

Котирування іноземних валют – визначення національними банками ціни іноземної валюти, пропорцій її обміну на валюту певної країни.

Пряме котирування іноземних валют – вираження іноземної валюти у певній кількості національної валюти.

Непряме котирування іноземних валют – прирівнювання національної валюти до певної кількості будь-яких іноземних валют.

Кредит – позика у грошовій або товарній формі на умовах повернення у певний термін із виплатою відсотка.

Кредитний ризик – ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і буде причиною виникнення збитків іншої сторони.

Кредит Міжнародного валютного фонду компенсаційний – кредит, який надають країнам – членам цього фонду терміном до 5 років для компенсації скорочення експортної виручки, зумовленої форс-мажорними обставинами, в тому числі непередбачуваним зниженням цін на світовому ринку.

Крос-курс – співвідношення між двома валютами, що визначається на підставі курсу цих валют щодо третьої валюти.

Купівельна спроможність грошей – певна кількість товарів і послуг, яку можна придбати за одну грошову одиницю. Залежить від рівня цін і тарифів, співвідношення попиту й пропозиції.

Курс акції – ціна, за якою акцію продають на ринку. Визначається на основі попиту й пропозиції й може суттєво відрізнятися від її номінальної вартості.

Курс облігацій – ціна, за якою продають і купують облігації.

Курс емісійний – курс, за яким здійснюється емісія цінних паперів, встановлених емітентом залежно від стану фондового ринку та фінансової політики емітента.

Курс номінальний – курс цінного папера, який встановлюється на основі його номіналу.

Курс офіційний – курс, встановлений державними органами, офіційно оголошений курс.

Курс установлений – легальний, визначений валютний курс.

Курсові втрати – збитки, пов'язані з несприятливими змінами валютних курсів.

Курсова різниця – різниця, яка є наслідком відображення у звітності однієї і тієї ж кількості одиниць іноземної валюти у валюті звітності при різних курсах обміну.

Л

Левередж – фінансовий механізм управління формування прибутку підприємства, який забезпечує оптимальне співвідношення окремих видів капіталу чи окремих видів витрат.

Лізинг – довготермінова оренда машин, обладнання, виробничих споруд тощо на умовах поворотності, терміновості й платності і на підставі відповідного договору між орендодавцем і орендарем, що передбачає можливість їх наступного викупу орендарем. Лізинг можна розглядати і як різновид довготермінового кредиту, наданого в натуральній формі.

Ліквідаційна вартість – частина купівельної вартості, яку власник активу планує повернути по закінченню визначеного строку корисного використання цього активу.

Ліквідні активи – активи, які можна швидко і без значних втрат перетворити на гроші.

Ліквідність – наявність достатніх коштів для забезпечення зняття депозитних вкладів та інших фінансових зобов'язань згідно з їх строками.

Ліквідність підприємства – спроможність підприємства здійснювати повсякденну діяльність без фінансових труднощів.

Лімітед (ЛТД) – доповнення до назви товариства, компанії, що свідчить про обмеженість їх відповідальності за зобов'язаннями (у межах акціонерного чи пайового капіталу).

Лістинг – процедура допуску цінних паперів до обігу на фондовому ринку.

М

Манко – нестача готівки в касі; недолік у касових відомостях через помилку в записах або прорахунки касира.

Материнська компанія – підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.

Маржа – термін, який використовується в банківській, біржовій, страховій, торговельній діяльності й означає різницю між процентними ставками, курсами цінних паперів, ставками страхових внесків і відшкодувань, цінами товарів.

Метод вартості – метод, який використовується інвестором у разі володіння ним менше ніж 20% акцій з правом голосу компанії, в яку вкладено капітал.

Метод «витрати плюс» – метод ціноутворення, згідно з яким до суми собівартості, яку визначає постачальник, додається відповідна націнка.

Метод «затрати-випуск» – метод зіставлення затрат на виробництво продукції та ЇЇ випуск, який використовується у моделях типу міжгалузевого балансу.

