Здоров’язбережувальні технології в контексті сучасної початкової школи

В умовах сьогодення головним чинником погіршення здоров'я дітей у більшості випадків виступають педагогічні обставини, а саме: стресова тактика, інтенсифікація навчального процесу, невідповідність методик і технологій виховання віковим і функ­ціональним можливостям дітей, нераціональна організація на­вчальної діяльності, функціональна некомпетентність педагога щодо питань охорони та зміцнення здоров'я, відсутність системи роботи з формування цінності здорового способу життя.

У спільному наказі Міністерства освіти і науки й Міністерства охорони здоров’я України від 21.04.2005 № 242/178 у пункті 1.11. зазначено: «Забезпечити вивчення у навчальних закладах питань, пов’язаних із збереженням здоров’я, перевагами здорового способу життя, правилами особистої гігієни, профілактики йододефіцитних захворювань, впровадження інформаційно-просвітницьких програм, інтерактивних форм роботи для здобуття знань і формування життєвих навичок».

Здоров’язбережувальні технології с стрижнем усіх педагогіч­них технологій, спрямованих на зміцнення та відтворення здоров'я учасників навчально-виховного процесу. До них належать:

- здоров’язбережувальні (профілактичні щеплення, забезпечення рухової активності, вітамінізація, організація збалансованого харчування);

- оздоровчі (фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартовування, гімнастика, масаж, фітотерапія, арт-терапія);

- навчання здоров'ю (включення відповідних тем до програми навчальних дисциплін);

- виховання культури здоров'я (діяльність валеологічних гуртків та клубів, додаткові заняття, виховні заходи, спортивні змагання, розваги, конкурси, вікторини тощо).

За визначенням М. К. Смирнова, до здоров'язбережувальних освітніх технологій належать «психолого-педагогічні технології, програми, методи, які спрямовані на виховання у дітей особистісних якостей, культури здорової, що сприяють його збережен­ню та зміцненню, формують уявлення про здоров'я як цінності, мотивують доведення здорового способу життя». [1, 4]

Мета здоров'язбережувальних освітніх технологій — забез­печення умов фізичного, психічного, соціального та духовного комфорту, що сприяють продуктивній навчально-пізнавальний та практичній діяльності учасників освітнього процесу, заснованій на науковій організації праці та культури здорового способу життя особистості.

Тому і політика держави спрямована на здоров’язбереження підростаючого покоління. У Конституції України, «Основах законодавства України про охорону здоров’я», Програмі «Діти України», наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді. В новому Державному стандарті початкової загальної освіти наголошується на формуванні здоров’язбережувальної компетентності – здатності учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупності здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Основні здоров'язбережувальні компоненти:

- аксіологічний (формування ціннісно-орієнтованих установок на здоров'я як невід'ємної частини життєвих цінностей та світогляду);

- гносеологічний (формування системи наукових і практичних знань, умінь і навичок поведінки у повсякденній діяльності, які забезпечують ціннісне ставлення до особистого здоров'я та здоров'я оточуючих людей; розвиток знань про здоровий спосіб життя);

- екологічний (усвідомлення того, що людина як біологічний вид існує в єдності з біосферою, сприяє гуманістичним засадам і правилам поведінки в природному середовищі, мікро- і макросоціумі);

- емоційно-вольовий (прояв психологічних механізмів, спрямо­ваних на формування досвіду взаємовідносин особистості та суспільства; формує такі якості особистості, як організова­ність, дисциплінованість, обов'язок, честь, гідність);

- здоров'язбережувальний (являє собою систему вправ, спрямова­них на вдосконалення навичок і умінь щодо особистої гігієни, догляду за своїм одягом, місцем проживання, навколишнім середовищем, дотримання режиму харчування, чергування праці та відпочинку, попередження шкідливих звичок, функ­ціональних порушень та захворювань тощо);

- фізкультурно-оздоровчий (передбачає підвищення рухової ак­тивності, забезпечує загартовування організму, високі адаптивні можливості; підвищення працездатності).

Здоров'язбережувальні освітні технології можна розглядати як технологічну основу прогресивної педагогіки, що оперує прийомами, формами і методами організації навчання та виховання дітей без шкоди для їхнього здоров'я.

Молодший шкільний вік — період фізіологічного, психологічного, соціального становлення особистості. Ми маємо допомогти кожному малюку зробити вибір на користь здорового способу життя. У початкових класах навчитися зберігати і зміцнювати здоров'я важливо не просто для виживання, а насамперед для формуванні здоров’язбережувальної компетентності учня, який готовий застосовувати у різних життєвих ситуаціях здоров’язбережувальні компетенції, що допоможуть гідно вийти з будь-якої ситуації.