Зміст якісної характеристики показників об’єкта зображення на картографічних творах для потреб туризму.

Інформація, що відображається на карті, в першу чергу обумовлюється її призначенням і можливостями інтерпретації для отримання корисних для користувачів висновків. Користувачами туристичного картографічного продукту, як зазначалося вище є з одного боку організатори туристсько-рекреаційної діяльності, з іншого власне туристи. Туристи це люди які не завжди обізнані із особливістю читання картографічної інформації. Це люди які використовують туристичну карту для того щоб дістатися до місця, об’єкту чи події заради якої вони вирушають в подорож. Відповідно до наведеної вище сегментації туристсько-рекреаційної діяльності мета в них може бути найрізноманітніша, а отже інформація на карті також матиме ряд особливостей.

В той час коли Україна входила до складу СРСР туристські схеми і карти створювалися переважно для районів, по яких пролягали розроблені екскурсійними бюро маршрути для планових туристичних груп. Призначалися вони для ознайомлення туристів з визначними пам’ятками історії та культури різних районів країни, місцями життя і діяльності видатних людей, унікальними природними комплексами. Для подорожуючих туристів власним транспортом самостійно на туристських схемах і картах позначалися готелі і кемпінги, місця відпочинку, мережа автомобільних і залізничних шляхів, великі населені пункти, станції техобслуговування. Частина туристів належала до так званих «самодіяльників», які проходили в пішохідних, водних чи велосипедних походах. Дл них створювалися карти схеми де зображувалася річкова мережа і межі лісових масивів. Якщо схема укладена для гірського району (Кавказ, Тянь-Шань), на ній зазначені найбільш відомі перевали, зображені гірські хребти і рівнинна частина, станції контрольно-рятувальної служби тощо.

Туристські схеми укладалися в різних у залежності від території яку охоплювала подорож, а також від виду самої подорожі. Для спортивних туристичних походів розроблялися схеми 1: 500 – 1: 10000; для подорожей автотранспортом туристські карти створювалися в дрібніших масштабах: масштаби 1: 200000, 1: 250 000, 1: 300 000, 1: 400 000, 1: 600 000 і дрібніше. Часто на картах і схемах масштаб не вказується. Його можна було визначити за заздалегідь відомими відстанями для даної місцевості, використовуючи інші карти, наприклад адміністративні тощо.

Для швидкого пошуку об’єктів зображених на карті на рамку карти наносилася сітка вертикальних і горизонтальних ліній, а вздовж границь рамки карти – букви і цифри, що дозволяють позначити кожен квадрат сітки подвійним шифром, наприклад: квадрат А-1, У-4. Для зручності користування на кожній туристичній карті наведено таблицю умовних знаків і позначень.

Досить часто на туристських картах і схемах дається напрямок магнітного меридіана. Користуючись схемами і туристськими картами, необхідно пам’ятати, що на них відображена далеко не вся інформація, деякі дані наводять приблизно (межі лісу, річкову мережу, сітку доріг, відстані), а деякі відсутні.

Нині ситуація на ринку картографічного продукту для потреб туризму швидко змінюється. Напрям цих змін полягає в наступному: карти для потреб туризму стають мальовничими (з точки зору естетичного оформлення), на них з’являється більше точної інформації щодо місця розташування об’єкту, текстової інформації яка характеризує сам об’єкт різнобічно, карти випускаються в яскравих кольорах, з великим поза рамковим доповненням.

За хаpактеpом поширення на повеpхнi, що каpтогpафується, pозpiзняють об’єкти точкової локалiзацiї, або точкові (населений пункт) та лiнiйної локалiзацiї, або лiнiйнi (piчка) та локалiзованi на площi(район).

Переважна кількість об’єктів туризму має точно локалізований характер, тому найпоширенішими об’єктами зображеними на туристичних картах є точкові (дискретні). Це переважно такі об’єкти як пам’ятки архітектури, сакральні об’єкти, музеї, або елементи туристичної інфраструктури.

Лінійними об’єктами що зображуються на туристичних картах є в першу чергу дороги, русла річок, промарковані туристичні маршрути, кордони держав чи адміністративних одиниць в середині держави тощо Якісна інформація відповідно сформульована в легенді карти, а часто і в текстових додатках або поза рамкових елементах.

До площинних об’єктів належать території сприятливі для таких видів туристсько-рекреаційної діяльності як польоти на повітряних кулях, дельтапланах, парапланах тощо.

Всі зображувані на карті об’єкти такого плану містять різну якісну характеристику відповідного об’єкту що відвідується туристами. Використання умовних знаків - основна характерна властивість карт, яка відрізняє їх від інших графічних моделей. Картографічні умовні знаки - основний засіб відображення змiсту каpт (сукупнiсть зобpажених на каpтi об’єктів i поданих про них відомостей). Зміст залежить від призначення карти та теми, яка на ній pозкpивається. Він складається з окремих елементів, якими є об’єкти чи групи об’єктів з притаманними тільки їм ознаками і властивостями, наприклад, рельєф, гідрографія, населені пункти, рослинність тощо. У картографічних творах для туризму об’єкти що відвідуються туристами.

Подані на карті об’єкти - це вже узагальнені та формалізовані для представлення на карті об’єкти. Наприклад, при зображенні сакральних християнських об’єктів узагальнюється інформація щодо періоду створення того чи іншого храму, приналежність до певної християнської течії: католицизм, православ’я, старообрядництво. Християнські храми наприклад можуть позначатися на карті значком у вигляді хреста. Його форма міститиме інформацію про напрям та приналежність храму до східного чи західного обряду: католицький чи православний храм. Кольором можна відобразити період (час) будівництва сакрального об’єкту.

Об’єкти картографування можуть бути конкретними(населений пункт), абстрактними(водозабезпеченість міст), передбачуваними (запроектована мережа заповідників) тощо. На туристичних картах до конкретних об’єктів належать ті, які існують (розташовані, збудовані тощо) безпосередньо на території що зображається. Це згадані вище об’єкти інфраструктури, пам’ятки архітектури, храми, музеї та ін. До абстрактних об’єктів можна віднести зображення місць проведення фестивалів, карнавалів, ярмарок, виставок та ін. Крім цього на туристичних картах які розраховані на організатора турпродукту, тобто на виробничу сторону туристсько-рекреаційної сфери можуть зображуватися передбачувані об’єкти – запроектована мережа заповідників, проведення конференцій, форумів, салонів-ярмарок. Такі карти міститимуть інформацію щодо термінів чи напряму перспективних районів для туризму.

Ознаки, за якими на каpтi подається об’єкт картографування чи його складові, в каpтогpафiї називають показниками картографування. Показники бувають якiсними(типи гpунтiв) i кiлькiсними(приріст населення). В туризмі до якісних показників слід віднести наступні – види засобів розміщення, вид сакральних об’єктів тощо.