Метод ідентифікації вимагає спеціального кодування кожної партії придбаних запасів і їх окремого зберігання.

Метод нарахування амортизації – метод списання балансової вартості основних засобів.

Метод перших закупок (ФІФО) – виходить із припущення, що одиниці товару, які придбані першими і продаються в першу чергу.

Метод середньої собівартості – метод калькуляції собівартості запасів і обліку руху витрат через розрахунки запасів, за якого до кожної одиниці проданих товарів або запасів відносять середню вартість куплених товарів певного виду.

Метод собівартості – метод обліку, згідно з яким інвестиція відображається за собівартістю. Звіт про прибутки та збитки відображає прибуток від інвестицій лише тією мірою, якою інвестор одержує частку акумульованого чистого прибутку об'єкта інвестування, що виникає після дати придбання.

Метод участі в капіталі – метод обліку, згідно з яким інвестиція (частка участі в спільно контрольованому підприємстві) первісне відображається за собівартістю, а потім коригується відповідно до зміни частки інвестора (контролюючого учасника) у чистих активах об'єкта інвестування (спільно контрольованого підприємства) після придбання.

Митна вартість – ціна товарів, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону держави.

Монетарні активи – утримувані гроші а також активи, які мають бути отримані у фіксованих або визначених сумах грошей.

Монетарні статті – гроші, а також інші активи та зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Моніторинг – відстеження, нагляд за фінансовою та виробничою діяльністю окремої компанії, галузі та економіки в цілому.

Монополія – виключне право однієї особи на певний вид діяльності.

Мораторій – відстрочка платежів із торгових зобов'язань на певний термін або до настання певних умов. Припинення боргових платежів, не обумовлене певним терміном.

Н

Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, пов'язані з господарським обслуговуванням виробництва, утриманням апарату управління підприємства і створенням належних умов праці, які включаються у собівартість продукції.

Нарощування дисконту – щорічне збільшення балансової вартості облігацій, придбаних за ціною, нижчою від номінальної.

Невипущені акції – акції капіталу корпорації, які ніколи не були випущені.

Негативний гудвіл – перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання. Він може бути визначений лише за умови купівлі-продажу підприємства в цілому, оскільки його неможливо виділити в самостійну облікову одиницю.

Негрошові операції – операції, що не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Незароблений фінансовий доход ~ різниця між валовими інвестиціями орендодавця в оренду та їх теперішньою вартістю.

Нематеріальні активи – активи, які використовуються в операційній діяльності та забезпечують власнику певні права, але не існують фізично.

Неподільний ануїтет – дохід, що не підлягає розподілу між спадкоємцями.

Номінал ~ вартість, зазначена на монетах, банкнотах, цінних паперах.

Номінальна вартість облігації – загальна сума боргу, яка підлягає погашенню і вказується на титульній стороні облігації.

Номінальні (тимчасові) рахунки – рахунки " Доходів" і " Витрат", на яких базується складання звіту про прибутки й збитки підприємства, які закриваються в кінці облікового періоду.

Нормальна потужність – очікуваний рівень виробництва, який може бути досягнутий у середньому протягом певної кількості періодів за звичайних обставин.

Нормою амортизації є величина (у процентному відношенні), на яку щорічно зменшується собівартість.

Ноу-хау – форма інтелектуальної власності у вигляді певної сукупності технічних, економічних та інших знань, втілених у відповідній документації, що мають комерційну цінність.

О

Об'єднання компаній – об'єднання окремих підприємств в одну господарську одиницю в результаті приєднання одного підприємства до іншого або отримання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства.

Облігація – боргове зобов'язання суб'єктів та державних установ для захисту значних сум капіталу на довгостроковій основі.

Облікова політика – конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, прийняті підприємством для складання та подання фінансових звітів.

Обтяжливий контракт – такий, за яким неминучі витрати на погашення зобов'язання перевищуватимуть очікувані економічні вигоди від контракту.

