Неправильно правильно. Конституція України. Українська мова – державна мова.

Конституція України. Українська мова – державна мова.

Державна мова є офіційною мовою більшості корінного населення країни.У ст. 10 Конституцii Украiни державною визначено украiнську мову, оскiльки в Украiнi корiнною нацiональнiстю э украiнцi. Статус державноi мови передбачаэ обов'язкове використання ii в рiзних галузях дiяльностi, що мають ознаки офцiйностi: державнiй, полiтичнiй, господарсько-управлiнськй, науково-освiтнiй, культурнiй. Водночас держава враховуэ iнтереси багатонаiонального населення Украiни, надаючи кожнiй нацii чи народностi право реалiзувати своi комунiкативнi потреби рiдною мовою. Це також вiдображено в ст.10 Конституцii Украiни.

Мовна норма, типи мовної норми.

Норми української літературної мови - це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і песемному мовленні. Залежно вiд того, з яким структурним рiвнем мови (фонетикою, морфологiэю, синтаксисом та iн.) спiввiдноситься норма, розрiзняють такі її типи:

Норма орфоепічна – система правил, яка регулює правильну, зразкову вимову. Орфоепічні норми закріплюють вимову окремих звуків та звукосполучень, наголос у слові.(Наприклад: джерело, новий, каталог, разом)

Норма лексична – слововживання, прийнятi в мовi на сучасному етапi. Вона визначає правильне вживання слів, їх значення (Наприклад: лексичне значення слова клен – «дерево, що має лапате листя з гострими кінцями.»)

Норма стилiстична закрiплює правила вживання мови в рiзних сферах її застосування (Наприклад: науковий, художній, публіцистичний)

Норма правопису - це зведення правил про написання слiв, роздiловi знаки у складному й простому реченнях, який поділяється відповідно на 2 розділи: орфографію і пунктуацію.

Норма граматична – сукупнiсть граматичних правил, що виходять iз мовної практики людини, якi покликанi впорядкувати мовну дiяльнiсть носiїв даної мови.(Наприклад: «екзамен з історії», а не «екзамен по історії»)

Схарактеризувати канцеляризм та типізовані словосполучення.

Канцеляризми – складні, громіздкі слова і фрази, іноді зі стійкою архаїчною структурою та характерними канцелярськими сполучниками й сполучними словами. За формою вони відповідають нормам літературної мови, тому слід обережно з ними поводитись, бо недоречне їх використання призводить до беззмістовності фрази, до неконкретного змісту.

Багато канцеляризмів трапляються в службовому листуванні. Деякі з них є вже архаїзмами і взагалі не застосовуються.

Неправильно правильно

Цим повідомляємо таке повідомляємо

Підняти на належний рівень не застосовується

Долучити до справи додати

Маєте повідомити просимо повідомити

У діловому мовленні широко використовуються типізовані словосполучення, які ще називають мовними штампами (наприклад: беручи до уваги, підбивати підсумки, відповідно до)

Типізовані словосполучення мають інформативно необхідний характер, у діловому тексті їх використання дослідне і не свідчить про зрідненість лексичного запасу, а визначає характерні риси ділового стилю.

Розрізняють іменні та дієслівні стійкі словосполучення (в залежності від головного слова)

Іменні словосполучення: адміністративне стягнення. Бартерна угода, акцизне оподаткування…

Дієслівні стійкі словосполучення: ввести до складу. Впроваджувати у виробництво, висувати пропозицію.