Організація страхування в Україні і відносини у цій сфері, що регулюються фінансовим правом

Виділення страхування в самостійний елемент ринкової інфраструктури в теоретичному плані зумовили необхідність реорганізації страхової справи на практиці, створення само­стійної страхової системи, як елемента ринкової структури, не пов'язаної організаційно ні з якими іншими економічними інститутами.

Початок цьому процесу було покладено 16 жовтня 1991 р., коли Кабінет Міністрів України своєю постановою за № 272 ліквідував Держстрах України і утворив на його базі Українсь­ку державну страхову комерційну організацію, реорганізовану пізніше в акціонерне товариство відкритого типу — Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» (НАСК «Оранта»). 14 червня 1994 р. розпорядженням уряду України на базі п'яти регіональних дирекцій НАСК «Оранта» — Кримської, Донець­кої, Дніпропетровської, Запорізької і Луганської — були утво­рені самостійні акціонерні товариства страховиків.

Особливо помітно прискорився процес демонополізації стра­хової справи в Україні після видання Кабінетом Міністрів Ук­раїни декрету «Про страхування» від 10 травня 1993 року. У від­повідності з цим декретом Міністерство фінансів України роз­робило та утвердило 29 червня 1993 р. інструкцію про умови ліцензування страхової діяльності на території України і конт­роль за їх дотриманням. Відповідно до встановлених правил ліцензії на здійснення страхової діяльності видаються юридич­ним особам, створеним у формі акціонерних, повних, командитних товариств чи товариств з додатковою відповідальністю відповідно до Закону України «Про господарські товариства», з врахуванням особливостей, передбачених Декретом Кабінету Міністрів України «Про страхування». Зокрема, даний декрет встановив мінімальну величину статутного фонду страхових товариств в розмірі суми, еквівалентної п'яти тисячам доларів за курсом НБУ.

У випадку порушення страховиком вимог нормативних актів України про страхову діяльність видана йому ліцензія за рішен­ням арбітражного суду може бути обмежена, призупинена чи зовсім анульована.

Постановою Кабінету Міністрів України № 743 від 17 ве­ресня 1993 р. було утворено Комітет у справах нагляду за стра­ховою діяльністю та його органи на місцях, а також затвердже­но Положення про цей комітет. Згідно цього Положення на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю та його орга­ни на місцях покладені функції державного нагляду і контролю за ринком страхових послуг в Україні. Комітет здійснює єди­ний державний реєстр страховиків (перестрахувальників), ви­дає ліцензії на зайняття страховою діяльністю, здійснює конт­роль за платоздатністю страховиків, встановлює правила формування, розміщення і обліку страхових резервів. На Комітет покладена розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, узагальнення практики страхової діяльності, організація підвищення кваліфікації кадрів страхо­вих організацій.