Гносеологія.

1.Специфіка філософського підходу до пізнання.

2.Почуттєве і раціональне пізнання та їх форми.

3.Проблема істини у філософії.

4.Практика, її форми і функції у пізнанні.

Пізнавальна діяльність як предмет філософського аналізу. Головні гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, істина, практика. Скептицизм і агностицизм. Критерій істини.

Структура і основні закономірності пізнавального процесу: почуттєве пізнання і його форми (відчуття, сприйняття, уявлення), раціональне пізнання і його форми (поняття, судження, умовивід). Мислення. Проблема істини у філософії та науці: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність істини, їх діалектика. Пізнання як творчість. Роль практики в процесі пізнання.

Ключові слова

Гносеологія, суб’єкт, об’єкт, знання, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, практика, істина, об’єктивна істина, відносна істина, абсолютна істина, конкретна істина, скептицизм, агностицизм, творчість.

Тем2. Логіка і методологія наукового пізнання.

2.Методи і форми наукового пізнання.

3.Логіка наукового дослідження: проблема, факт, ідея, гіпотеза, теорія.

4.Пізнання і знання. Типи знання і критерії їх виділення. Проблема раціональності у гносеології ХХІ ст.

Специфіка наукового пізнання: спеціальні форми та методи, програми пізнання.

Наука як система знань. Підстави науки: наукова картина світу, ідеали і норми науки.

Емпіричний і теоретичний рівні та методи наукового пізнання.

Ключові слова

Наука, наукове пізнання, емпіричний рівень, теоретичний рівень, метод, методологія, проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея, аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичне, логічне,

Модуль ІІІ.