" Овербот " – різке підвищення цін на певний товар внаслідок збільшення його закупівель; зростання цін до нерозумних меж. Найчастіше існує в операціях із цінними паперами.

Овердрафт – особлива форма надання короткотермінового кредиту клієнтові банку у разі, якщо величина платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта.

" Оверсолд" – різке зниження цін на певний товар на ринку внаслідок значного збільшення його надходжень на ринок, зниження цін до нерозумних меж.

Оголошені акції – максимальна кількість акцій корпорації, яка може бути випущена згідно зі статутом.

Он-лайн – тип зв'язку між учасниками платіжної системи, за якого зв'язок підтримується у режимі реального часу (безперервно).

Операційний цикл – середній проміжок часу між придбанням матеріалів для виробництва та кінцевою реалізацією продукції за грошові кошти.

Операція " спот" – поточна валютна операція, згідно з якою угода укладається за поточним валютним курсом на день підписання угоди, а обмін валют здійснюється наступного робочого (банківського) дня (без урахування дня підписання угоди).

Опціон – різновид цінного папера на товарному, фондовому чи валютному ринку, строкова угода, предметом якої є право, а не зобов'язання особи, яка його придбала продати або купити базові цінності - товари, інші цінні папери, валюту за наперед визначеною ціною і в заздалегідь установлений термін.

Опціон американський – опціон, реалізація якого може бути здійснена будь-якого дня до закінчення його терміну.

Опціон європейський – опціон, який дає право реалізації лише в момент закінчення терміну його дії.

Опціон " кол" (на купівлю) – опціон, який дає право купити ф'ючерсний контракт, товар чи інші цінності за заздалегідь встановленою ціною.

Опціон " пут" (на продаж) – опціон, який дає право, але не зобов'язує продавати ф'ючерсний контракт чи інші цінності (крім товару) за заздалегідь встановленою ціною.

Ордер – наказ у письмовій формі, документ на видачу його пред'явникові товару, вантажу, грошей і право на здійснення інших операцій.

Оренда – угода, згідно з якою орендодавець передає орендарю за орендну плату право користування активом протягом погодженого терміну.

Основні засоби – це матеріальні активи, які:

а) утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та наданні послуг, для оренди іншим або для адміністративних цілей;

б) будуть використовуватися, як очікується, протягом більш ніж одного періоду.

Оферта – письмова або усна пропозиція однієї особи (оферента) іншій особі (акцептанту) укласти з нею договір. В оферті зазначається термін її дії. Може здійснюватись як через публічні оголошення, так і на торгах або надсилається конкретному партнеру.

Офшор – фінансові центри, які залучають іноземний капітал через надання спеціальних податкових та інших пільг іноземним компаніям, що реєструються в країнах розміщення центру.

Оцінка – процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів у балансі та в звіті про прибутки й збитки.

П

Пайовий метод – метод, який використовується інвестором у разі володіння ним 20% – 50% акцій з правом голосу компанії, в яку вкладено капітал.

Паритет – рівноцінність, наявність рівності.

Партнер – юридична або фізична особа, яке є співвласником спільного підприємства або компаньйоном у виконуваних роботах.

Пасив – сукупність боргів і зобов'язань підприємства.

Пасиви короткотермінові – пасиви фірм і компаній зарубіжних країн, до яких відносять всі їхні зобов'язання щодо оплати впродовж короткотермінового періоду.

Патент – спосіб захисту прав власності винаходу. Документ, виданий компетентним державним органом винахідникові або його правонаступникові, який засвідчує авторство, право на винахід і монопольне його використання.

Паушальна сума – загальна сума без виокремлення елементів.

Паушальний платіж – зафіксована в угодах сума винагороди, що встановлюється на основі очікуваного економічного ефекту і прибутків покупця, є ціною купівлі.

Первісна (купівельна) вартість – сума всіх грошових витрат на придбання матеріальних та нематеріальних активів і витрат на їх доведення до робочого стану.

Переоцінка – дооцінення (збільшення вартості) або уцінення (зменшення вартості) активів підприємства.

