Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Діагностичні та реабілітаційні можливості кольору в роботі з молодшими школярами






 

 

3.1. Діагностичні можливості кольору

Умовно можна виділити три рівні використання кольоротерапії у роботі з дітьми молодшого шкільного віку:

• Організаційні можливості кольору (система освітлення та кольо­рове оформлення інтер'єру приміщення).

• Педагогічні та діагностичні можливості кольору (діагностика психічних станів, навчання, розвиток, виховання дітей,).

• Реабілітаційні можливості кольору (оздоровлення, лікування, психологічний колорит).

Нервова система здорової дитини потребує позитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе.

Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення свого настрою. Вибір кольору тісно пов’язаний

із психологічними особливостями дитини, станом її здоров’я.

Діти незалежно від національності і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам — червоному, жовтому, помаранчевому. Менш популярні у них синій, зелений, фіолетовий.

В основному діти використовують 5-6 кольорів. У цьому випадку можна говорити про нормальний середній емоційний розвиток дитини. Більш широка палітра кольорів говорить про натуру чуттєву, емоційно багату. Якщо дитина використовує тільки один або два кольори, це швидше за все вказує на її негативний емоційний стан у цю хвилину: тривога (синій), агресія (червоний), депресія (чорний). Використання простого олівця іноді трактується як «відсутність» кольору, таким чином дитина повідомляє про те, що у її житті не вистачає яскравих фарб та добрих емоцій.

Найбільш значимі особи дитина завжди виділяє більшою кількістю кольорів. А осіб, яких не сприймає, малює чорним або темно-коричневим кольором. Також колір може передавати риси характеру та стан:

Темно-синій - концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз.

Зелений - рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки.

Червоний - сила волі, ексцентричність, направленість у зовнішній світ, агресія (якщо красного забагато), підвищена збудженість, активність.

Жовтий - добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм.

Фіолетовий - фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість.

Коричневий - відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції.

Чорний - пригніченість, протест, справжня потреба в змінах

Сірий - відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить.

Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят. Дослідження В. Мухіної показали, що діти найчастіше обирають кольори з характеристикою " яскравий", " світлий", " чистий". До похмурих, холодних, темних відтінків молодші школярі вдаються тоді, коли дорослі пропонують їм намалювати щось неприємне. " Чорне — брудне — негарне", — кажуть вони. Тож, як бачимо, при виборі кольорів діти більше спираються не на предметні асоціації, а на враження.

Яскраві кольори радують, приваблюють дітей. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення у ньому свого настрою. Доктор Макс Люшер, психолог та дослідник в області кольору прийшов до висновку, що вибір кольору дуже тісно зв’язаний із психологічними особливостями людини, із станом її здоров'я.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.