Піврічна конвенція – принцип, що використовується при розрахунку амортизації, згідно з яким амортизація основних засобів в рік їх придбання враховується в розмірі 50 % суми звичайної річної амортизації.

Платоспроможність – наявність грошових коштів упродовж більшого періоду часу для вчасного виконання фінансових зобов'язань.

Поглинання – придбання однією компанією іншої шляхом ліквідації фірми, яка поглинається, і передання фірмі, яка поглинає, усього майна, зобов'язань і боргів ліквідованої фірми.

Податкова база активу чи зобов'язання – це сума, яка використовується з метою оподаткування цих активів чи зобов'язань.

Податкові витрати (податковий дохід) – це загальна сума, що включається у визначення чистого прибутку або збитку за певний період відповідно до поточних податків і відстрочених податків.

Поліс – договір про страхування.

Портфель власних акцій – власні акції корпорації, які було випущено, потім викуплено, і які досі знаходяться у власності корпорації.

Постійні виробничі накладні витрати – непрямі витрати на виробництво, які залишаються відносно незмінними, незалежно від обсягу виробництва.

Постійні (реальні) рахунки – рахунки бухгалтерського балансу; немає заключних проводок.

Постинг – перенесення даних із журналу до Головної книги.

Поточна інвестиція – інвестиція, що легко реалізується за своїм характером та призначається для утримання протягом не більше одного року.

Поточні зобов'язання – зобов'язання підприємства, що підлягають виконанню протягом одного року.

Процент – сума, яка підлягає сплаті за використання компанією наданих їй грошових коштів. Виплата кредиту пов'язана з виплатою процента та номіналу.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Припинити визнання означає виключити фінансовий актив або зобов'язання (чи частину фінансового активу або зобов'язання) із балансу підприємства.

Р

Регулюючі проводки – проводки, в кінці облікового періоду, які вимагаються згідно з принципами доходів і погодженості для досягнення розділу між періодами.

Резервний капітал – відображає суму резервів, створених за рахунок чистого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів.

Реінвестиції – повторні інвестиції, які здійснюються за рахунок прибутку, одержаного на попередньо вкладений капітал або внаслідок переміщення капіталу з одних активів, сфер інвестиційної діяльності та об'єктів інвестування в інші.

Реінвестування дивідендів – виплата дивідендів акціями.

Рентабельність активів – співвідношення чистого прибутку та загальної вартості активів компанії.

Реструктуризація – програма, яку планують і контролюють керівники і яка суттєво змінює обсяг діяльності підприємства або спосіб цієї діяльності.

Ринкова вартість – сума, яку можна отримати від продажу інвестицій на активному ринку.

Ринкові показники – коефіцієнти, які оцінюють ринкову вартість акцій.

Ринковою ціною акції називається ціна, за якою продаються акції на ринку.

Ринкові цінні папери – цінні папери, які очікується перетворити в готівку протягом року, вони належать до оборотних активів підприємства.

Робочий капітал – поточні активи за вирахуванням поточних зобов'язань. Один із підходів до вимірювання коштів підприємства.

Розробки – застосування даних наукових досліджень чи інших знань для планування і проектування виробництва нових або вдосконалених матеріалів, механізмів, товарів, технологій до початку їх серійного виробництва або використання.

Роялті – платежі за використання нематеріальних активів підприємства (авторського права, патентів, торгових марок).

С

Сальдо – у бухгалтерському обліку різниця між сумами дебету і кредиту рахунку.

Сальдовий баланс – баланс, що містить тільки залишки (сальдо) рахунків бухгалтерського обліку на певну дату.

Санація – система фінансових кредитних заходів, спрямованих на поліпшення фінансового становища підприємств, що знаходяться під загрозою банкрутства.

Санкції – засоби примусового впливу, що застосовуються стосовно підприємств, організацій, які порушують встановлений порядок здійснення господарське - фінансової діяльності.

" Своп" – таку назву в практиці іноземних банків носить широке коло операцій, однією з умов яких є обмін чи поновлення вихідного положення через певний строк.

Сек'юритизація – процес трансформації фінансових активів у цінні папери.

Сертифікат – свідоцтво про кількість акцій, яким володіє інвестор, процент власності.

Собівартість – сума сплачених грошових коштів чи їхніх еквівалентів або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для отримання активу на час його придбання або виробництва.

Собівартість виробленої продукції – сума прямих матеріальних витрат, витрат праці та накладних витрат.

Спільний контроль – погоджений контрактом розподіл контролю за економічною діяльністю.

Спільне підприємство – контрактна угода, за якою дві або кілька сторін здійснюють економічну діяльність, яка підлягає спільному контролю.

Справедлива вартість активу – сума, за якою цей актив можна обміняти в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Стандарт-кост – система планування й обліку витрат, при якій здійснюється розробка норм-стандартів, на основі яких до початку виробництва розраховується стандартна калькуляція.

Статут корпорації – юридичний документ про створення корпорації, виданий штатом; визначає мету й капітал.

Статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників до капіталу підприємства.

Строком служби засобів називається період часу, який підприємство планує використовувати об'єкт основних засобів.

Субвенція – вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави, яка виділяється тільки на конкретні цілі і у випадках використання не за призначенням, підлягає поверненню.

Сума, що амортизується – собівартість активу або інша сума, яка замінює собівартість у фінансових звітах за вирахуванням його ліквідаційної вартості.

Сумнівний борг – дебіторська заборгованість, відносно якої існує імовірність її неповернення боржником.

Сума погашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.

Суттєвий вплив – повноваження брати участь у прийнятті рішень із фінансової та операційної політики економічної діяльності, але не контроль і не спільний контроль такої діяльності.

Т

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх чистих відпливів грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.

Тимчасові різниці – різниці між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їхньою податковою базою.

Товариство – некорпоративне підприємство, яким володіють дві або більше особи.

Торгова марка – спеціальна назва для товарів або послуг, що виробляються чи надаються компанією.

Трансакція – події, що знаходять своє відображення в бухгалтерських записах.

Трансферт – письмовий переказ, наказ банку своєму кореспонденту видати певну суму грошей вказаній в трансферті особі; перенесення суми з одного рахунка на інший.

Транш – частина чи частковий платіж значної суми грошей; частина великої фінансової позики. Траншами надає кредити МВФ.

Ф

Факторинг – передача права стягнення дебіторської заборгованості іншій особі на узгоджених умовах.

Фінансовий інструмент – будь-який контракт, який веде до зміни фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента капіталу іншого підприємства.

Фінансовий актив – будь-який актив, який являє собою: грошові кошти; контрактне право отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; інструмент капіталу іншого підприємства.

Фінансове зобов'язання – будь-яке фінансове зобов'язання, яке є контрактним зобов'язанням: передавати грошові кошти чи інший фінансовий актив іншому підприємству або обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством за умов, які є потенційно несприятливими.

Форвард – термінові валютні операції, які здійснюються банками з використанням телефонного зв'язку на договірній основі.

Форвардний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

Форс-мажор – неможливість виконання контракту або повне звільнення сторін від зобов'язань по ньому в зв'язку з настанням подій, що не залежать від сторін, і які роблять виконання контракту неможливим.

Ф'ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

X

Хеджування – створення зустрічних вимог або зобов'язань в іноземній валюті.

Ч

Частка меншості – частина чистих результатів діяльності і чистих активів дочірнього підприємства, яка відноситься до часток, що не належать прямо або непрямо, через дочірні підприємства, материнській компанії.

Чиста вартість дебіторської заборгованості – сума дебіторської заборгованості після вирахування сумнівних та безнадійних боргів, тобто чиста реалізаційна вартість.

Чиста вартість реалізації запасів – розрахункова ціна реалізації запасів за умов звичайної діяльності за вирахуванням витрат завершення їх виробництва та реалізації.

Чисті поточні активи – перевищення чистих поточних активів над поточними зобов'язаннями.